Папа Іоанн Павел ІІ

Безробіття, його причини, темпи та наслідки.

Безробіття – це не просто відсутність

грошей у людини, це одна із форм

його духовної смерті.

Однією з найскладніших соціальних проблем є проблема безробіття. Безробіття – соціально-економічне явище, пов’язане з перевищенням пропозиції робочої сили відносно попиту на неї, стан незайнятості частки економічно активного населення.

У відповідності із Законом України "Про зайнятість населення" безробітними визначаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку (або інших, передбачених чинним законодавством доходів) через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці.

За визначенням МОП, безробітною вважається особа, яка дасягла законодавчо встановленого віку, не працює за грошову винагороду і докладає активних зусиль її знайти.

На практиці розрізняють три основні форми безробіття:

Фрикційне, або як його часто називають добровільне безробіття, виникає внаслідок добровільної зміни місця роботи працівником. Причин цьому є багато: незадоволення умовами праці, рівнем заробітної плати, неспівпаданням здобутої спеціальності із характером виконуваної роботи тощо. Відмічені причини зумовлюють пошук нового місця роботи.

Структурне безробіття. Воно пов"язано із зміною структури попиту на споживчому ринку. Із-за змін в структурі споживчого попиту потреба в деяких професіях зменшується, або навіть повністю зникає.

Циклічне, зумовлене спадом, тобто фазою економічного циклу, що характеризується зниженням сукупних витрат. Зниження сукупного попиту на товари і послуги веде до зменшення обсягів виробництва, відповідно скорочується зайнятість, а безробіття зростає. Прийнято вважати, що це найбільш гостра форма безробіття.

В своїй сукупності фрикційне і структурне безробіття становлять природний рівень безробіття (абсолютне або таке, що об’єктивно існує). Отже, повна зайнятість буде за умови якщо рівень безробіття не перевищує його природної норми (в 90-ті роки – 6-7%).

Важливе практичне значення має визначення рівня безробіття. Він визначається за формулою

Рівень ₌ ^{Чисельність зареєстрованих безробітних} . _100%

безробіття ^{Чисельність робочої сили}

Наявність в економіці великого рівня безробіття, тобто відсутність достатньої кількості робочих місць для всіх працездатних громадян веде до втрат потенційного обсягу виробництва товарів і послуг. Економісти вважають цю втрачену продукцію відставанням ВВП. Американський економіст А. Оукен виявив емпіричний зв"язок між циклічними змінами ВВП і безробіттям. Він полягає у тому, що підвищення рівня безробіття на 1% понад його природну норму (4-5% економічно активного населення) призводить до того, що реальний обсяг ВВП зменшується порівняно з потенційно можливим на 2-2,5%. Ця залежність отримала назву закону Оукена.

Під зайнятістю, як визначається в Законі України "Про зайнятість населення" розуміється діяльність громадян, пов"язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Держава гарантує працездатному населенню добровільність праці, вибір виду трудової діяльності, захист від необгрунтованої відмови в прийомі на роботу і незаконного звільнення, безплатне сприяння в підборі підходящої роботи і працевлаштуванні, безплатне навчання безробітних новим професіям, виплату допомоги по безробіттю.

Дата добавления: 2014-01-11