Опитувальники інтересів

Під інтересом у психології розуміють форму прояву пізнавальної потреби, що забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення цілей діяльності та сприяє таким чином орієнтуванню, ознайомленню з новими фактами, повнішому та глибшому відображенню дійсності [114].

Таким чином, інтерес є інтегральним проявом активності, який виражається в позитивній емоційній забарвленості та вибірковій зверненості суб'єкта до різних сторін об'єкта, котрий цей інтерес викликав. Він внутрішньо пов'язаний з процесами смисло-, мотиво-, цілеутворення та у динаміці свого розвитку може перетворитись у схильність як прояв потреби у здійсненні цікавої діяльності, мотивації досягнення [76], [113].

Для вимірювання інтересів використовуються найрізноманітніші опитувальники інтересів (див. нижче табл. 26), більшість з яких спрямована на визначення навчальних та професійних інтересів.

Назва	Опис методики
Інвентар професійних інтересів Е.Стронга (Strong Interest Inventory-SII)[223]	Запропонований Е.Стронгом у 1938 році. У 1974 році опитувальник був суттєво перероблений Д.Кемпбеллом та описаний під назвою "Опитувальник інтересів Стронга-Кемпбелла". Остання редакція-1994 рік. Встановлює специфіку інтересів представників різних професійних груп. Перше видання методики містило 400 питань, згрупованих у 8 рубрик: "професії"', "шкільні предмети", "заняття", "розваги", "повсякденне спілкування з людьми" тощо. Останній варіант редакції методики (1994 рік) містить 317 пунктів.
Протокол професійних уподобань Г.К'юдера (Kuder Preference Record-Vocational) [223]	Розроблений Г.К'юдером у 1963-1966 роках. Пізніше для учнів VI-XII класів був розроблений "Огляд загальних інтересів К'юдера" а для діагностики інтересів до конкретних професій - "Огляд професійних інтересів К'юдера". Методика спрямована на встановлення інтересу досліджуваного до відносно широких областей діяльності, в тому числі й професійної. Опитувальник має чотири форми А, В, С, D. Показники по першим трьох формах опитувальника відображають інтереси до 10 областей діяльності (робота на відкритому повітрі, робота з машинами та механізмами, обчислення та обрахунки, наукова робота, образотворче мистецтво, література, музика, сфера соціальних послуг, канцелярська робота, просвітницька діяльність), і лише форма D вимірює ступінь інтересу до певних професій.
Диференціально-діагностичний опитувальник (ДДО) [77], [226]	Запропонований Є.О.Клімовим у 1983 році. Розроблений на основі типології професій Є.О.Клімова. Використовується зміною профорієнтації для орієнтовного виявлення типу майбутньої спеціальності, якому надає перевагу респондент. 20 питань опитувальника дозволяють виявити ступінь вираженості інтересу досліджуваного до певного типу професії: "людина-людина", "людина-техніка", "людина-природа", "людина-знакова система", "людина-художній образ".
Карта інтересів[89], [213]	Автор - О.Є.Голомшток (1967 рік). Призначений для діагностики спрямованості інтересів у 29 сферах діяльності. Для визначення провідних інтересів досліджуваному пропонується перелік із 174 питань. Відповіді на питання групуються у матрицю з 6 рядків та 29 стовпчиків. Кожна колонка (стовпчик) відповідає одній зі сфер інтересів (біологія, географія, геологія, медицина, легка та харчова промисловість, фізика, хімія, техніка, електро- та радіотехніка, металообробка, деревообробка, будівництво, транспорт, авіація та морська справа, військові спеціальності, історія, література, журналістика, суспільна діяльність, педагогіка, право та юриспруденція, сфера обслуговування та торгівля, математика, економіка, іноземні мови, образотворче мистецтво, сценічне мистецтво, музика, фізична культура).
Орієнтувально- діагностична анкета інтересів (ОДАнІ)[217]	Розроблена на основі модифікації "Карти інтересів" С.Я.Карпіловською у 1980 році. Опитувальник спрямований на оцінку ступеня вираженості інтересів, їхній рівень та глибину. Містить 70 питань, які відповідають 15 групам інтересів до різних областей знань і діяльності (фізика, математика, електро- та радіотехніка, техніка, хімія, біологія, медицина, географія, історія, філологія та журналістика, мистецтво, педагогіка, сфера послуг, військова справа, спорт), з якими учень мав змогу познайомитись у школі та повсякденному житті.