Кругообіг оборотних коштів

Склад оборотних коштів

ОБОРОТНІ КОШТИ ПІДПРИЄМСТВА

Оборотні кошти - це сукупність коштів, вкладених в оборотні ви­робничі фонди та фонди обігу з метою забезпечення неперервності про­цесу виробництва та реалізації продукції.

Оборотні виробничі фонди - це частина виробничих фондів, яка повністю споживається в одноразовому процесі виробництва, поступово змінюючи натуральну форму і повністю переносячи свою вартість на со­бівартість продукції.

Оборотні виробничі фонди є важливішою частиною оборотних коштів промисловості. Вони складають в промисловості біля 70%, а в машино­будуванні і металообробці більше ніж 80% усіх оборотних коштів.

На практиці оборотні виробничі фонди поділяють на ряд груп:

І) Виробничі запаси, куди відносяться запаси сировини, основних матеріалів, палива, тари, запасних частин для ремонту машин і облад­нання, малоцінний та швидкозношуваний інструмент і господарський ін­вентар, вартістю менше 500 грн. (незалежно від терміну служби) або із терміном служби не більше одного року; а також спеціальний інструмент та пристрої незалежно від їх вартості.

2) Незакінчене виробництво, тобто продукція, яка не закінчена виробництвом і підлягає подальшій обробці.

У складі незакінченого виробництва прийнято виділяти напівфабри­кати власного виробництва, тобто предмети праці, які повністю закін­чені в одному цеху і підлягають подальшій обробці в інших цехах того ж підприємства.

З) Витрати майбутніх періодів, тобто витрати на підготовку і осво­єння нової продукції, які є в даний момент, але будуть погашені в майбутньому.

Виробничо-господарська діяльність підприємства не обмежується тільки виробництвом продукції. Воно повинне реалізувати випущену про­дукцію, а на виручені гроші придбати нові предмети праці, щоб продов­жити виробничий процес. Тому поряд із оборотними виробничими фонда­ми у підприємств є фонди обігу, які функціонують в сфері обігу (реа­лізації).

До фондів обігу відносяться:

І) Готова продукція на складах підприємства, яка чекає реалізації.

2) Продукція відвантажена але не оплачена покупцем.

3) Вільні кошти підприємства, які числяться на розрахунковому рахунку в банку, або в касі підприємства.

4) Гроші, які знаходяться в незакінчених розрахунках з постачаль­никами і споживачами.

Оборотні кошти підприємств постійно знаходяться в русі, здійснюючи кругообіг, в процесі якого вони проходять три основні стадії, змінюючи свою матеріальну форму.

На першій стадії підприємство купує необхідні для його неперерв­ної роботи сировину, матеріали, паливо і т.д. На цій стадії, яку позначимо Г - ВЗ, гроші (Г) перетворюються у виробничі запаси (ВЗ) і переходять із сфери обігу в сферу виробництва.

На другій стадії предмети праці (ВЗ) запускаються безпосеред­ньо у виробництво (В) і розподіляються на всіх його фазах у вигляді незакінченого виробництва, напівфабрикатів, інструментів та малоцін­ної оснастки та інвентарю, витрат на освоєння продукції і, на кінець, закінчених виробів у виробництві (ГВ). ВЗ - В – ГВ.

На третій стадії готові вироби реалізуються підприємством. У результаті оборотні кошти із сфери виробництва переходять у сферу обігу, виступаючи поступово у виді готових виробів на складі, про­дукції відвантаженої споживачу (товари відвантажені), коштів, зайня­тих в розрахунках із споживачами і, нарешті; гроші. ГВ – Г’.

Раціональне використання оборотних коштів на цій стадії у вели­кій мірі залежить від чіткої роботи збутових і фінансових органів підприємств, а також банків.

Закінчення кругообігу оборотних коштів означає не тільки закін­чення процесу виготовлення виробу, але і його реалізацію, тобто своє­часне поступлення грошей за реалізовану продукцію. Ці кошти знову використовуються підприємством для придбання предметів праці і запуску їх у виробництво.

Таким чином, кругообіг оборотних коштів можна показати на схемі:

Г - ВЗ...- В -...ГВ – Г’

Час, протягом якого оборотні кошти здійснюють повний кругообіг, тобто проходять період виробництва і період реалізації, називається періодом обігу оборотних коштів.

Період обігу оборотних коштів - це середній показник, який харак­теризує середню швидкість руху засобів на підприємстві. Він не спів­падає із середнім терміном виробництва і реалізації певних видів про­дукції.

Неспівпадання обігу коштів та обігу матеріальних цінностей в про­цесі виробництва і реалізації продукції є результатом ряду обставин, а саме:

І) оплата за поставлені матеріали, вироби, може бути раніше (або пізніше) ніж вони поступили у виробництво;

2) частина витрат, викликаних освоєнням нових виробів в минулі роки, може компенсуватися в даному році, при цьому має місце обіг коштів, не пов’язаний з обігом матеріальних цінностей даного року;

З) відбувається затримка в оплаті рахунків відвантаженої продук­ції понад встановлений термін, виникають інші види дебіторської за­боргованості.

Головним завданням організації оборотних коштів є забезпечення неперервності процесу виробництва і реалізації продук­ції з найменшим розміром оборотних коштів. Це означає, що. оборотні кошти підприємства розподілені на всіх стадіях кругообігу, знаходя­чись у відповідній матеріальній формі і мінімальному, але достатньо­му обсязі.

Дата добавления: 2014-01-11