Особливості методики проведення самостійних фізкультурно-озд. занять

Вступ

Підсумок

Лекція 5

САМОСТІЙНІ ТА НАЙБІЛЬШ ПОПУЛЯРНІ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧІ ЗАНЯТТЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

(3 курс)

План:

Вступ

1. Особливості методики проведення самостійних фізкультурно-оздоровчих занять.

2. Методика використання спортивних ігор, як засобу оздоровлення студентів.

3. Використання тренажерів в самостійному та груповому оздоровчому тренуванні.

4. Контроль за впливом фізичних навантажень на організм.

Література:

1. Булич Э.Г. Фическое воспитание в специальных медицинских групах: Учеб. пособ. Для техникумов. – М.: Высш. шк., 1986. –255с.

2. Канішевський С.М. Науково-методичні та організаційні основи фізичного самовдосконалення студентства: 2-ге вид. –К.: ІЗМН, 1999.-270с.

3. Массовая физическая культура в вузе: Учеб. пособие /И.Г.Бердников, А.В.Маглеваный, В.Н.Максимова и др.; Под ред В.А.Масленникова, В.С.Матяжова. – М.: Высшая школа, 1991. - 240с.

4. Мурза В.П.Фізичні вправи і здоров”я –К.: Здоров”я, 1991-256с.

5. Чекас В.Д. Методика організації занять з фізичного виховання студентів. - Львів: Коопосвіта, 1997. - 58с.

Поповнення дефіциту РА за допомогою дозованих фіз. вправ та правильної організації усього рухового режиму є однією з гол. задач ФВ студентів.

В лекції будуть висвітлені методичні особливості самостійних занять, без яких не можливо досягти оптимальних обсягів РА. Будуть охарактеризовані заняття циклічними вправами, якими найчастіше займаються самостійно студенти; популярні у студентському середовищі спортивні ігри; використання тренажерів у самостійному та груповому оздоровчому тренуванні.

На завершення лекції будуть висвітлені аспекти контролю і самоконтролю за впливом фізичних навантажень на організм, що є однією із головних вимог оздоровчого тренування.

Самостійною вважають діяльність, у процесі якої студент, знаючи кінцеву її мету, сам ставить перед собою завдання (що веде до досягнення цієї мети), сам добирає необхідні для цього засоби і способи дій, сам контролює їх правильність.

Самостійні фізкульт. заняття рек. проводити всім студентам. Тільки вони здатні наблизити обсяги їх РА до оптимальних. Зміст таких самостійних занять у студентів різних мед. груп може бути різним.

Позитивні зрушення, що досягнуті на заняттях СМГ у розвитку рухових навичок, пристосованості організму до фізіолог. навантажень, слід щодня закріплювати, під час самостійних занять вдома. Ці заняття не повинні припинятися в період іспитів і канікул.

Комплекс вправ для них добирається індивід., його застос. 3-4 тижні з наступною перевіркою і оцінкою їх ефекту. У комплекси вкл. ЗРВ і спец. вправи, що спрямовані на ліквідацію захворювання або його залишкових проявів. Спочатку комплекси прості, згодом, після засвоєння, їх можна ускладнювати.

У домашні завдання слід вкл. ранкову гігієнічну гімн., прогулянки, ходьбу на лижах, плавання, туристичні походи, загартовуючі процедури.

Серед традиційних видів самост. занять студентів основної та підгот. груп також можна назвати ранкову гімн., а також цикліч. вправи, які викор. з метою фіз. самовдоскон. Зупинимося на короткій їх характеристиці.

Ранкова гігієнічна гімнастика. Ця необхідна гігієнічна вимога в режимі дня кожної людини недостатньо повно викор. у виховному процесі студентів. Запропоновано чимало комплексів ранкової гімн., автори яких в основному, керувалися принципом загально зміцнюючого і тонізуючого впливу вправ на організм. Мета ранкової гімнастики – ліквідувати наслідки бездіяльного стану від нічного відпочинку, підготувати організм до наступної діяльності, підвищ. збудженість НС, покращ. процеси обміну, дихання, кровообігу.

Серед ефективних сп.-озд. видів занять особливо виділяють циклічні впр.: озд. ходьбу, біг у різних режимах, плавання, їзду на велос., ходьбу на лижах.

Цикліч. - вправи, виконання яких вимагає ритміч. скорочення і розслаблення працюючих м’язів.

1. Цикл. вправи є найбільш масовими видами самостійної РА. Щоправда, вони дещо монотонні та недостатньо емоційні, але мають ряд переваг.

Оздоровча ходьба. Ходьба взагалі найбільш простий і доступний вид РА. Людина майже досконало оволодіває нею в 4-5 р. Для ходьби характерна постійна опора на одну ногу. Під час ходьби в роботу включ. майже всі м’язи тіла. Тренуючий ефект ходьби залеж. від її швидкості та тривалості.

Повільна ходьба (2-3 км/год, до 70 кроків/хв/) не дає тренуючого впливу на здоровий організм. Ходьба з середньою швидкістю (3-4 км/год, 70-90 кр/хв.) дає певне підвищення тренованості для слабо підготовлених осіб); швидка ходьба (4-5 км/год, 90-100 кр/хв.) та дуже швидка (5-7 км/год, 110-130 кр/хв.) дає найбільший оздоровчий ефект, підвищуючи функціон. стан організму.

Практично здоровим молодим особам можна рек. перші заняття проводити по 30-40 хв. в темпі 90-120 кр/хв. Через 2-3 тижні тривалість збільш. до 1год., темп підвищ. до 120-140 кр/хв. Частота занять 3-5 на тиждень.

Подальше підвищення навантаження можливе за рахунок поєднання ходьби з бігом. Біг – один з найстаріших і перевірених засобів зміцнення здоров’я. Біг – високоактивна вправа, тому при його використанні слід врах. вікові і статеві особливості, стан здоров’я і фіз. підготовленість. Фіз. навантаження регулюється тривалістю та темпом бігу. Можна контролювати вплив бігу за самопочуттям. Швидка втома і важке дихання – доказ неадекватного навантаження. Оцінювати адекватність навантаження можна за реакцією відновлення пульсу: якщо через 10хв. після заняття ЧСС перевищує вихідну більше як на 20-25 поштовхів, т навантаження завелике.

Плавання – має ряд позитивних особливостей: це чудовий засіб загартування, горизонтальне положення у воді розвантажує хребет і полегшує роботу серця, покращує венозний кровообіг. Плавання успішно відновлює розумову працездатність, допомагає виправити початкові дефекти тілобудови (поруш. постави, плоскостопість), лікує деякі попереково-куприкові захворювання (радикуліти, спондильози) і викривлення хребта. Ефективність занять залеж. від техніки плавання. Оптим. кількість занять 4-5 разів на тиждень, що в умовах серед. і ВНЗ практично виключено, тому пропонуються 2-3 разові заняття.

Ходьба на лижах – ефективний вид актив. відпочинку і зміцнення здоров¢я. Лижні прогулянки приносять багато позитив. емоцій, покращ. настрій і бадьорість. Під час пересування на лижах поперемінно і ритмічно включ. всі великі м’язові групи ніг, спини, рук, що оптим. збуджує рухову зону кори вел. півкуль, підвищує її тонус. Це сприяє швидкій ліквідації застійних збуджень в мозку, пов’язаних з розумовим і нерв.-емоц. перенапруженням. Розумова працездатність після ходьби на лижах підвищ. на 15-20%.

2. Методика використання спортивних ігор, як засобу оздоровлення студентів

До групи сп.-озд. ігор належать: волейбол, бадмінтон, теніс, н/теніс, городки, кеглі. Ці с/і широко викор. в ОТр. Вони розвивають шв.-силові якості, спритність, спец. витривалість до роботи перемінної потужності, пам’ять, органи чуття (особливо зір). Одночасно с/і активізують д-сть НС та внутр. органів, підвищують заг. фіз. працездатність.

Дозування фіз. навантаження в заняттях с/і залежить від таких показників:

n складності техніки й тактики;

n тривалості і темпу гри;

n тривалості пауз для відпочинку під час гри;

n ступеня нервово-м’язової напруги;

n емоційного фактору;

n метеорологічних умов гри (якщо заняття проводяться просто неба).

Фахівцю, який проводить заняття, слід звертати увагу на названі ознаки й застосовувати різні метод. прийоми для оптим. дозування навантаження:

n спрощення правил гри;

n скорочення тривалості проведення гри;

n зменшення розмірів ігрових майданчиків;

n зменшення ваги м’яча, розмірів воріт та ін.;

n збільшення кількості гравців у командах;

n вчасність пауз для відпочинку;

n послаблення емоційного фактору;

врахування умов зовн. середовища (t⁰, вологості, тиску, сили вітру, ін.).

* Вітчизняні фахівці пропонують викор. с/і в комплексі з цикл. впр.

Дата добавления: 2014-01-11