Результатами наукових досліджень можуть бути відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції

Основними видами НДР є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Фундаментальні дослідження – дослідження, спрямовані на виявлення невідомих раніше об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, які розширюють і поглиблюють відомі знання про процеси, пов’язані із створенням і експлуатацією нової продукції.

Прикладні дослідження, опираючись на результати фундаментальних досліджень (теоретичні знання), вишукують можливості і галузі їх практичного застосування.

Відкриття – виявлення невідомих раніше об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, які вносять корінні зміни в рівень пізнання (аж до зміни парадигми).

Винаходи – це нове (або яке має суттєві відмінності) більш ефективне вирішення будь-якого завдання в сфері виробництва. Вирішення повинно бути істотно новим, тобто принципово відрізнятися від відомих рішень аналогічного завдання у світовій практиці.

Раціоналізаторською пропозицією визнається технічне рішення, що є новим і корисним для підприємства в якому вона подана. Рацпропозиції відрізняються від винаходів тим, що вони не вносять принципових змін в раніше освоєнні на даному підприємстві технічні рішення, а тільки доповнюють їх і дають певний позитивний ефект.

Проведення науково-дослідних і дослідно конструкторських робіт зосереджується, як правило, у науково-дослідних установах при підприємстві, спеціальних конструкторських відділах або відділах головного конструктора, або може бути розосереджена по всіх підрозділах.

Погоджені і прийняті до реалізації науково-технічні ідеї за відповідною схемою передаються па стадію конструк­торської підготовки виробництва.

Конструкторська підготовка виробництва – су­купність робіт і процесів, спрямованих на розроблення нових кон­струкцій виробів і формування конструкторської документації для їх серійного виготовлення, модернізації та удосконалення існуючих виробів.

Виконується конструкторська підготовка з застосуванням вимог Єдиної системи конструкторської документації, яка складається із наступних документів.

1. Технічне завдання – документ, що встановлює основне призначення виробу, його технічні характеристики, показники якості, технологічні, організаційні та економічні умови виробництва, вимоги до конструкторської документації. Технічне завдання формує замовник для виконавця проекту.

2. Технічна пропозиція містить техніко-економічне обґрунтування найбільш доцільних варіантів розробки виробу на основі аналізу технічного завдання замовника та всесторонньої оцінки усіх можливих рішень з урахуванням сучасного стану проблеми.

3. Ескізний проект – це сукупність конструкторських документів, що розкривають принципові конструктивні рішення, і які дають загальну уяву про будову і принцип роботи виробу, дані, які визначають параметри і габаритні розміри виробу та його основних складових одиниць.

Проект розробляється в декількох варіантах, інколи виготовляється модель (макет) виробу, після цього обговорюється спеціальною комісією і затверджується прийнятий варіант. Узгоджений і затверджений ескізний проект стає основою для розробки технічного проекту чи робочої документації.

4. Технічний проект – документ, який містить кінцеві технічні рішення, які дають повну уяву про конструкцію та принципи роботи виробу, а також вихідні дані для розробки робочої документації.

5. Робочий проект характеризується формуванням повного комплекту конструкторської документації на виріб. Тут подаються креслення усіх деталей, де вказані розміри, проекції, види, розрізи і зрізи, матеріал, чистота поверхні, допуски і посадки, технічні умови, термообробка. Всі робочі креслення проходять нормоконтроль, тобто перевірку на відповідність стандартам, метрологічну і патентну експертизу.

Дослідно-конструкторська підготовка виробництва завершується:

А) Виготовленням і випробуванням дослідного зразка;

Б) Коректуванням робочого проекту і випуском установочної партії виробів.

Надалі відбувається перевірка, внесення змін, затвердження і розмноження робочого проекту, передача документації у відділ головного технолога для розробки технологічних процесів і інших стадій технологічної підготовки виробництва.

Конструктор має підтримувати тісний зв'язок з технологами для забезпечення технологічності виробу. Забезпечення технологічності конструкції виробу – функція процесу підготовки виробництва, що передбачає взаємозалежне вирішення конструкторських і технологічних завдань, які спря­мовані на зниження трудомісткості, матеріалоємності і собівар­тості виробництва продукції.

3. Технологічна підготовка виробництва

Технологічне підготовлення ви­робництва (ТПВ) – сукупність заходів яка охоплює проектування технологічних процесів виробництва, вибір та розміщення устаткування, визначення техноло­гічного оснащення, розроблення методів технічного контролю, нор­мування матеріально-технічних витрат і забезпечує випуск продук­ції потрібного рівня якості за вста­новлених термінів та обсягів ви­пуску

Технологічна підготовка виробництва здійснюється відпові­дно до Держстандарту - Єдина система технологічної підготовки виробництва.

Основним змістом технологічної підготовки виробництва є:

1) відпрацювання конструкції виробу і деталей на техно­логічність;

2) розробка технологічних процесів;

3) проектування і виготовлення засобів технологічного ос­нащення;

4) уточнення, налагодження і впровадження у виробництво розроблених технологічних процесів;

5) розробка методів технічного контролю.

На стадії технологічної підготовки виробництва вибираєть­ся один із трьох видів технологічних процесів: одиничний, ти­повий, груповий.

Одиничний технологічний процес призначе­ний для виготовлення виробу (деталі) одного найменування, типорозміру і виконання, незалежно від типу виробництва.

Типовий технологічний процес призначений для виготовлен­ня групи деталей із загальними конструктивними і технологіч­ними ознаками. Він розробляється для типового представника і включає всі основні і допоміжні операції, характерні для ви­робів даної групи.

Груповий технологічний процес призначений для виготов­лення групи виробів з різними конструктивними, але загаль­ними технологічними ознаками. Основою розробки групового технологічного процесу і вибору загальних засобів технологічного оснащення є комплексний виріб - один із виробів групи або штучно створений (умовний) виріб, що включає всі конструкційні елементи, характерні для деталей цієї групи.

Групова технологія створює умови для використання методів і засобів, властивих крупносерійному і масовому виробництву, при не­великих (а в ряді випадків і одиничних) обсягах виготовлення виробів і деталей одного найменування, тобто у дрібносерійному й одиничному виробництві.

Дата добавления: 2014-01-11