Облік податку на прибуток

Ø суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

Ø неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до розділу ІІІ ПКУ;

Ø інші платники податку, зазначені в ст.133 ПКУ.

Платниками податку з числа нерезидентів є:

√ юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

√ постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

1) прибуток із джерелом походження з України та за її межами. Прибуток визначається так: від суми доходів звітного періоду потрібно відняти собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду;

2) дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України., що оподатковується згідно зі ст. 160 ПКУ,

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ ПКУ.

Ø дохід від операційної діяльності (п. 135.4 ПКУ) - визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов’язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо

1) дивіденди, отримані від нерезидентів, проценти, роялті від володіння борговими вимогами;

3) суми штрафів та/або неустойки, пені, отримані за рішенням сторін договору, держорганів, суду;

4) вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни;

5) суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

6) суми безнадійної кредиторської заборгованості;

7) суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із ПКУ мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати нижчі ставки податку.

Якщо у майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

– суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/ учасника (в тому числі нерезидента), у випадку її повернення не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання;

– операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи (не змінює їх витрат або доходів);

8) доходи, не враховані при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді;

9) дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів, визначений з урахуванням положень статей 146 і 147 ПКУ;

1. Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

2. Доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів визнається:

2.1. сума коштів, що дорівнює частині амортизації об'єкта інвестування (основних засобів, нематеріальних активів), пропорційній долі отриманого платником податку з бюджету або за рахунок кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України, цільового фінансування капітальних інвестицій у загальній вартості таких інвестицій в об'єкт;

2. цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов витрачання таких коштів на виконання в майбутньому певних заходів - з моменту його фактичного отримання;

2.3. цільове фінансування, крім випадків, зазначених у підпунктах 2.1 і 2.2, протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

У разі якщо платник податку виробляє товари, виконує роботи, надає послуги з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання, доходи нараховуються платником податку самостійно відповідно до ступеня завершеності виробництва (операції з надання послуг), який визначається за питомою вагою витрат, здійснених у звітному податковому періоді, у загальній очікуваній сумі таких витрат та/або за питомою вагою обсягу послуг, наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані.

Після переходу покупцю права власності на товари (роботи, послуги) з довготривалим технологічним циклом виробництва, зазначені у попередньому абзаці, виконавець здійснює коригування фактично отриманого доходу, пов'язаного з виготовленням таких товарів (робіт, послуг), нарахованого в попередні періоди протягом терміну їх виготовлення.

При цьому, якщо фактично отриманий дохід у вигляді кінцевої договірної ціни (з урахуванням додаткових угод) перевищує суму доходу, попередньо нараховану за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виготовлення таких товарів (робіт, послуг), таке перевищення підлягає зарахуванню до доходів звітного періоду, в якому відбувається перехід права власності на такі товари (роботи, послуги).

Якщо фактично отриманий дохід у вигляді кінцевої договірної ціни (з урахуванням додаткових угод) менше суми доходу, попередньо визначеного за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виготовлення таких товарів (робіт, послуг), така різниця підлягає зарахуванню у зменшення доходів звітного періоду, в якому відбувається перехід права власності на такі товари (роботи, послуги).

4. Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з ст..137 ПКУ, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

5. У разі продажу товарів за договором комісії (агентським договором) платником податку - комітентом датою отримання доходу від такого продажу вважається дата продажу товарів, що належать комітенту, яка зазначена у звіті комісіонера (агента).

6. У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням автоматів із продажу товарів (послуг) чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких автоматів або подібного обладнання грошової виручки.

У разі якщо торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників грошового знака, вираженого в грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників грошового знака, вираженого в грошовій одиниці України.

7. У разі якщо торгівля товарами, виконання робіт, надання послуг здійснюються з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою отримання доходу вважається дата оформлення відповідного рахунка (розрахункового документа).

8. Датою визнання та сумою доходів платника податку від проведення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

9. Датою отримання доходів власника іпотечного сертифіката участі за операціями з таким іпотечним сертифікатом є дата нарахування протягом відповідного звітного періоду доходу за консолідованим іпотечним боргом (зменшеного на суму винагороди за управління та обслуговування іпотечних активів).

10. Суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

11. Датою отримання доходів у вигляді орендних /лізингових платежів (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу) за майно, що передано платником податку в оренду/лізинг, ліцензійних платежів (у тому числі роялті) за користування об'єктами інтелектуальної власності є дата нарахування таких доходів, яка встановлена відповідно до умов укладених договорів.

12. Датою отримання доходів від продажу іноземної валюти є дата переходу права власності на іноземну валюту.

13. Суми штрафів та/або неустойки чи пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, включаються до складу доходів платника податку за датою їх фактичного надходження.

Доходи, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування

1. сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

2. суми податку на додану вартість за винятком випадків, коли підприємство - продавець не є платником податку на додану вартість.

До доходів платника податку, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 209 цього Кодексу, включається позитивна різниця між сумами податку на додану вартість, нарахованими таким сільськогосподарським підприємством на ціну поставлених ним сільськогосподарських товарів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами податку на додану вартість, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених статтею 209 цього Кодексу;

3. суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи;

Витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ ПКУ.

Витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із:

Ø витрат операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг) та інші витрати; Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг

Ø інших витрат, крім витрат, визначених у п. 138.3 та у ст.. 139 ПКУ.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку. Датою здійснення цих витрат визнається дата:

1) останнього дня звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов’язання з податку та збору за нарахованими платником податку сумами податків та зборів,

2) визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов’язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, під яким розуміються звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті з банку раніше п’яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів;

3) фактичного перерахування благодійних чи інших внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг) до неприбуткових організацій, які згідно з розділом ІІІ ПКУ враховуються для визначення об’єкта оподаткування;

Фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податку, крім втрат від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, в разі реалізації такої продукції.

Платник податку має право самостійно визначати допустимі норми технічно неминучого браку в наказі по підприємству за умови обґрунтування його розміру. Такі самостійно встановлені платником податку норми діють до встановлення таких норм центральними органами виконавчої влади у відповідній сфері.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

1) прямих матеріальних витрат - вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в П(С)БО;

2) прямих витрат на оплату праці - заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

3) амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

4) загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг) відповідно до П(С)БО;

До складу загальновиробничих витрат включаються:

а) витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, дільницями відповідно до законодавства тощо; внески на соціальні заходи, визначені ст.143 ПКУ; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абзацами другим і третім п. 142.2 ПКУ, працівників апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

б) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

в) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

г) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

ґ) витрати на вдосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та внески на соціальні заходи, визначені ст. 143 ПКУ, працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, придбаних комплектувальних виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій);

д) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень;

е) витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; внески на соціальні заходи, визначені ст. 143 ПКУ; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абзацами другим і третім п. 142.2 ПКУ, робітників та працівників апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

є) витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства;

ж) суми витрат, пов'язаних із підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу, встановленим вимогам відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідності";

з) суми витрат, пов'язаних з розвідкою/дорозвідкою та облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, понесених з моменту зарахування таких свердловин до експлуатаційного фонду, а також інших витрат, пов'язаних з придбанням/виготовленням основних засобів, які підлягають амортизації згідно із ст. 148 ПКУ);

и) інші загальновиробничі витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів із складів до цехів і готової продукції на склади); нестачі незавершеного виробництва, нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах у межах норм природного убутку згідно із затвердженими центральними органами виконавчої влади та погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, нормативами;

5) вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

6) інших прямих витрат, у т. ч.витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) - всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат, у т. ч. внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 ПКУ, плата за оренду земельних і майнових паїв.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат, у тому числі внески на соціальні заходи, визначені ст. 143 ПКУ, плата за оренду земельних і майнових паїв, кооперативні виплати фізичним особам - членам виробничого сільськогосподарського кооперативу, які не є підприємцями та які беруть трудову участь у діяльності такого сільськогосподарського кооперативу.

1) адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством (їх склад у пп. 138.10.2 ПКУ);

2) витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг (їх склад у пп. 138.10.3 ПКУ);

3) інші операційні витрати (їх склад у пп. 138.10.4 ПКУ);

4) фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених ПКУ, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку);

5) інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг (їх склад у пп.138.10.6 ПКУ);

6) Суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, що підтверджують здійснення витрат, установлених розділом ІІІ, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов'язання.

Зазначені в цьому пункті витрати, здійснені в минулі звітні роки, відображаються у складі інших витрат, а ті, які здійснені у звітному податковому році, - у складі витрат відповідної групи (собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат тощо).

Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку

1) витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених ст.157 ПКУ, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами пп.. 140.1.5 ПКУ).

Ці обмеження не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є:

- організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

- придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї;

- фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених ст. 142 і 143 ПКУ, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу;

2) платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів;

3) суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;

4) витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів відповідно до пп. 135.5.6 ПКУ;

5. витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі ст.. 144 - 148 ПКУ, з урахуванням п 146.11 і 146.12 ПКУі;

6. суми податку на прибуток, а також податків, установлених п. 153.3 ПКУ; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV ПКУ.

Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

У разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V ПКУ;

У разі якщо платник податку на додану вартість відповідно до розділу V ПКУ визначає базу оподаткування для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість виходячи із винагороди (маржинального прибутку, маржі), податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (послуг), які входять до складу витрат та основних засобів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або до вартості відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу;

7. витрати на утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами;

9. витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

10. сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку в порядку, передбаченому п 152.1 і 152.2 ПКУ;

11. суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку;

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток". Головні терміни та визначення, що використовуються П(С)БО – 17 наведені в таблиці 1. П(С)БО – 17 застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності, які згідно з чинним законодавством є платниками податку на прибуток (крім бюджетних установ).

Терміни та визначення, що використовує П(С)БО – 17

Термін	Визначення	Пояснення
Обліковий прибуток (збиток)	сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у Звіті про фінансові результати за звітний період	Фінансовий результат бухгалтерського обліку, який формується на кредиті (дебеті) рахунку 79 (кредитове або дебетове сальдо без урахування витрат з податку на прибуток (субрахунок 981)) і відповідає даним рядка 170 «Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування — прибуток» (175 — збиток) форми 2 (ПБО-3)
Податковий прибуток (збиток)	сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об'єктом оподаткування за звітний період	Оподатковуваний прибуток, визначений згідно зі ст. З Закону про оподаткування прибутку як різниця між сумою скоригованого валового доходу, валових витрат та амортизаційних відрахувань. Це сума, яку відображають у графі 3 рядка 08 декларації про прибуток підприємства „об'єкт оподаткування”
Витрати (дохід) з податку на прибуток	загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, яка складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого податкового активу.	Сума, що формується в обліку на дебеті субрахунку 981 (для річної звітності — скоригована сума дебетових оборотів за рік, якщо протягом року субрахунок 981 щокварталу закривали) і знаходить своє відображення у рядку 180 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» Звіту про фінансові результати
Поточний податок на прибуток	сума податку на прибуток, визначена у звітному періоді відповідно до податкового законодавства	Сума, що являє собою розмір зобов'язань перед бюджетом. «Чистий» кредит субрахунку 641, якщо зобов'язання нараховували І сплачували у повній сумі (без переплат). Сума, яку відображають у декларації про прибуток у графі 3 рядка 14
Відстрочений податок на прибуток	сума податку на прибуток, що визнана відстроченим податковим зобов'язанням і відстроченим податковим активом	Частина податку, яка виникла унаслідок тимчасових різниць, коли за результатами звітного періоду обліковий прибуток більше за податковий (відстрочені податкові зобов'язання — рахунок 54) чи податковий прибуток більше за обліковий (відстрочені податкові активи — рахунок 17). Згодом анулюється (списується), тобто у результаті за кілька звітних періодів загальна сума витрат з податку на прибуток дорівнюватиме сумі поточних податків на прибуток
Тимчасова різниця	різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно	Різниця, яка анулюється згодом. Виникає, коли доходи або витрати, пов'язані з виникненням активів чи зобов'язань, беруть участь у формуванні облікового прибутку в одному звітному періоді, але не відображаються у податковому обліку, а у наступному періоді (періодах) беруть участь у формуванні оподатковуваного прибутку та не впливають на обліковий результат, і навпаки. А також, коли актив або зобов'язання (доходи чи витрати) в одному звітному періоді відображають в податковому і бухгалтерському обліку в різних сумах
Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню	тимчасова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах
Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню	тимчасова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах
Відстрочене податкове зобов'язання	сума податку на прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню	Різновид відстроченого податку, що виник у результаті перевищення облікового прибутку над податковим унаслідок тимчасових різниць. Обліковують на рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов'язання», відображають у балансі у рядку 460, «Відстрочені податкові зобов'язання». У балансі не дисконтують. Визначають шляхом множення перспективної податкової ставки на суму тимчасової різниці. Критерії для податкової ставки — такі самі, як і у випадку відстрочених податкових активів
Відстрочений податковий актив	сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок: ü тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню; ü перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді; ü перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо	Різновид відстроченого податку, що виник у результаті перевищення податкового прибутку над обліковим унаслідок тимчасових різниць Обліковують на рахунку 17 «Відстрочені податкові активи», відображають у балансі у рядку 060 «Відстрочені податкові активи». У балансі не дисконтують. Визначають шляхом множення податкової ставки на суму тимчасової різниці, перенесеного податкового збитку або невикористаних податкових пільг. Під час розрахунку застосовують ставку, яка, як очікується, діятиме у звітних періодах, коли буде відшкодовуватися тимчасова різниця, що спричинила появу відстроченого податкового активу.
Податкова база активу і зобов'язання	оцінка активу і зобов'язання, яка використовується з метою оподаткування цього активу і зобов'язання при визначенні податку на прибуток

В бухгалтерському обліку для обліку податку на прибуток використовуються рахунки:

Ø 641 "Розрахунки за податками", субрахунок „Розрахунки з податку на прибуток”

Ø 981 "Податок на прибуток від звичайної діяльності"

На рахунку 641 "Розрахунки за податками", субрахунок „Розрахунки з податку на прибуток” ведеться облік поточного податку на прибуток, тобто податку, що визначений у звітному періоді відповідно до ПКУ. За кредитом рахунку 641 відображається нарахування податку, за дебетом – сплата податку до бюджету, суми належні до відшкодування з бюджету, списання заборгованості тощо.

Поточний податок на прибуток визнається зобов'язанням у сумі, що підлягає сплаті. Сума зобов'язання або дебіторської заборгованості з податку на прибуток за поточний та попередній періоди визначається відповідно до податкового законодавства. Перевищення сплаченої суми податку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті, визнається дебіторською заборгованістю. Дебіторська заборгованість та зобов'язання з поточного податку на прибуток відображаються у балансі окремими статтями оборотних активів і поточних зобов'язань Дебіторська заборгованість та зобов'язання з поточного податку на прибуток згортаються, якщо погашення зобов'язання відбудеться заліком цієї дебіторської заборгованості.

На субрахунку 981 "Податок на прибуток від звичайної діяльності" ведеться облік нарахованої суми податку на прибуток від звичайної діяльності, що визначається від прибутку, відображеного в бухгалтерському обліку (незалежно від суми прибутку для цілей оподаткування).

за дебетом з кредитом рахунків:	за кредитом з дебетом рахунків:
	"Відстрочені податкові активи"	"Відстрочені податкові активи"
	"Відстрочені податкові зобов'язання"	"Відстрочені податкові зобов'язання"
	"Розрахунки за податками й платежами"	"Розрахунки за податками й платежами"
	"Фінансові результати"	"Фінансові результати"

На балансовому активному рахунку 17 "Відстрочені податкові активи" ведеться облік суми податків на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах внаслідок:

· тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов'язань та оцінкою цих активів або зобов'язань, яка використовується з метою оподаткування;

· перенесення податкових збитків, не використаних для зменшення податку на прибуток у звітному періоді.

За дебетом рахунку 17 "Відстрочені податкові активи" відображається сума перевищення податку на прибуток, що підлягає сплаті в поточному звітному періоді, над витратами, пов'язаними з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді, за кредитом - зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов'язаних з нарахуванням податків на прибуток у поточному звітному періоді. Аналітичний облік відстрочених податкових активів ведеться за видами активів або зобов'язань, між оцінками яких для відображення в балансі та з метою оподаткування виникла різниця.

Рахунок 17 "Відстрочені податкові активи" кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків:	за кредитом з дебетом рахунків:
	"Відстрочені податкові зобов'язання"	"Відстрочені податкові зобов'язання"
	"Розрахунки за податками й платежами"	"Розрахунки за податками й платежами"
	"Податок на прибуток"	"Інші затрати"
		"Податок на прибуток"
		"Надзвичайні витрати"

На балансовому пасивному рахунку 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" ведеться облік суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов'язань та оцінкою цих активів або зобов'язань, яка використовується з метою оподаткування.

За кредитом рахунку 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць, за дебетом - зменшення відстрочених податкових зобов'язань за рахунок нарахування поточних податкових зобов'язань. Аналітичний облік відстрочених податкових зобов'язань ведеться за видами активів або зобов'язань, між оцінками яких для відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниця.

Рахунок 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків:	за кредитом з дебетом рахунків:
	"Відстрочені податкові активи"	"Відстрочені податкові активи"
	"Розрахунки за податками й платежами"	"Додатковий капітал"
	"Податок на прибуток"	"Розрахунки за податками й платежами"
		"Інші затрати"
		"Податок на прибуток"

За дебетом субрахунку 981, незалежно від суми, завжди відображають «бухгалтерський» податок на прибуток тобто витрати (дохід) з податку на прибуток, а за кредитом 641 — завжди «податковий» податок - реальне зобов'язання перед бюджетом, тобто поточний податок на прибуток навіть коли ці суми не збігаються. Для їх «балансування» (відображення різниць) використовують спеціальні рахунки - 17 та 54. При цьому можуть виникати такі варіанти:

1. Обліковий прибуток (ОП) — кредитове сальдо рахунку 79, що залишається після закриття усіх дохідних і витратних рахунків — дорівнює податковому прибутку (ПП) (за декларацією), розрахованому як різниця між скоригованим доходом і витратами (Сп – ставка податку на прибуток), тобто:

Отже, витрати з податку на прибуток (Пв = ОП х Сп%) дорівнюють поточному податку на прибуток (П_п = ПП х Сп %) або, дебет субрахунку 981 дорівнює кредиту 641. Схематично бухгалтерський запис виглядає так:

Дт 981 на суму витрат з податку на прибуток

Кт 641 на суму поточного податку на прибуток

2. Обліковий прибуток більше за податковий прибуток:

отже, Пв > П_п, дебет рахунку 981 більший за кредит рахунку 641. Різницю, що виникла, треба «збалансувати», дописавши суму відповідної різниці за кредитом рахунку 54. Схематично проводки виглядають так:

Дт 981 на суму витрат з податку на прибуток	Кт 641 на суму поточного податку на прибуток
Кт 54 на суму різниці

отже, Пв < П_п, дебет 981 менший за кредит 641. Різницю, що виникла, «балансують» за дебетом рахунку 17. Схематично проводки виглядають так:

Дт 981 на суму витрат з податку на прибуток	Кт 641 на суму поточного податку на прибуток
Дт 17 на суму різниці

Класифікація та відображення в обліку різниць

Всі різниці між обліковим прибутком та податковим прибутком класифікуються як постійні та тимчасові різниці.

Рис. Класифікація та відображення в обліку різниць

Розподіл різниць на постійні та тимчасові пов’язаний з різними нормами ПКУ та П(С)БО.

В економічній літературі та періодичних виданнях часто наводиться співвідношення між обліковим та податковим прибутком:

де ОП, ПП - відповідно обліковий прибуток чи збиток, податковий прибуток чи збиток (ОП відображується у Звіті про фінансові результати (ф. № 2) у рядку 170 (прибуток) або 175 (збиток), а ПП - у декларації з податку на прибуток підприємства у рядку 08 - прибуток із знаком "+", збиток із знаком "-"); ТР, ПР - загальна сума тимчасових і постійних різниць.

Із П(С)БО 17 виключено поняття постійних різниць, але це не означає, що вони фактично не існують.

Наказом Міністерства фінансів України від 25 січня 2011 р. № 27 затверджено Положення бухгалтерського обліку "Податкові різниці", яке оження визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про податкові різниці та її розкриття у фінансовій звітності.

Норми цього Положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі – підприємства), які згідно із законодавством є платниками податку на прибуток (крім банків, бюджетних установ та суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154 розділу ІІІ Податкового кодексу України, та застосовують порядок спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат).

Терміни, що використовуються у цьому Положенні, мають таке значення:

податкова різниця – різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов’язань за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та доходами і витратами, визначеними податковим законодавством;

податковий прибуток (збиток) – сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об’єктом оподаткування за звітний період;

постійна податкова різниця – податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та не анулюється в наступних звітних податкових періодах;

постійна податкова різниця, що підлягає вирахуванню, – постійна податкова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) звітного періоду;

постійна податкова різниця, що підлягає оподаткуванню, – постійна податкова різниця, що збільшує податковий прибуток (зменшує податковий збиток) звітного періоду;

тимчасова податкова різниця – податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах.

При визначенні податкового прибутку (збитку) звітного періоду за даними бухгалтерського обліку фінансовий результат до оподаткування, визначений шляхом порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, які визнані і оцінені відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, коригується на суму постійних податкових різниць та частину суми тимчасових податкових різниць, що відноситься до звітного періоду.

Постійні податкові різниці за господарськими операціями звітного періоду враховуються у повному обсязі при визначенні податкового прибутку (збитку) звітного періоду за даними бухгалтерського обліку і не враховуються при визначенні податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

Тимчасова податкова різниця за господарськими операціями звітного періоду не враховується при визначенні податкового прибутку (збитку) звітного періоду, а враховується при визначенні податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

Тимчасові податкові різниці, які виникають за господарськими операціями, пов’язаними з основними засобами і нематеріальними активами (переоцінка, амортизація, збільшення вартості основних засобів на суму реконструкції і модернізації тощо за підходами і методами, відмінними від вимог податкового законодавства), враховуються при визначенні податкового прибутку (збитку) пропорційно нарахованій сумі амортизації на об’єкти, балансова вартість яких сформована без урахування вимог податкового законодавства і які пов’язані з цими тимчасовими податковими різницями.

Тимчасові податкові різниці, які виникають за господарськими операціями, пов’язаними з придбанням запасів та/або виробництвом готової продукції, враховуються при визначенні податкового прибутку (збитку) в періоді, в якому реалізовані відповідні запаси та/або готова продукція, при виробництві якої такі запаси були використані.

Тимчасові податкові різниці, які виникають за іншими господарськими операціями, враховуються при визначенні податкового прибутку (збитку) в період, коли актив чи зобов’язання, з яким пов’язані такі податкові різниці, реалізується, погашається тощо.

При систематизації інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, в регістрах синтетичного та аналітичного обліку обов’язково проводиться аналіз господарської операції на наявність податкових різниць.

Податкові різниці, які враховуються при визначенні податкового прибутку (збитку) за звітний період, з метою бухгалтерського обліку поділяються на:

– податкові різниці щодо доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

– податкові різниці щодо інших операційних доходів;

– податкові різниці щодо собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

– податкові різниці щодо інших операційних витрат;

– податкові різниці щодо надзвичайних доходів;

– податкові різниці щодо надзвичайних витрат.

Інформація про тимчасові і постійні податкові різниці накопичується в регістрах бухгалтерського обліку, зокрема шляхом виділення окремих граф для їх відображення (за відповідною класифікацією – тимчасова або постійна) або в інший спосіб, що забезпечуватиме реєстрацію і накопичення відповідної інформації для її розкриття у фінансовій звітності.

Тимчасові податкові різниці розподіляються між звітними періодами та активами і зобов’язаннями, пов’язаними з ними, для врахування при визначенні податкового прибутку (збитку) і відображення сум тимчасових податкових різниць, що припадають на звітний період, у відповідних регістрах бухгалтерського обліку.

Дані про тимчасові та постійні податкові різниці, які мають враховуватися при визначенні податкового прибутку (збитку) звітного періоду, що наведені у відповідних регістрах бухгалтерського обліку, узагальнюються у зведеному регістрі та використовуються для складання відповідних форм фінансової звітності.

Згортання сум податкових різниць при відображенні у регістрах бухгалтерського обліку та розкритті у фінансовій звітності не допускається.

1. У фінансовій звітності відображаються постійні та тимчасові податкові різниці, які мають враховуватися при визначенні податкового прибутку (збитку) звітного періоду, за відповідними групами з виділенням постійних податкових різниць, що підлягають вирахуванню, постійних податкових різниць, що підлягають оподаткуванню, тимчасових податкових різниць, що підлягають вирахуванню, тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню.

У примітках до фінансової звітності наводиться загальна сума тимчасових податкових різниць, яка підлягає врахуванню при визначенні податкового прибутку (збитку) у наступних періодах, з виділенням суми тимчасових податкових різниць, що підлягають вирахуванню, та суми тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню.

У такому самому порядку наводиться сума тимчасових податкових різниць, пов’язаних з:

основними засобами і нематеріальними активами; запасами.

Постійні різниці це витрати чи доходи, які не беруть участі у формуванні податкового прибутку (як правило, це витрати, які за податковим законодавством, не включаються до витрат). Інакше кажучи, постійні різниці –це суми, які формують тільки податковий або тільки бухгалтерський прибуток у кожному із звітних періодів, тобто це доходи і витрати, бухгалтерський і податковий облік яких не збігатиметься ніколи Постійні різниці не відображауються у складі відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань, а визнаються витратами звітного періоду та в бухгалтерському обліку відображуються у складі рахунку 98 "Податок на прибуток".

Постійні різниці між обліковим прибутком та оподатковуваним прибутком викликані статтями, які:

Ø Входять до розрахунку облікового прибутку, але ніколи не включаються до розрахунку податкового прибутку

Ø Входять до розрахунку податкового прибутку, але ніколи до розрахунку облікового прибутку.

Якщо унаслідок постійних різниць бухгалтерський прибуток стає меншим за податковий, а значить сума податку до сплати до бюджету перевищує витрати з податку на прибуток у бухгалтерському обліку, такі різниці потрапляють у дебет субрахунку 981.

Показники	Дт981 Кт 641
Обліковий прибуток 200 тис грн..
Податковий прибуток 220 тис грн
Податок на прибуток за даними бухгалтерського обліку (200 х0,21)
Податок на прибуток за рахунок постійної податкової різниці (220 -200)х0,21	4,2
Разом витрати з податку на прибуток	46,2

Якщо унаслідок постійних різниць бухгалтерський прибуток стає більшим за податковий, тобто збільшення бухгалтерських доходів не спричиняє появи додаткового об’єкта оподаткування, то фактично вони не враховуються.

Показники	Дт981 Кт 641
Обліковий прибуток 220 тис грн..
Податковий прибуток 200 тис грн
Разом витрати з податку на прибуток (200 х 0,21)

Відстрочені податкові зобов’язання і відстрочені податкові активи

Тимчасові податкові різниці це суми, які беруть участь у формуванні бухгалтерського прибутку в одному звітному періоді і податкового в іншому (і навпаки), тобто доходи і витрати, бухгалтерський і податковий облік яких відрізняється лише за часом їх відображення (визнання).

Відстрочені податкові зобов’язання розраховують при ситуації в обліку, коли обліковий прибуток більший за податковий прибуток внаслідок однієї з причин:

Ø витрати у бухгалтерському обліку тимчасово менші податкових;

Ø дохід у бухгалтерському обліку тимчасов о більший податкового.

Результатом чого може бути існування на кінець звітного періоду в Балансі підприємства статей: дебіторська заборгованість за виданими авансами, витрати майбутніх періодів.

Відстрочене податкове зобов'язання визнається у разі наявності тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.

Витрати з податку на прибуток при наявності відстрочених податкових зобов’язань визначаються:

Витрати з податку на прибуток

Поточний податок на прибуток

Відстрочені податкові зобов’язання

При умові абстрагування від інших факторів відстрочені податкові зобов’язання відображаються в обліку:

Господарська операція	Кореспонденція
Дт	Кт
У звітному році
Відображено суму поточного податку на прибуток
Відображено суму відстроченого податкового зобов’язання (наприклад, з суми списання сумнівного боргу)
У наступному році
Відображено суму поточного податку на прибуток
Погашення відстроченого податкового зобов’язання

Відстрочені податкові активи розраховують при ситуації в обліку, коли обліковий прибуток менший за податковий прибуток внаслідок однієї з причин:

Ø витрати у бухгалтерському обліку тимчасово перевищують податкові витрати періоду;

Ø дохід у бухгалтерському обліку тимчасов о менший податкового.

Результатом чого може бути існування на кінець звітного періоду в Балансі підприємства статей: поточні зобов’язання за розрахунками з одержаних авансів, доходи майбутніх періодів.

Відстрочений податковий актив визнається у разі виникнення тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, якщо очікується отримання податкового прибутку, з яким пов'язані ці тимчасові різниці.

Витрати з податку на прибуток при наявності відстрочених податкових активів визначаються:

Витрати з податку на прибуток

Поточний податок на прибуток

Відстрочені податкові активи

При умові абстрагування від інших факторів відстрочені податкові активи відображаються в обліку:

Господарська операція	Кореспонденція
Дт	Кт
У звітному періоді
Відображено суму витрат з податку на прибуток
Відображено суму відстроченого податкового активу (наприклад, з суми отриманої і не поверненої в поточному періоді поворотної фінансової допомоги)
У наступному періоді
Відображено суму поточного податку на прибуток
Погашення відстроченого податкового активу (внаслідок повернення допомоги)

Сума зменшення податку на прибуток, що визначається з суми податкового збитку поточного або попереднього періоду, визнається відстроченим податковим активом.

Підприємство переглядає на дату балансу невизнані відстрочені податкові активи щодо відповідності їх критеріям визнання

Сума відстроченого податкового активу на дату балансу зменшується за умови недостатності податкового прибутку для списання цього активу. У разі очікування податкового прибутку, достатнього для списання відстроченого податкового активу, сума його попереднього зменшення, але не більше суми очікуваного податкового прибутку, відображається способом сторно

При наявності у підприємства в одному звітному періоді як відстрочених податкових активів так і відстрочених податкових зобов’язань витрати з податку на прибуток будуть визначатись:

Витрати з податку на прибуток

Поточний податок на прибуток

Відстрочені податкові зобов’язання

Відстрочені податкові активи

Для розрахунку відстрочених податкових активів та зобов’язань необхідно визначити податкову базу активу і зобов’язання. Як правило, податкова база активу (зобов’язання) дорівнює нулю. Оскільки доходи та витрати в податковому обліку формуються за правилом першої події, то при виникненні цієї події актив чи зобов’язання бере участь у формуванні доходів і витрат тобто списується на результат, і їх оцінка в податковому обліку стає рівною нулю.

Відстрочені податкові активи чи зобов'язання розраховуються на основі зіставлення облікових і податкових оцінок за певним рахунком або субрахунком на кінець звітного періоду. При порівнянні балансової вартості активів чи зобов’язань з податковою базою можуть виникати ситуації, коли:

Ø балансова вартість дорівнює податковій – різниця дорівнює нулю, тимчасові різниці відсутні;

Ø балансова вартість перевищує податкову – виникає тимчасова різниця;

Ø балансова вартість менша за податкову – виникає тимчасова різниця.

Визначення відстрочених активів і відстрочених податкових зобов’язань залежить від того, які рахунки порівнювались – активні чи пасивні:

Ø сума тимчасових різниць, визначених за активними рахунками, - це різниця між витратами, визнаними в бухгалтерському обліку, та валовими витратами у податковому обліку, при цьому:

ü якщо результат порівняння є позитивним (облікові витрати більші від податкових валових витрат), то ця сума являє собою оподатковувану тимчасову різницю і є базою для визначення відстрочених податкових активів;

ü якщо ж від'ємним (облікові витрати менші від податкових валових витрат), то ця сума є від'ємною тимчасовою різницею і базою для визначення відстрочених податкових зобов’язань.

Це правило не поширюється на контрактивні рахунки;

Ø сума тимчасових різниць, визначених за пасивними рахунками, - це різниця між доходами, визнаними у бухгалтерському обліку, та валовими доходами за податковим обліком, при цьому:

ü якщо результат порівняння є позитивним (облікові доходи більші за валові доходи), то ця сума являє собою від'ємну тимчасову різницю і є базою для визначення відстрочених податкових зобов’язань. Це правило поширюється також на контрактивні рахунки (рахунок 38);

ü якщо від’ємним (облікові доходи менші за валові доходи) то ця сума являє собою оподатковувану тимчасову різницю і є базою для визначення відстрочених податкових активів.

Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові зобов'язання, відстрочені податкові активи) визнаються витратами або доходом у Звіті про фінансові результати, крім податку на прибуток, що нарахований внаслідок:

Ø Дооцінки активів та інших господарських операцій, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються збільшенням власного капіталу.

Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток визнаються змінами власного капіталу, якщо податки виникають з операцій, відображених на рахунках власного капіталу. Сума зміни власного капіталу відображається у кореспонденції з рахунками обліку необоротних активів і одночасно з рахунками обліку відстрочених податкових зобов'язань або відстрочених податкових активів (на розраховану з цієї операції суму податку на прибуток). Відстрочений податковий актив та відстрочене податкове зобов'язання розраховуються за ставками оподаткування, що діятимуть протягом періоду, у якому будуть здійснюватися реалізація або використання активу та погашення зобов'язання

Господарська операція	Кореспонденція
Дт	Кт
Нарахована сума поточного податку на прибуток
Нараховані відстрочені податкові зобов’язання за рахунок витрат поточного періоду
Нараховані відстрочені податкові зобов’язання за рахунок доходу від переоцінки основних засобів

Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання відображаються в балансі окремими статтями необоротних активів і довгострокових зобов'язань.

У проміжній фінансовій звітності відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання можуть наводитися у балансі в сумі зазначених активів і зобов'язань, що визначені на 31 грудня попереднього року без їх обчислення на дату проміжної фінансової звітності. У таких випадках у статті "Податок на прибуток від звичайної діяльності" проміжного Звіту про фінансові результати наводить