КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Ключові терміни і поняття. Контрольні запитання Економічна безпека підприємства в системі діяльності підприємства за ринкових умов господарювання
ПЛАН ЛЕКЦІЯ № 21 Контрольні запитання
Тема: Реструктуризація і санація підприємств 1. Загальна характеристика процесу реструктуризації. 2. Практика здійснення реструктуризації. 3. Оцінка результатів реструктуризації. 4. Санація підприємств та організацій.
Література Покропивний С.Ф. (за загальна редакція) Економіка підприємства: Навч. посібник, Київ: КНЕУ, 2001 р. Макаровська Т.П., Бондар Н.М., Економіка підприємства: Навч. посібник, Київ: “МАУП”,2003 Бойчик І.М. Економіка підприємства Посібник, Київ: Атіка, 2002 Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства Посібник, Київ: Каравела, 2001 Бондар Н.М., Економіка підприємства: Навч. посібник, Київ: “АСК”, 2004 Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Семенів О.М., Економіка підприємства. Підручник, Львів: Новий Світ-2000, 2004 Манів З.О., Луцький І.М., Економіка підприємства. Навч.посібн., Київ: Знання, 2004
реструктуризація підприємства показники реструктуризації види реструктуризації програма реструктуризації механізм санації основні показники реструктуризації санаційна реструктуризація адаптизаційна реструктуризація санація підприємства випереджаюча реструктуризація оперативна реструктуризація реструктуризація власності стратегічна реструктуризація етапи реструктуризації вимоги бізнес-плану моделі санації зовнішні фактори реструктуризації завдання реструктуризації
Кризові явища в економіці, обумовлюють необхідність докорінної перебудови існуючої системи виробництва. Вона може бути реалізована шляхом проведення реструктуризації і санації підприємств, які потенційно є конкурентоспроможними, або ж ліквідації збиткових підприємств. У законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ процес реструктуризації підприємства визначено як здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, що сприятиме його фінансовому оздоровленню, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. Метою проведення реструктуризації є створення таких господарюючих суб’єктів, які здатні виготовляти конкурентоспроможну продукцію, бути технічно забезпеченими і фінансово-дієздатними. Реструктуризація має забезпечувати в кінцевому підсумку платоспроможність підприємства, що обумовлюється зменшенням витрат, підвищенням продуктивності праці, запровадженням нової технології, модернізацією обладнання. Реструктуризації можуть підлягати як слабкі так і успішні підприємства. Тому справедливим є більш широке трактування реструктуризації як процесу підготовки і реалізації програми комплексних змін на підприємстві з метою підвищення його ринкової вартості. Причини реструктуризації: Зовнішні причини: - технологічний прогрес (новітні технології, передові методи комунікації та інформаційного зв'язку; зниження затрат на обробку даних, ефективні транспортні мережі); - міжнародна економічна інтеграція (скорочення торгівельних і митних бар'єрів, більш вільний потік капіталу, підвищення мобільності робочої сили, утворення економічних блоків та союзів, монетарна інтеграція та створення міжнародних валют); - докорінні зміни на ринках розвинутих країнах (уповільнення темпів розвитку цих країн, більш агресивний експорт і пошук додаткових ринків збуту, зменшення ступеня державного регулювання економіки); - зміни соціально-економічних систем (трансформація економічних систем країн Центральної та Східної Європи і Азії, зростання долі приватного сектору); - політика уряду (податкова, кредитна, митна, соціальна, інформаційна). Внутрішні причини: - незадовільний рівень загального менеджменту (слабка орієнтація на ринок, відсутність стратегії, низька кваліфікація кадрів); - слабкий фінансовий менеджмент з питань: управління грошовими потоками, прийняття інвестиційних рішень, управління затратами; - неконкурентоспроможністьпродукції (поява нових продуктів і конкурентів, виробництво застарілої продукції, падіння обсягів продажу); - високі затрати (високий рівень точки беззбитковості, високі постійні затрати, високі змінні затрати, високий рівень втрат, висока вартість сервісу); - слабка робота служби маркетингу; - конфлікт інтересів (власників, робітників, клієнтів, партнерів). В умовах України дія цих чинників підсилюється загальною економічною кризою, яка характеризується довготривалим спадом виробництва, невиправданим зростанням цін на ресурси і товари, розладом прямих господарських зв'язків і каналів збуту продукції, браком фінансових коштів і тривалою невиплатою заробітної плати, погіршенням фінансово-економічних показників діяльності, руйнуванням системи соціального захисту населення. Зміни, які проводяться в процесі реструктуризації можуть стосуватись: 1) модернізації — оновлення устаткування і технології; 2) реорганізації — зміни методів і розподілу праці; потоків інформації; 3) адаптації —пристосування елементів підприємства до поточних умов; 4) нововведень — продуктових і процесних. Таким чином, реструктуризація в широкому розумінні: — передбачає комплексність змін, а не зміни тільки однієї сфери функціонування (маркетинг, фінанси, виробництво); — є постійним інструментом управління, а не реалізацією одноразової мети; — може охоплювати майнові перетворення як елемент змін; — підлягає модифікації і корегуванню в ході реалізації. Реструктуризація передбачає зміни структури: - майна (правового статусу); - організаційної структури підприємства; - виробничої структури; - структури виробничої програми; - структури залученого капіталу; - структури активів; - структури доходів і витрат; - структури персоналу; - інформації; - інших структур. Види реструктуризації: Часткова – (обмежена) – використовується підприємством для відновлення технічної та економічної дієздатності; заходами такої реструктуризації можуть бути: додаткова емісія цінних паперів, переоцінка активів, зниження дебіторської заборгованості, переоформлення боргів та ін. Комплексна – охоплює більш суттєві зміни у формі розробки нової організаційної структури, технічної, технологічної та продуктової політики, зміни у менеджменті тощо. Санаційна – (відновна) застосовується, коли підприємство перебуває у передкризовому або кризовому стані і має за мету вийти з нього. Ознаками такого стану є: втрата ринкових позицій, проблеми з постачанням та залишками матеріалів, незавершеність виробництва; великі запаси готової продукції; заборгованість пред банками, кредиторами, державою; втрата ліквідності. Основними напрямками реструктуризації у цій ситуації є: скорочення ресурсів; скорочення пропозиції; скорочення ринків; зменшення розмірів підприємства. Адаптаційна –(прогресивна) використовується за відсутності кризи, але при появі негативних тенденцій з метою їх подолання та адаптації підприємства до нових ринкових умов. Основними ознаками такого стану є: зниження загальної ефективності; вичерпання ринкового потенціалу; відсталість прівняно із світовими станкдартами; перспективи на інших ринках; низька ефективність управління. У рамках цієї реструктуризації найчастіше запроваджуються: просторова диверсифікація – розвиток нових внутрішніх та зовнішніх ринків; продуктова диверсифікація – розвиток нових продуктів як споріднених так і відмінних. Випереджаюча – має місце в успішних компаніях, які передбачають можливість зміни умов функціонування і прагнуть підсилити свої ключові позиції та конкурентні переваги. Характерними рисами такої реструктуризації є: стратегічні альянси, купівля-продаж бізнесів. Управлінська – пов’язана зі зміною управлінської структури підприємства, менеджменту, інноваційної, технологічної та маркетингової політики, системи підготовки і перепідготовки кадрів. Технічна – повинна забезпечити підприємству відповідний рівень виробничого потенціалу, технології, ефективних систем постачання та ін., що дозволить виготовляти конкурентоспроможну продукцію. Економічна – покликана забезпечити достатній рівень рентабельності шляхом оптимізації капітальних і поточних витрат, обсягу продажу, збалансованої цінової політики та ін. Фінансова – стосується управління пасивами підприємства, а саме його заборгованістю і передбачає зміну структури пасивів шляхом: відстрочки погашення заборгованості; зниження процентної ставки по заборгованості; визначення більш вигідної для підприємства схеми погашення заборгованості; заміни частки заборгованості на акції; анулювання частки або всієї заборгованості; отримання від кредиторів нових позик або гарантій. Реструктуризація власності – стосується зміни власника державних підприємств та зміни власності через зміну участі в капіталі та ін. Оперативна – розрахована на декілька місяців, і підприємство вирішує питання підвищеня своєї ліквідності за рахунок внутрішніх ресурсів у рамках санаційної реструктуризації. Вона полягає у: створенні або виділенні нових структурних підрозділів підприємства; оперативному зниженні дебіторської заборгованості; зменшення величини оборотних фондів через виявлення і реалізацію зайвих запасів; скорочення обсягів основних фондів через реалізацію зайвого обладнання, транспортних засобів тощо; оцінці і припинення здійснення неефективних інвестицій та ін. Стратегічна – здійснюється в довгостроковому періоді, базується на результатах оперативної реструктуризації і передбачає залучення як внутрішніх так і зовнішніх джерел фінансування в межах адаптаційної та випереджаючої реструктуризації. Вона може передбачати такі дії: диверсифікація виробництва; завоювання нових ринків збуту; придбання нового устаткування; впрповадження новітніх технологій; сертифікація виробництва; реструктуризація організаційної структури підприємства; підвищення кваліфікації персоналу; реструктуризація власності; купівля-продаж бізнесу.
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 377; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |