Ефект масштабу

Тема 5. Виробництво та його фактори.

1. Фактори виробництва і технології.

2. Виробництво з одним і двома змінними факторами.

1. Фактор – в буквальному розумінні це той, що робить, а в широкому розумінні – це умова, рушійна сила якогось явища чи процесу. В процесі виробництва використовувалися такі фактори або ресурси:

1. Капітал;

2. Праця;

3. Земля., іноді до факторів виробництва причіплюють підприємницькі здібності.

Виробничі фактори ми можемо позначити: Q = F (L, K).

Технологія виробництва – від грецького, мистецтво,, майстерність, в широкому розумінні сукупність методів обробки виготовлення, зміни, матеріалів, або напівфабрикатів, що здійснюються в процесі виробництва продукції.

До факторів виробництва потрібно віднести і сировину та матеріали. З допомогою цієї функції можна визначити максимальний вихід продукції проте цю функцію можна застосувати лише до відповідної технології, тобто до відповідного стану знань про різні способи які можуть використовуватись для поєднання виробничих факторів в процесі випуску продукції. Оскільки технології стають все прогресивнішими то форма може нарощувати обсяги виробництва при незмінних виробничих факторах.

Термін “максимальний випуск продукції” є дуже важливим з точки зору виробничої функції. Виробничі функції не допускають передтабельних виробничих процесів, вони передбачають економічну ефективність фірми, тобто фірми можуть використовувати всі поєднання факторів найбільш ефективно. Така передумова не завжди вірна тому, що не всі фірми працюють ефективно, але слід очікувати, що жодна з фірм не витрачатиме ресурси даремно.

Розглянемо таку технологію коли змінюються 2 фактори: праця і капітал. Розглянемо – це графічно з допомогою ізоквант.

Графік випуску продукції при зміні виробничих факторів. Мал 1.

Капітал. К

L - праця

Ізокванта – це крива в кожній точці якої різне поєднання факторів, дає один і той самий обсяг виробництва продукції. Набір ізоквант називався картою ізоквант, кожна з яких показує максимальний випуск продукції, що досягається при використанні відповідного поєднання факторів.

Карта ізоквант є альтернативним методом описання виробничої функції. Ізокванти показують гнучкість рішень, що приймаються фірмами щодо виробництва. В більшості випадків фірми можуть добитися відповідного випуску продукції, використовуючи різне співвідношення факторів. Керівник фірми повинен знати природу такої гнучкості, що дасть йому можливість обирати таке поєднання факторів, що максимізує прибуток, при мінімумі витрат, з максимальною кількістю продукції.

Розглядати виробництво та його витрати необхідно з урахуванням часових інтервалів, тобто дії факторів і витрат на короткому і тривалому відрізках часу.

Короткий період – це час протягом якого не можна змінити хоча б один виробничий фактор.

Тривалий період – час протягом якого не можна змінити всі виробничі фактори.

Слід зазначити, що короткий і тривалий періоди різні для різних виробництв. На мал 1. Ми можемо вивчити дію факторів на короткому і тривалому етапі. Припустимо фірма виробляє 55 одиниць продукції використовуючи 3 одиниці капіталу – 10 грн., одиниці праці – 30 грн. Сукупні затрати будуть 60 грн. Фірма хоче досягнути обсягу 90 одиниць, вона це може зробити використовуючи 2 одиниці праці в т. Е, витрачаючи при цьому 110 грн., але на короткому етапі фірма не може змінити капітал і він залишається 3 одиниці, тоді для досягнення бажаного обсягу виробництва в т. С. необхідно витратити 3 одиниці праці з сукупними витратами 120 грн.

2. Розглянемо виробництво коли праця змінна, а капітал фіксований, тобто на короткому періоді. Щоб прийняти рішення, щодо виробництва необхідно знати як зростає Q під дією L.

Таблиця 1.

Результати виробництва з одним змінним фактором.

Затрати праці, L	Затрати капіталу, К	Обсяг виробництва продукції, шт	Середній продукт, Q серед. прод.праці	Граничний (додатковий) продукт праці
			-	-
				-4
				-8

Граничний продукт праці дорівнює ΔQ/ΔL. Граничний продукт праці – це продукт, або приріст продукції за рахунок використання додаткової одиниці праці.

L

Геометрично границі продуктивної праці в кожній точці графіка дорівнює кутовому коефіцієнту.

З допомогою таблиці і графіки ми вивели закон спадної віддачі змінного фактора на короткому періоді. Цей закон стверджує, що при збільшенні використання якогось вищого фактора при фіксованих інших факторах досягається точка в якій додаткове використання цього фактора призводить до зменшення обсягу виробництва продукції. Цей закон діє лише на короткому етапі і при незмінній технології, коли технологія змінюється то відбувається збільшення обсягу виробництва продукції. Цей закон діє лише на короткому етапі і при незмінній технології, коли технологія змінюється то відбувається збільшення обсягу виробництва і закон зниження спадної віддачі проявляється при більшому обсязі виробництва.

L

Ізокванти на мал 1. Нахилені вниз оскільки праця і капітал мають позитивні граничні продукти. Збільшення використання одного фактора при фіксованих інших призводить до все нижчого і нижчого приросту випуску продукції, а ізокванта стає стрімкісною по мірі заміщення праці капіталом, і коли капітал заміщуємо працею то вона стає горизонтальнішою, тобто наближається до горизонталі.

Замінність виробничих факторів.

На тривалому етапі можна змінити всі фактори виробництва. Замінність виробничих факторів: МRTS = - (ΔК/ΔL); L – кількість праці, К – кількість капіталу.

L

Ми бачимо, що рухаючись вздовж ізокванти можна мати різні поєднання факторів і досягати при цьому однакового випуску продукції. Ця гнучкість користується граничною нормою технологічного заміщення (МRTS).

МRTS – показує, як відбувається заміщення одного виробничого фактора іншим.

МRTS – в кожній точці ізокванта дорівнює куту нахилу цієї кривої і дорівнює tg цього кута нахилу цієї кривої. Заміщення одного фактора іншими необхідне для того, щоб враховуючи ціну факторів менеджер фірми знайшов таке поєднання цих факторів яке б мінібазувало витрати, якщо капітал відносно дорожчий праці то відбувалася заміна капіталу працею і ізокванта матиме менший кут нахилу.

Мал.1(а)

В країнах де дешева робоча сила ізокванта буде 1(а), а де дорога то 1(б). Чим менша МRTS тим дорожчий капітал.

4. Ефект масштабу – це економія від розширення потужності підприємства.

Є 3 види ефекту масштабу:

1. Негативний ефект масштабу, коли темпи росту ресурсів (факторів виробництва) перевищують темпи зростання обсягу виробництва, тоді коли ми перебуваємо в т. Д.

2. Незмінний ефект масштабу темпи приросту факторів виробництва дорівнює темпам збільшення обсягів виробничої продукції. Це в т. С, коли в 3 рази зросли ресурси і в 3 рази зросла кількість виробничої продукції.

3. Позитивний ефект масштабу – це тоді коли темпи збільшення обсягів виробництва вищі ніж темпи приросту ресурсів, або (факторів виробництва).

Всі три види ефекту масштабу можуть проявитися при розширенні потужності одного й того самого підприємства, бо на початку розширення потужності проявляється негативний ефект масштабу, потім через певний період проявляється незмінний ефект масштабу і лише після виходу на проектну потужність проявляється позитивний ефективний масштаб. Позитивний ефект масштабу є основна стратегія до якої прагне фірма розширюючи свої виробничі потужності.

Дата добавления: 2014-01-11