Антипод конкуренції

Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової економіки. Монополія як

Невідємним складовим елементом ринкової економіки є конкуренція. Сам ринок, механізм його дії не може нормально функціонувати без розвинутих форм конкуренції.

Дослівно конкуренція в перекладі з латинської мови означає “зіштовхуватися”. Конкуренція охоплює майже всі сфери людської життєдіяльності, вона завжди виступає наслідком рідкості, обмеженості чого-небудь і виступає генератором розвитку виробництва.

Конкуренція в економіці – це суперництво економічних суб’єктів за найкращі умови реалізації власних економічних інтересів. Конкуруючими економічними агентами є продавці і покупці товарів. Реалізація економічних інтересів для перших означає отримання внаслідок продажу товарів більшого грошового доходу, для других – навпаки, отримання більшої кількості необхідних товарів і послуг.

Свобода ціноутворення створює умови для конкуренції насамперед між виробниками. Остання в економічній науці дістала назву економічна конкуренція, яка і одним із найважливіших елементів механізму саморегулювання ринкової економіки.

Економічна конкуренція – це економічне суперництво між виробниками щодо задоволення їх інтересів пов’язаних з виробництвом і продажем продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим же споживачам, боротьба за споживача, за джерела сировини, ринки збуту, вигідні умови застосування капіталу та отримання більшої частини прибутку.

Основне завдання і функція економічної конкуренції – завоюватиринок,в боротьбі за споживача перемогти своїх конкурентів, забезпечити одержання сталого прибутку.

Позитивні риси економічної конкуренції:

Þ конкуренція створює одну з головних умов необхідних для ефективного виконання ціною такої її функції, як координація збалансування попиту і пропозиції;

Þ конкуренція забезпечує рівноправне положення учасників економічних відносин продавців і покупців. Ця рівноправність існує завдяки свободі вибору: покупець має можливість вибирати необхідний йому товар, який є у декількох, або багатьох, продавців. Така ж можливість є і в продавця – самостійно вирішувати питання про місце, час і умови продажу свого товару;

Þ конкуренція є рушійною силою ринкової економіки. В умовах конкуренції перемагає той, хто створює якісну продукцію при найменших витратах виробництва.

Негативні риси економічної конкуренції:

Þ дрібні виробники вітісняються великим капіталом;

Þ зростає безробіття;

Þ посилюється інфляція;

Þ посилюється соціальне і майнове розшарування населення.

Існують різні стратегії конкурентної боротьби, кожна з яких зорієнтована на різні умови економічного середовища та різні ресурси. Виділяють чотири типи компаній і відповідні конкурентні стратегії:

4 Віолентна (силова) стратегія характерна для фірм, що діють у сфері великого стандартного виробництва товарів і послуг. Стратегія віолентів – це така стратегія, коли спираючись на свою силу гіганта, фірма намагається домінувати на загальному ринку, витісняючи з нього конкурентів.

4 Патієнтна (сегментна) стратегія притаманна фірмам, що обрали шлях вузької спеціалізації (виробництво особливої, унікальної, дорогої та високоякісної продукції для обмеженого кола споживачів). Стратегія патієнтів – не просто спеціалізація, а зосередження всіх ресурсів на виробництві економічних благ, що користуються обмежиним попитом.

4 Комутантна (локальна) стратегія переважає в умовах звичайного бізнесу в місцевих (локальних) масштабах. Комутанти готові використати будь-яку нагоду для бізнесу, тоді як інші компанії суворо дотримуються свого профілю. Стратегія комутантів – полягає в тому, що вони легко йдуть на кардинальну зміну сфери комерційної діяльності, на яку інші фірми неспроможні.

4 Експлерентна (піонерська) стратегія пов’язана зі створенням нових або радикальною зміною старих сегментів ринку. Йдеться про вкрай ризикований, але надзвичайно вигідний (у випадку успіху) пошук революційних рішень. Стратегія експлерентів – це не просто поліпшення якості товарів та послуг, а пошук украй ризикованих, але неймовірно вигідних (у випадку успіху) рішень. Пошуки експлерентів у 85 випадках із 100 закінчуються невдачею, і фірми стають банкрутами, але у 15 випадках на долю експлерента випадає нечуваний технічний і фінансовий успіх.

Основними видами конкуренції є: внутрішньогалузева, міжгалузева та міжнародна.

Внутрішньогалузева – це конкуренція між товаровиробниками, що діють в одній галузі народного господарства. Через різний рівень техніки, організації виробництва, продуктивності праці тощо у кожного з них встановлюється індивідуальна вартість виробництва певного товару.

Міжгалузева – це конкуренція між товаровиробниками, які діють у різних галузях народного господарства.

Міжнародна – це конкуренція виробників на світовому ринку, яка поєднує внутрішньогалузеву і міжгалузеву конкуренцію. На світовому ринку домінують компанії найрозвинутіших країн.

Конкуренцію можна поділити на сумлінну і несумлінну (нечесну).

Сумлінна конкуренція подяляється на цінову і нецінову (поліпшення якості продукції, реклама, умови продажу товару тощо).

Нечесна конкуренція передбачає використання наступних методів: дезінформація споживачів, поширення неправдивих повідомлень про товари своїх конкурентів, переманювання провідних спеціалістів, вплив на постачальників ресурсів і банки тощо.

Виділяють ще такі види конкуренції як: чиста конкуренція, монополістична та олігополістична конкуренція.

Дата добавления: 2014-01-11