Регулювання взаємодії суб’єктів інвестиційної діяльності

Взаємовідносини між учасниками інвестиційних проектів регулюються низкою нормативних документів, які мають ре­комендаційний характер і якими передбачено укладання різних видів договорів.

Договір – це угода сторін, яка регулює організаційно-економічні відносини між; суб'єктами інвестиційної діяль­ності. Він визначає відповідальність учасників угоди та юридично закріплює їхні обов'язки. Договір містить ввідну частину, основні, додаткові та спеціальні умови, іншу інформацію.

При підрядному способі реалізації інвестиційного проекту між суб'єктами інвестиційного процесу укладається договір підряду. Договір укладається між двома особами - замовником або інвестором чи підрядником. Обидві сторони можуть бути як юридичними, так і фізичними особами. Як правило, найчастіше замовник є одночасно й інвестором. До управління проектом може бути залучена і третя юридична особа, яка діє від імені інвестора і представляє його інтереси упродовж всього інвестиційного циклу, або тільки на період будівництва - до введення об'єкта в експлуатацію та здійснює остаточні розрахунки. В умовах ринку такі посередницькі функції виконує керівник проекту (прожект - менеджер).

Інвестор може передати усі функції замовника спеціалізованій фірмі-девелоперу. У такому випадку договір підряду набуває виду договору фінансування проекту. Фірма-девелопер укладає під­рядний договір з будівельно-монтажною організацією (підряд­ником) або сама здійснює будівельно-монтажні роботи. За умовами укладеного з інвестором договору підряду фірма-девелопер зобов'язана представити у визначений строк готовий об'єкт або реалізувати його на ринку нерухомості і відшкодувати інвестору інвестиційні витрати, забезпечивши певний дохід.

При підрядному способі здійснення робіт можуть уклад такі типи договорів підряду:

- генеральні (комплексні),

- річні,

- субпідрядні

- "під ключ",

- прямі (окремі).

Генеральний договір укладається між інвестором (замовником) і генеральним підрядником або генеральним проектувальником на виконання будівельних та інженерних робіт, постачання і монтаж: устаткування, благоустрій території, а також: на виконання пусконалагоджувальних робіт.

При тривалих термінах будівництва, крім генерального до­говору можуть укладатися й річні договори, в яких деталізуються та уточнюються обов'язки сторін. Якщо тривалість будівництва становить більше двох років, то вони можуть укладатися в рамках генеральних договорів.

Договір "під ключ " є різновидом генерального договору, відповідно до якого підрядник бере на себе зобов'язання виконати комплекс робіт і поставок, несе відповідальність за спорудження об'єкта й виступає замовником щодо інших учасників інвестиційного проекту. Згідно з умовами договору частину робіт і поставок може здійснювати замовник, але відповідальність за здачу об'єкта "під ключ" несе підрядник. Він повинен здати об'єкт повністю підготовленим до експлуатації, відповідно до умов договору та ще й з відповідними гарантіями.

Учасники інвестиційного проекту в окремих випадках можуть укладати договори "під ключ", у яких містяться умови, згідно з якими між юридичними сторонами на паритетних засадах укладається угода про створення консорціуму. Відповідно до цієї угоди підрядник зобов'язується не тільки здати інвестору об'єкт в експлуатацію, але і забезпечити випуск і реалізацію готової продукції. Такі договори ще називають:

- контрактами на умовах "під готову продукцію" ("товар +послуги"): вони, крім всього іншого, передбачають підготовку персоналу, організацію менеджменту, управління об'єктом до досягнення ним проектної потужності;

- контрактами на умовах "ринок в руки", коли від підрядника вимагають не тільки побудувати об'єкт і вивести на проектну потужність, але і забезпечити збут продукції. За таким договором підрядник бере на себе не тільки будівельні, виробничі, а також і комерційні ризики.

Субпідрядні договори укладаються між: генеральним підрядником (генеральним проектувальником) і субпідрядними фірмами на виконання окремих спеціалізованих видів робіт. Ці договори не звільняють підрядника від відповідальності перед замовником за виконання робіт відповідної якості й у терміни, передбачені договором підряду. У цьому випадку підрядник відносно субпідрядників стає замовником, а щодо інвестора (замовника)— генеральним підрядником.

Прямий договір укладається між: замовником і заводом — виробником технологічного обладнання на виконання фіксованих обсягів робіт, насамперед, спеціальних монтажних робіт, наприклад, шефмонтаж обладнання заводом-виробником, якщо воно того потребує.

В ринкових умовах використовуються також концесійні контракти на реалі­зацію проектів. Інвестиційні проекти, що реалізуються в рамках концесійних угод, називаються концесійними.

Загалом "концесія " означає уступку прав.

Державна концесія – уступка державою на певних умовах своїх майнових прав і прав на окремі види господарської діяльності недержавним компаніям і іншим юридичним особам.

У ступка прав оформляється у вигляді концесійного договору. Сторонами є: принципал (держава, від імені і за дорученням якої діє те чи інше відомство чи державна компанія) і концесіонер (юридична особа, що отримала від принципалу відповідні активи чи права).

Особливістю державної концесії є те, що державні активи і права передаються приватним структурам на строк, обумовлений сторонами, з наступним поверненням державі. Згідно з чинним законодавством в Україні він становить від 10 до 55 років.

Об'єктами концесій можуть бути:

- природні ресурси, що є власністю держави (мінеральні, водні, лісові тощо);

- державні підприємства;

- види господарської діяльності, на які держава встановила свою монополію (виробництво і експорт зброї, виробництво і торгівля горілчаними виробами тощо).

Дата добавления: 2014-01-11