Хто обгрунтував ідею провідної ролі навчання в розвитку особистості

Особистість – людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського суспільно значущого та індивідуально неповторного. Розвиток особистості – процес становлення та формування під впливом зовнішніх та внутрішніх, керованих і некерованих факторів, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання. Формування особистості – це становлення людини як соціальної істоти внаслідок цілеспрямованого впливу середовища і виховання на внутрішні сили розвитку. Вікова переодизація – поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками. Здібності – психічні властивості індивіда, що є передумовою успішного виконання певних видів діяльності. Схильність – стійка орієнтація людини на щось, бажання виконувати певні дії. Акселерація – прискорений індивідуальний розвиток, за якого середньофізичні та психофізіологічні константи дитини випереджають оптимальні. Ретрадація – відставання дитини в розвитку. Спадковість – відновлення в нащадків біологічної схожості з батьками. Середовище – комплекс зовнішніх явищ, які стихійно діють на людину впливаючи на його розвиток. Виховання – один із чинників під впливом якого здійснюється розвиток дитини. Діяльність – спосіб буття людини у світі, її здатність вносити в дійсність зміни.

В. Чайка Педагогіка в кросвордах, чайнвордах і тестових завданнях. Тернопіль- 1998 р.

Фіцула М. М. Педагогіка. – К. 2001р.

Падалка О. С. Педагогічні технології. – К. 1995г.

Костюк Г. С. Учебно – воспитательний процесс и психологическое развитие личности. – К. 1989 г.

Конюхов Б. В. Пашин Ю. В. Наследственность человека – М. 1971р.

Всі теорії розвитку особистості можна поділити на три групи згідно поєднання факторів розвитку. • Представники біологічного напрямку рахують, що людина народжується з набором відповідних моральних та етичних якостей, таких як:доброта, злість, чесність, брехливість, порядність, агресивність, жорстокість та інші. Представниками цієї течії є: М. Монтессорі, К. Лоренц, Е. Фромм, А. Чічерліх. • Представники соціологічного напрямку вважають, що вирішальним фактором у розвитку і формуванні особистості є середовище, а головним – вплив сім’ї. До них належали: Ж.-Ж. Руссо, К.-А. Гельвецій, Д. Дідро та інші. • Представники теорії конвергенції дотримуються думки, що психічні процеси (відчуття, сприймання, мислення та інші) мають біологічну природу, а спрямованість інтереси, здібності формуються під впливом середовища. До них відносяться Д. Шаттлеворт, Піаже та інші. Залежно від поглядів на роль спадковості чи середовища в розвитку особистості представники цих педагогічних теорій відводять різну роль вихованню: від визнання його повного безсилля до активного втручання в поведінку особистості. Правильним вірогідно є те, що особистість треба виховувати з врахуванням біологічних факторів і впливу соціального середовища.

Література:

4. Подласий І. П. Педагогика. Новий курс. Учебник для студентов педвузов. В двух кн. – М. 1999г.

Опорні поняття:

Контрольні питання:

1. Дайте визначення понять ріст, розвиток, формування, виховання.
2. Проаналізуйте фактори розвитку особистості за схемою:
• Роль географічного середовища;
• Суть і значення спадковості;
• Фізичні елементи середовища;
• Роль другої сигнальної системи;
• Особливості спілкування учня в колі сім’ї, друзів, в процесі навчання.
3. Прокласифікуйте види діяльності.
4. Визначить структуру діяльності.
5. Виділіть умови ефективності діяльності.
6. Поясніть дію рушійних сил розвитку.
7. Проаналізуйте вікову переодизацію.
8. Дайте характеристику кожного шкільного вікового періоду.
9. Поясніть явище акселерації.
10. Проаналізуйте причини ретрадації.
11. Виділіть основні позиції зарубіжних теорій розвитку.

Тестові завдання I рівня:

Дата добавления: 2014-01-11