Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Операції над даними




Операції, СУБД, що реалізовуються, включають селекцію (пошук) даних і дії над ними. Селекція даних виконується за допомогою критерію, заснованого на використанні або логічній позиції даного (елементу, агрегату, запису) або значення даного, або зв'язків між даними. Селекція на основі логічної позиції даного базується на впорядкованості даних в пам'яті системи. При цьому критерії пошуку можуть формулюватися таким чином:

1. знайти наступне дане (запис);

2. знайти попереднє дане;

3. знайти n-е дане;

4. знайти перше (останнє) дане.

Цей тип селекції називають селекцією за допомогою поточної селекції, як яка використовується індикатор поточного стану, автоматично підтримуваний СУБД і, як правило, вказуючий на деякий екземпляр запису БД.

Критерій селекції по значеннях даних формується з простих або булевих умов відбору. Прикладами простих умов пошуку є:

1. ВІЙСЬКОВО-ОБЛІКОВА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ = 200100;

2. ВІК > 20;

3. ДАТА < 19.04.2002 і тому подібне

Булева умова відбору формується шляхом об'єднання простих умов із застосуванням логічних операцій, наприклад:

1. (Дата_рожденія < 28.12.1963) І (СТАЖ > 10);

2. (Ученоє_званіє = ДОЦЕНТ) АБО (ВЧЕНЕ ЗВАННЯ = ПРОФЕСОР) і тому подібне

Якщо модель даних, підтримувана деякою СУБД, дозволяє виконати селекцію даних по зв'язках, то можна знайти дані, пов'язані з поточним значенням якого-небудь даного. Наприклад, якщо в моделі даних реалізований двонаправлений зв'язок «вчиться» між суттю «студент» і «учбова група», можна виявити учбові групи, в яких вчаться хлопці (якщо у складі опису студента входить атрибут «пів»).

Як правило, більшість сучасних СУБД дозволяють здійснювати різні комбінації описаних вище видів селекції даних.

 

Обмеження цілісності. Ці логічні обмеження на дані використовуються для забезпечення несуперечності даних деяким заздалегідь заданим умовам при виконанні операцій над ними. По суті обмеження цілісності — це набір правив, використовуваних при створенні конкретної моделі даних на базі вибраної СУБД.

Розрізняють внутрішні і явні обмеження.

Обмеження, обумовлені можливостями конкретної СУБД, називають внутрішніми обмеженнями цілісності. Ці обмеження стосуються типів даних (наприклад, «текстовий елемент даних може складатися не більше ніж з 256 символів» або «запис може містити не більше 100 полів»), що зберігаються, і допустимих типів зв'язків (наприклад, СУБД може підтримувати тільки так звані функціональні зв'язки, тобто зв'язки типу 1:1, 1: М або М: 1). Більшість існуючих СУБД підтримують перш за все саме внутрішні обмеження цілісності, порушення яких приводять до некоректності даних і достатньо легко контролюються.

Обмеження, обумовлені особливостями даних, що зберігаються, про конкретну ПО, називають явними обмеженнями цілісності. Ці обмеження також підтримуються засобами вибраної СУБД, але вони формуються обов'язково за участю розробника БД шляхом визначення (програмування) спеціальних процедур, що забезпечують несуперечність даних. Наприклад, якщо елемент даних «залікова книжка» в записі «студент» визначений як ключ, він повинен бути унікальним, тобто в БД не повинно бути двох записів з однаковими значеннями ключа. Інший приклад: хай в тому ж записі передбачений елемент «військово-облікова спеціальність» і для нього відведено шість десяткових цифр. Тоді інші представлення цього елементу даних в БД неможливі. За допомогою явних обмежень цілісності можна організувати як «простій» контроль даних (перш за все на предмет приналежності елементів даних фіксованій і заздалегідь заданій безлічі значень: наприклад, елемент «вчене звання» не повинен приймати значення «Почесний доцент», якщо мова йде про російських учених), що вводяться, так і складніші процедури (наприклад, введення значення «професор» елементу даних «вчене звання» в запис про викладача, що має вік 25 років, повинно вимагати, принаймні, додаткового підтвердження).

Елементарна одиниця даних може бути реалізована безліччю способів, що, зокрема, привело до різноманіття відомих моделей даних. Модель даних визначає правила, відповідно до яких структуруються дані. Зазвичай операції над даними співвідносяться з їх структурою.

Різноманітність існуючих моделей даних відповідає різноманітності областей застосування і переваг користувачів.

У спеціальній літературі зустрічається опис досить великої кількості різних моделей даних. Хоча найбільшого поширення набули ієрархічна, мережева і, безперечно, реляційна моделі, разом з ними слід згадати і деякі інші.

Використовуючи як класифікаційну ознаку особливості логічної організації даних, можна привести наступний перелік відомих моделей:

1. ієрархічна модель даних;

2. мережева модель даних;

3. реляційна модель даних;

4. бінарна модель даних;

5. семантична мережа.

 

 

Контрольні питання:

1. Дати перелік типових структур.*

2. Дати визначення цих структур.**

3. Які обмеженя накладаються на дані***

Література:

  1. Ситник В.Ф. Основі інформацийних систем: Навчальній посібник. – Київ: КНЕУ, 2001 – 420 с.
  2. Береза А.М. Основі створювання інформаційних систем: Навчальній посібник. – Київ: КНЕУ, 2001 – 214 с.
  3. Ситник В.Ф. Основі інформацийних систем: Навчальній посібник. – 1997. – 252 с



Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 869; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.