Типологічні особистісні опитувальники

Назва	Опис методики
Міннесотський багатопрофільний особистісний опитувальник (Minnesota Multiphasic Personality Inventory - MMPI) [42]	Розроблений С.Хатуеєм та Дж.Мак-Кінлі у 1941 році. Спочатку розглядався як клінічна методика для виявлення деяких психіатричних захворювань, а з 60-х років XX ст. вважається інструментом, який вимірює ступінь подібності досліджуваного характерним особистісним властивостям тих груп осіб, на яких валідизувалася кожна шкала. Існують дитячий (ММР1-А) та дорослий (ММРІ-2) варіанти методики, а також скорочений варіант методики - Міні-Мульт [197]. Адаптація методики (1971 рік) здійснена Л.М.Собчик, яка у 1976 році розробила модифіковану версію методики - СМИЛ (566 запитань, чоловічий, жіночий та підлітковий варіанти) [251]. У 1976 році Ф.Б.Березін, М.П.Мирошніков та Р.В.Рожанець запропонували російськомовний варіант методики - ММИЛ (384 питання) [21]. На його основі була створена методика "Риси характеру та темпераменту" (РХТ) [148]. Складається з 550 стверджувальних речень, на які досліджуваний дає відповідь "правильно", "неправильно" або "не можу відповісти". Містить 13 шкал: 3 контрольні та 10 клінічних (базисних). Контрольні шкали: шкала неправди (L), шкала достовірності (F), шкала корекції (К). Клінічні шкали: іпохондрії (Hs), депресії (D). істерії (Ну), психопатії (Pd). маскулінності-фемінінності (Mf), паранояльності (Ра), психастенії (Pt), шизоїдності (Sc), гіпоманії (Ма), соціальної інтроверсії (Si).
Опитувальник Х.Шмішека (Schmieschek Fragebogen)[42], [77], [212]	Запропонований Х.Шмішеком у 1970 році. Призначений для діагностики акцентуаційних типів особистості (грунтується на концепції "акцентуаційних особистостей" К.Леонгарда). Складається з 88 запитань, на які досліджуваний має відповісти "так" чи "ні". Не містить шкали неправди. Дозволяє віднести досліджуваного до одного з 10 типів акцентуаційних особистостей: демонстративного, педантичного, застрягаючого, збудливого, гіпертимного, дистимічного, тривожного, циклотимічного, екзальтованого, емотивного типу.
Патохарактерологічний діагностичний опитувальник (ПДО) [42], [201]	Автори - А.Є.Лічко, М.Я.Іванов (1981 рік). Призначений для діагностики типу конституціональної психопатії та акцентуації у підлітків та юнаків (14-18 років). Опитувальник містить фрази, згруповані у 25 тем (самопочуття, настрій. сон, прокидання від сну, ставлення до їжі, ставлення до спиртних напоїв, сексуальні проблеми, ставлення до одягу, до грошей, до батьків, до друзів, до оточуючих, до незнайомих осіб, до самотності, до майбутнього, до нового, до невдач, до пригод і ризику, до лідерства, до критики, ставлення до опіки, до правил і законів, оцінка себе у дитинстві, ставлення до школи, оцінка себе у даний момент). За результатами обстеження виявляється 11 типів психопатій та акцентуацій підліткового віку: гіпертимний, циклоїдний, лабільний, астено-невротичний, сенситивний, психастенічний, шизоїдний, епілептоїдний, істероїдний, нестійкий, конформний типи. Також можливе отримання додаткових діагностичних показників: дисимуляція, індекс В (можливість змін характеру в зв'язку з резидуальним органічним ураженням головного мозку), реакція емансипації, психологічна схильність до алкоголізації, психологічна схильність до делінквентності, маскулінність-фемінність.
Опитувальник ЕРІ (Eysenck Personality Inventory)[42]. [77], [226]	Розроблений Г.Айзенком у 1963 році. Спрямований на діагностику екстра-інтроверсії та нейротизму. Існує скорочений варіант методики, який складається з 12 питань. Адаптація опитувальника була здійснена В.М.Русаловим у 1992 році. Складається із 57 питань, 24 з яких спрямовані на діагностику екстраінтроверсії, 24 – на виявлення нейротизму. Інші 9 питань складають "шкалу неправди". Опитувальник має 2 паралельні форми А і В.
Опитувальник EPQ (Eysenck Personality Questionnaire)[42], [77]	Автори-розробники - Г.Айзенк, С.Айзенк (1975 рік). Спрямований на діагностику екстра-інтроверсії. нейротизму та психотизму. Існує 2 форми даного опитувальника: дитяча - від 7 до 15 років та доросла - від 16 до 70 років. Адаптація опитувальника здійснена у 1992 році В.М.Русаловим. Складається з 90 питань (по шкалі нейротизму - 23, по шкалі екстра-інтроверсії - 21, по шкалі психотизму - 25, по "шкалі неправди" -21). Зазвичай використовують варіант, який містить 101 питання (серед них 11 -"буферні", відповіді на які не враховуються).
Індикатор типу Майєрс-Бріггс (Myers-Briggs Type Indicator, MBTI)[42]	Запропонований І.Майєрс та К.Бріггс у 1962 році. Існує скорочена версія опитувальника -- МВТІ – опитувальник Д.Кейрсі (70 питань) [77], [112], [190]. Складається зі 160 питань (52 питання - асоціативні, ґрунтуються на виборі з пари слів; 108 - передбачають оцінювання досліджуваним власних індивідуальних схильностей). Діагностує 4 особистісні типи за типологією К.Г.Юнга: екстраверт-інтроверт: сенсорний-інтуїтивний; мисленнєво-емоційний; раціональний-ірраціональний.
Опитувальник рівня суб'єктивного контролю[15], [212], [214]	Розроблений Дж.Роттером на основі шкали локусу контролю. Адаптований С.Ф.Бажиним (1984 рік). Діагностує інтернальність-екстернальність (інтернальний або екстернальний локус контролю). Складається із 44 тверджень, за допомогою яких здійснюється вимірювання інтернальності-екстернальності за такими шкалами: шкала загальної інтернальності; шкала інтернальності в області досягнень: шкала інтернальності в області невдач: шкала інтернальності в сімейних відносинах; шкала інтернальності в області виробничих відносин; шкала інтернальності в області міжособистісних відносин; шкала інтернальності у ставленні до здоров'я та хвороби.
Індивідуально - типологічний опитувальник (ИТО) [251]	Запропонований Л.М.Собчик у 1996 році. Ґрунтується на авторській теорії провідних тенденцій та оригінальній типології індивідуально-особистісних властивостей. Містить 91 пункт, 17 з яких утворюють контрольну шкалу. Діагностує нормативність, акцентуаційність та дезадаптованість особистості за параметрами екстраверсії, спонтанності, агресивності, ригідності, інтроверсії, сенситивності, тривожності та лабільності, а також пов'язані з ними соціально-психологічні особливості (схильність до компромісу, комунікабельність, лідерство, конфліктність, нонконформізм, індивідуалізм, залежність), тип ВНД (сильний, слабкий, змішаний) та провідний когнітивний стиль.