Продукти ферментації маслянокислих мікроорганізмів (Van Soest P. J., 1994)

Протеоліз

Сирий протеїн у зелених кормах складається на 20-30% із непротеїнового азоту (НПА), на 60-70% з легкоперетравного протеїну та на 4-15% з кислото-детергентного недоступного азоту (КДНА).

Протеоліз це гідроліз протеїнів в амінокислоти, результатом якого є збільшення фракції НПА та відповідного зменшення фракції легкоперетравного протеїну. Протеїн зеленої маси може підлягати інтенсивному протеолізу.

На протеоліз впливає ряд факторів. Швидке висушування та підв’ялювання гальмує процеси протеолізу, за рахунок інактивації рослинних протеаз. Різке зниження рН вологого силосу також гальмує протеоліз. В той же час затягування строків висушування скошеної зеленої маси сприяє протеолізу. НПА свіже скошеної зеленої маси складається з нітратів та неспецифічних амінокислот. Нітрати в процесі ферментації зникають, а в процесі дезамінації амінокислот утворюються амоній та аміни. Високоякісний силос містить мало амонію, а амінокислоти є домінуючою фракцією НПА.

Низькоякісний силос може бути: (1) високовологим, з високим вмістом амонію, амінів та масляної кислоти та (2) низьковологим (силосом або сінажем). Такий силос не відрізняється активністю протікання ферментних процесів, які заміщуються процесами пліснявіння та нагрівання, що приводить до збільшення КДНА. Нагрівання силосу загалом обмежує процеси протеолізу. Амоній з’являється лише при значному пліснявінні корму. Таким чином всі типи низькоякісних силосів характеризуються розщепленням частки легкоперетравного протеїну та збільшення частки НПА і КДНА або двох фракцій одразу.

Високоякісний сінаж (низьковологий силос) загалом характеризується кращим збереженням протеїнових фракцій, хоча вони можуть бути значно гідролізовані до амінокислот і пептидів.

В таблиці 1.9 наведені основні схеми ферментативних реакцій розщеплення з участю маслянокислих бактерій. В результаті розвитку не молочнокислої ферментації молочна кислота перетворюється в масляну, іноді ферментується й оцтова кислота. При проходженні ферментації в такому напрямку рН підвищується.

В результаті протеолітичного розщеплення амінокислот (дезамінації та декарбоксиляції) утворюються ізокислоти та діаміни, при чому останні є важливою складовою частиною непротеїнової фракції азоту (НПА) в силосі.

Хімічні компоненти корму та схеми їх ферментації

Молочна кислота® масляна кислота + СО₂ + Н₂

Молочна кислота+оцтова кислота® масляна кислота+ СО₂ + Н₂

Мікроби отримують енергію за рахунок розщеплення амінокислот за схемою: Амінокислота ® пропіонова кислота+ оцтова кислота+ СО₂+ NH₃

Процеси декарбоксиляції амінокислот проходять за схемою: Амінокислота® діамін+ СО₂

Процеси дезамінації амінокислот проходять за схемою: Амінокислота® ізокислота+ СО₂+ NH₃

Сирий протеїн в високовологому силосі достатньо ефективно ферментується. Результатом такої ферментації є збільшення водорозчинних фракцій НПА до 2/3 від загального азоту. У високоякісному силосі, біля 50% НПА знаходиться у вигляді амінокислот, деякі з яких утворюють пептиди. Амоній та нелеткі аміни (зокрема кадаверин та путресцин) також становлять значну частину решти НПА (таблиця 1.10).

У низькоякісному силосі (низькоферментованого або силосу, пошкодженого теплом) часто міститься значна кількість розчинних фракцій неідентифікованого (невідомого) азоту. Крім того в такому силосі часто пошкоджені більшість амінокислот внаслідок теплового шоку або високого рН.

Таким чином, розщеплення протеїнових фракцій в результаті протеолізу зменшує запаси ферментативної енергії для їх майбутнього використання мікроорганізмами рубця, збільшує долю недоступного азоту (КДНА), та маловідомих фракцій азоту.

Дата добавления: 2014-01-11