Учасники іпотечних відносин і види іпотеки

Учасниками іпотечних відносин є іпотекодавець та іпотекоутримувач.

Іпотекодавець – особа, яка передає майно в іпотеку. Іпотекодавцем при заставі нерухомого майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав право застави на це майно.

Іпотекодавцем може бути як сам боржник, так і майновий поручитель.

Майновий поручитель – особа, яка передає в іпотеку належне їй на праві власності майно або інше майно, яким вона має право розпоряджатися та передавати в іпотеку для забезпечення зобов’язання іншої особи перед іпотекоутримувачем (кредитором).

Іпотекоутримувач – особа, якій передається в іпотеку майно для забезпечення зобов’язання боржника перед нею.

Договірна іпотека здійснюється шляхом укладення іпотечної угоди. В разі, коли борг за основним зобов’язанням перевищує визначену законом суму, іпотека може провадитися шляхом видачі заставної, до якої додається іпотечна угода.

Іпотечна угода укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Заставна – це цінний папір, який посвідчує передачу майна в іпотеку. Заставна складається в одному примірнику і передається іпотекоутримувачу. Надає йому право вимагати виконання зобов’язання, забезпеченого іпотекою, а в разі невиконання такого – право вимоги звернення стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформляється за взаємною згодою іпотекодавця та іпотекоутримувача.

Взаємовідносини між учасниками іпотечних відносин показані на прикладі видачі іпотечного кредиту і зображені на рис. 1.1.

Якщо іпотекодавцем є позичальник (боржник), іпотечні відносини мають двосторонній характер “іпотекодавець (позичальник) – іпотекоутримувач (кредитор)”. В тому разі, коли іпотекодавцем є третя особа (майновий поручитель), іпотечні відносини набувають тристороннього характеру “позичальник – іпотекодавець (майновий поручитель) – іпотекоутримувач (кредитор)”.

Майновий поручитель, у разі виконання ним зобов’язання боржника перед іпотекоутримувачем, має право на вчинення регресного позову.

Регресний позов – це вимога майнового поручителя до позичальника, відповідального за збитки, нанесені майновому поручителю.

В процесі іпотечних відносин їх учасники можуть змінюватись, тобто іпотекоутримувач може уступити свої права за заставною наступному іпотекоутримувачу.

Уступка прав за заставною здійснюється шляхом виконання на ній особою, якій належить заставна (індосантом), передаточного напису (індосаменту), на користь іншої особи (індосата) та передачі самої заставної.

Індосант несе відповідальність перед індосатом за достовірність інформації, що міститься у заставній, за існування права і його справжність, а також за реалізацію цього права.

Визначаючи коло учасників іпотечних відносин, ми розрізняли заставу майна позичальником та заставу майна майновим поручителем, або іпотеку власного та іпотеку чужого майна, останню ще називають іпотекою на користь третьої особи. Також існують такі види іпотек: звичайна іпотека, об’єднана, спільна, наступна, умовна.

Звичайна іпотека передбачає передачу в заставу одного об’єкта нерухомого майна, який належить іпотекодавцеві.

Об’єднана іпотека полягає у передачі в заставу двох або більше об’єктів нерухомого майна, які належать іпотекодавцеві.

Спільна іпотека забезпечується шляхом передачі в заставу двох або більше об’єктів нерухомого майна, які належать різним особам.

Наступна іпотека передбачає заставу нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки вимоги кожного наступного іпотекоутримувача задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекоутримувача.

Умовна іпотека виникає у разі, коли іпотечним договором встановлено, що вона набирає чинності з моменту виконання передбаченої цим договором умови.

Дата добавления: 2014-01-11