Запропонований Р.Б.Кеттеллом у 1950 році. Опитувальник призначений для вимірювання 16 особистісних факторів у осіб віком 16 років і старше. У практиці психодіагностики використовуються адаптації опитувальника Р.Кеттелла для дітей віком 8-12 років (Children Personality Questionnaire - CPQ) та для старшокласників (High School Personality Questionnaire - HSPQ), здійснені Е.М.Александровою та І.Н.Гільяшевою [212]. У 1990 році В.М.Русаловим та О.В.Гусєвою запропонований скорочений варіант опитувальника під назвою 8 PF, який складається з 70 питань. Опитувальник містиь 187 пунктів, на кожний з яких досліджуваний має дати одну з трьох варіантів відповідей - "так", "ні", "не знаю". За допомогою опитувальника можна оцінити досліджуваного за кожним із 16 факторів, які позначені латинськими літерами. Зміст кожного фактору надається у біполярній формі та супроводжується списком найбільше значущих поведінкових реакцій: А (відкритість у спілкуванні), В (розвиток логічного мислення). С (емоційна стійкість), Е (схильність до лідерства), F (життєва дійсність), G (сила супер-Его), //(сміливість), / (сенситивність), L (довірливість), М (мрійливість), N (тактовність), 0 (впевненість у собі), Qi (консервативність), Q: (самодостатність), Q} (самоконтроль), Oj (напруженість). Розроблені 2 основні еквівалентні форми А і В, а також форми С і D (105 завдань для осіб з низьким рівнем освіченості) та Е (для неписемних людей).
Розроблений П.Костою, Р.Мак-Креєм у 1992 році. Призначений для діагностики 5 глобальних факторів особистості у здорових осіб віком від 20 до 80 років. Існує 3 варіанта опитувальника: форма для самооцінювання (S), форма для оцінювання спостерігачем (R) та скорочена форма (NEO Five-Factors Inventory). Адаптація опитувальника для діагностики 5 факторів особистості була здійснена у 2000 році Л.Ф.Бурлачуком та Д.К.Корольовим [40]. Опитувальник складається з 240 тверджень та 3 контрольних завдань, які спрямовані на вимірювання 5 факторів та 6 параметрів, які лежать в основі кожного з них.
Автори-розробники - И.Фаренберг, Х.Зелг, Р.Гампел(1970, 1973, 1978 роки). Існує 4 форми опитувальника А, В, С, К. Загальна форма С містить 212 питань, які діагностують такі фактори особистості: нервозність, спонтанна агресивність, збудливість, товариськість, поміркованість, реактивна агресивність, стриманість, відвертість, екстраверсія-інтроверсія, емоційна стабільність-лабільність. маскулінність - фемінність. Для повторного обстеження групової діагностики використовують форми А і В (114 пунктів у кожній). Форма К є скороченою (76 стверджень).
Запропонований Дж.Гілфордом та В.Циммерманом у 1949 році. Складається з 300 тверджень, які утворюють 10 біполярних шкал: загальна активність, урівноваженість, домінування, товариськість, емоційна стійкість, об'єктивність, дружелюбність, рефлексивність, ставлення до людей, мужність.
До групи опитувальників особистісних рис можуть бути віднесені також деякі опитувальники темпераменту,оскільки вони, по-перше, ґрунтуються на описаному вище "об'єктно-зорієнтованому підході" в психодіагностиці особистості, а по-друге, - дозволяють описати ті приховані від безпосереднього спостереження конституціональні особливості нервової системи, вроджені та найзагальніші властивості темпераменту, котрі, зумовлюючи варіативність поведінкових рис і відповідно специфіку нормально-динамічних аспектів (стилю) індивідуальної діяльності, являють собою найзагальніші фактори міжіндивідуальних відмінностей.
У регуляторній теорії темпераменту Я.Стреляу виокремлюються 6 базисних рис темпераменту. До часових (темпоральних) характеристик поведінки належать такі риси, як жвавість (динамічність реакції на стимули) та наполегливість (тенденція продовжувати й повторювати дії після завершення ситуації, що їх викликала), а до енергетичних - сенсорна чутливість (здатність реагувати на слабкі стимули), витривалість (опір утомі та стійкість до перешкод), емоційна реактивність (особливості реагування на емоціогенні стимули) та активність (тенденція здійснювати дії високої стимулюючої сили). Ступінь вираженості цих рис у конкретної людини виявляється за допомогою "Опитувальника темпераменту - Формальні характеристики поведінки" [238].
Нижче у таблиці 21 подано опис основних діагностичних методик, які використовуються для дослідження рис темпераменту. Детальний огляд інших закордонних опитувальників темпераменту зроблений у [42], [242].
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление