Концепції контролінгу та їх характеристика

Термін «контролінг» співзвучне зі словом «контроль», відповідно створюється помилкове враження, що контролери – це ті, хто все жорстко контролюють. Але слово «контролінг» походить від англійського «to control» і означає передусім «управляти», «регулювати» і лише потім «контролювати». В українській мові «контролінг» - це іменник, а в англійській – дієслово, яке вжито в теперішньому тривалому часі (the Present continued tense), про що свідчить закінчення ing. Це дозволяє охарактеризувати поняття контролінгу як процесу, якій відбувається у даний момент часу відповідно до наявної потреби. У свою чергу англійське «to control» походить з латинських слів «contra» та «rotulus», що в перекладі означає «зустрічна роль», або сучасною мовою «координація діяльності». У XII ст. в англійській мові існувало поняття «countreroullour» на позначення професійної назви тих осіб, які відігравали таку зустрічну, або координаційну роль при управлінні грошовими і товарними потоками.

Аналіз американських, німецьких, українських і російських видань дає змогу зробити висновок, що комплекс функцій, спрямований на інформаційну підтримку системи менеджменту, різними авторами визначається як «контролінг» (controlling), «управлінський облік» (management accounting) або «управлінський контроль» (management control).

Представники німецької економічної школи (Й.Вебер, Г.Кюппер, Д.Хан, П.Хорвач) під поняттям «контролінг» здебільшого мають на увазі систему координації планування і контролю або інформаційної підтримки менеджменту. У німецькомовній професійно орієнтованій літературі, присвяченій контролінгу, поняття «управлінський облік» та «управлінський контроль» зустрічаються досить рідко. Ці терміни вживаються переважно як синоніми при характеристиці процесу обліку й аналізу доходів і витрат. Управлінський облік, за цим підходом, є складовою системи контролінгу на підприємстві.

На відміну від німецьких колег, представники американської школи контролінгу (Р.Ентоні, Р.Хілтон, Ч.Хорнгрен) у своїх працях оперують здебільшого поняттями «управлінський облік» й «управлінський контроль». Як синонім до цих термінів інколи вживається також поняття «контролінг». Р.Ентоні та Д.Янг відстоюють позицію, за якою інформаційне забезпечення менеджменту, планування і контроль є компетенцією управлінського обліку[1]. Інший підхід, запропонований Ч.Хоргреном, полягає у тому, що управлінський облік є складовою чичтеми управлінського контролю[2].

Використання в україномовній і російськомовній професійній літературі термінів «контролінг» та «управлінський облік» досить часто визначається тим, якими першоджерелами користуються автори. Якщо в основу видання покладено англо-американський досвід, автори здебільшого використовують термін «управлінський облік», якщо ж європейський - то «контролінг».

Окремі автори також виокремлюють японську школу контролінгу (Атсуші Сакіта)[3], згідно якої у функції контролінгу додаються завдання «інноваційної хвилі» - пошуку, придбання, аналізу та впровадження новинок для безупинного розвитку, завдання «росту кадрів» - постійне навчання кадрів, та завдання «футуристичної мотивації» (самомотивації) – акцентування важливості внеску кожного працівника в майбутнє країни та нащадків.

Дата добавления: 2014-01-11