Забезпеченість рослин цукром та якість силосу

Мікроорганізми, що асоціюються із аеробним псуванням корму (Van Soest P. J., 1994).

Клостридіальна мікрофлора силосу (Van Soest P. J., 1994).

Молочнокислі бактерії силосу (Van Soest P. J., 1994).

Гомо ферментативні	Гетеро ферментативні
Lactobacillus plantarum	Lactobacillus brevis
Lactobacillus casei	Lactobacillus buchneri
Pediococcus carevisiae	Lactobacillus fermentum
Pediococcus acidilactici	Leuconostoc mesenteroides
Streptococcus faecalis
Streptococcus lactis
Streptococcus faecium

Види мікроорганізмів	Характеристика
Clostridium tyrobutyricum	Зброджують цукри і молочну кислоту
Clostridium sphenoides	Зброджують цукри і молочну кислоту
Clostridium bifermentans	Зброджують амінокислоти
Clostridium sporogenes	Зброджують амінокислоти
Clostridium perfringens	Зброджують цукри, молочну кислоту, амінокислоти; утворюють токсини

Не молочнокисла мікрофлора (клостридіа та псевдомони) використовують молочну кислоту, але низький рН та осмотичний тиск силосу гальмують їх розвиток. Основним завданням при одержанні високоякісного силосу, його збереженні (з точки зору мінімізації втрат органічної речовини), є досягнення певного співвідношення або балансу між певними групами мікроорганізмів.

Якщо субстрат містить кисень, розвивається аеробна група мікроорганізмів.

Гриби	Аеробні бактерії
Дріжджі	Плісень
Candida	Aspergillus	Acetobacter
Cryptococcus	Fusarium	Bacillus
Hansenula	Geotrichum	Streptomyces
Pichia	Monascus
Saccharomyces	Mucor
	Penicillium
	Phizopus
	Trichoderma

Аеробний метаболізм кислот дріжджами приводить до їх кінцевого розчеплення на вуглекислий газ та воду, виділенням великої кількості тепла, зростання рН та псування силосу. Виділення тепла приводить до Мейлярдової реакції (теплового пошкодження корму), крім того утворюється етанол.

Відношення між цукром та протеїном- важливий фактор формування рН силосу (рис. 1.9). Цукри перетворюються в молочну кислоту, а протеїн в амоній та жирні кислоти. Оскільки молочна кислота сильніша ніж інші органічні кислоти, зростання її частки та одночасне зростання рН за рахунок нейтралізуючої дії амонію є бажаним процесом при створенні високоякісного силосу. Оптимальна кількість цукру в масі, що силосується повинна становити від 0,5 до 5,6%.

Рис. 1.9. Зміни рН силосу в процесі його ферментації (Van Soest P. J., 1994).

Дата добавления: 2014-01-11