Тема 6. Мито

Незалежна професійна діяльність—участь фізичної особи в науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ самозайнята особа — платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюється ст. 178 розд. ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ. Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати свідоцтво про таку реєстрацію згідно зі ст. 65 ПКУ.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1ст. 167 ПКУ. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік в органах державної податкової служби як самозайняті особи, є резидентами і в річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Під час виплати суб'єктами господарювання — податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії свідоцтва про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким установлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом державної податкової служби. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

Річна декларація про майновий стан і доходи подається в податковий орган за місцем реєстрації фізичної особи один раз на рік до 1-го травня року, наступного за звітним. Для приватних підприємців, що знаходяться на загальній системі оподаткування строк подачі річної декларації – не пізніше 11 лютого, наступного за звітним року.

Обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи:

виключно від податкових агентів, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку.

Платники податку звільняються від обов'язку подання податкової декларації в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

Обов’язок подавати декларацію мають особи, які в минулому році:

1. Отримали доходи, з яких при їх нарахуванні або виплаті податку не утримували, в вчасності:

- доходи від продажу інвестиційних активів (відображується лише позитивний фінансовий результат по таких операціях);

- фізособи, які протягом року одержували доходи. Оподатковувані за ставкою 15%(17%) від двох та більше податкових агентів у вигляді з/плати та інших подібних виплат, і при цьому сума такого доходу за рік перевищила 120 розмірів мін зарплати, установленої законом на 1 січня звітного року (для 2012р – 128760 грн.)

- фізособи, які протягом року одержували оподатковувані доходи не від податкових агентів: оподатковувана спадщина, подарунки від фіз..осіб не ФОП тощо.

- при одержанні нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума ткої допомоги перевищила неоподатковувану межу (для 2012 р – 1500 грн)

- особа, у якої в наслідок звільнення не було повністю утримано податок на доходи з сум виданих під звіт;

- особи, у яких виникла недоплата з податку у звязку з незаконним застосуванням ПСП;

- виграш в ігорних закладах (відображується позитивна різниця між сумою отриманого доходу та документально понесеними витратами);

орендна плата від здачі в оренду власної нерухомості іншим фізичним особам;

- платники-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місцепроживання тощо.

Якщо нарахування та виплата доходу здійснюється податковим агентом, фізична особа не повинна подавати декларацію, проте податковий агент повинен подавати Податковий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку щокварталу, протягом 40 календарних днів по закінченні звітного кварталу. В податковому розрахунку обов’язково проставляється ознака доходу, кількість нарахованого та виплаченого доходу, кількість нарахованого та сплаченого податку, а також ознака податкової соціальної пільги.

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Якщо фізичні особи виїжджають за кордон на постійне місце проживання, вони повинні подати Декларацію за 60 календарних днів до виїзду.

5.1. Збір за спеціальне використання водних ресурсів.

5.2. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

Ключові слова: Збір за спеціальне використання водних ресурсів, збір за спеціальне використання лісових ресурсів, плата за користування надрами, платники, об’єкт оподаткування, ставки податку.

Платниками збору є водокористувачі - суб'єкти
господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх
філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи
без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні
представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці,
які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних
об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших
водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують
воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Не є платниками збору водокористувачі, які
використовують воду виключно для задоволення питних і
санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які
знаходяться на даній території в той чи інший період часу,
незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх
житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для
задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного
податку.

Об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води,
який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат
води в їх системах водопостачання.
Об'єктом оподаткування збором за спеціальне
використання води без її вилучення з водних об'єктів є:
- для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води,
що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення
електроенергії;
- для потреб водного транспорту - час використання
поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що
експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом,
що експлуатується (залежно від кількості місць).
- Об'єктом оподаткування збором за спеціальне
використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води,
необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби
та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке
пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Збір не справляється:
- за воду, що використовується для задоволення питних
і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які
знаходяться на даній території в той чи інший період часу,
незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх
житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для
задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного
податку;

- за воду, що використовується для протипожежних
потреб;
- за воду, що використовується для потреб зовнішнього
благоустрою територій міст та інших населених пунктів;
- за воду, що використовується для пилозаглушення у
шахтах і кар'єрах;
- за воду, що забирається науково-дослідними
установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів
України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та
для виробництва елітного насіння рису;
- за воду, що втрачена в магістральних та
міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних
водогонах;
- за морську воду, крім води з лиманів;

- за воду, що використовується садівницькими та
городницькими товариствами (кооперативами) тощо.
Ставки збору за спеціальне використання поверхневих
вод (таблиця 5.1.)

Ставки збору за спеціальне використання підземних вод
(таблиця 5.2.)

Ставка збору за спеціальне використання води для
потреб гідроенергетики становить 5,83 гривні за 10 тис. куб.
метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій.

Ставки збору за спеціальне використання поверхневих
вод для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю,
становлять:
- для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що
експлуатується, - 0,1 гривні за 1 тоннаж-добу експлуатації;
- для пасажирського флоту, що експлуатується, -
0,01113 гривні за 1 місце-добу експлуатації.

- Ставки збору за спеціальне використання води для
потреб рибництва становлять:
- 30,63 гривні за 10 тис. куб. метрів поверхневої
води;
- 36,83 гривні за 10 тис куб. метрів підземної води.

Савки збору за спеціальне використання води, яка
входить виключно до складу напоїв, становлять:

Ставка збору за спеціальне використання шахтної,
кар'єрної та дренажної води становить 6,6 гривні за 100 куб.
метрів води.

Для теплоелектростанцій з прямоточною системою
водопостачання збір за фактичний обсяг води, що пропускається
через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється
із застосуванням коефіцієнта 0,005.
До ставок збору житлово-комунальні підприємства
застосовують коефіцієнт 0,3.

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за
спеціальне використання води та збір за спеціальне використання
води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим
підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для
потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного
року, у якому було здійснено таке використання.

Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів
використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших
водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води
в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне
водокористування, лімітів використання води, ставок збору та
коефіцієнтів.

З обсяги води, переданої водокористувачем - постачальником
іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на
поставку води, збір обчислюється і сплачується таким
водокористувачем - постачальником.

Водокористувачі, які використовують воду з каналів,
обчислюють збір виходячи з фактичних обсягів використаної води з
урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, встановлених
лімітів використання води, ставок збору, встановлених для водного
об'єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів.

Збір за спеціальне використання води для потреб
рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води,
необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби
та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке
пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та
ставок збору.

Обсяг фактично використаної води обчислюється
водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку
згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично
використаної води визначається водокористувачем за технологічними
даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи
наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність
водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності
вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує,
збір сплачується у двократному розмірі.
Органи, що видають дозволи на спеціальне
водокористування, щороку до 20 січня подають органам державної
податкової служби та органам водного господарства інформацію про
водокористувачів, яким видано такі дозволи.

Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне
водокористування та які здійснюють постачання води іншим
водокористувачам, щороку до 20 січня подають органам державної
податкової служби та органам водного господарства перелік
водокористувачів - абонентів.

У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року

Платниками збору є лісокористувачі -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські(представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників,фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

- деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

- деревина, заготовлена під час проведення заходів:

а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);

б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів,шляхів тощо;

- другорядні лісові матеріали(заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

- побічні лісові користування(заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів,грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

- використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Ставки збору за заготівлю деревини основних лісових порід (таблиця 5.3.):

Найменування лісової породи	Розряд	Ставка за 1 щільний куб. метр деревини, гривень
ділової (без кори)	дров'яної (з корою)
великої	середньої	дрібної
Перший пояс
Сосна
		78,28	50,06	19,25	1,98
	55,63	35,76	13,9	1,52
	44,9	28,92	11,15	1,22
	33,77	21,46	8,25	0,91
	22,25	14,3	5,5	0,61
Модрина
		35,16	29,8	11,61	2,59
	25,33	21,46	8,25	1,98
	19,98	17,28	6,57	1,52
	14,9	12,82	4,89	1,07
	10,13	8,65	3,36	0,77
Ялина, ялиця
		48,58	41,43	15,89	1,84
	36,06	30,7	11,92	1,22
	28,92	24,74	9,47	1,07
	21,76	18,48	7,03	0,77
	14,61	12,22	4,74	0,61
Дуб (крім дуба коркового)
		205,38	98,69	32,86	3,36
	147,32	70,83	23,53	2,45
	117,98	56,38	18,95	1,98
	88,63	42,64	14,21	1,38
	58,07	28,19	9,47	1,07
Ясен, клен (крім явору)
		77,02	65,79	32,86	3,36
	55,24	47,22	23,53	2,45
	44,24	37,6	18,95	1,98
	33,23	28,43	14,21	1,38
	21,78	18,8	9,47	1,07
Бук
		148,07	95,25	31,79	2,9
	105,45	67,75	22,62	1,98
	84,81	54,33	18,19	1,68
	63,72	40,57	13,6	1,22
	42,64	27,17	9,02	0,77
Береза, вільха чорна, граб звичайний, в'яз, липа
		11,46	9,86	7,33	2,59
	8,02	6,88	5,28	1,98
	6,42	5,73	4,35	1,52
	4,81	4,13	3,21	1,07
	3,21	2,75	2,06	0,77
Осика, вільха сіра, тополя
		6,64	5,73	4,35	1,84
	4,81	4,13	2,98	1,22
	3,9	3,21	2,53	1,07
	2,98	2,53	1,84	0,77
	1,84	1,6	1,15	0,3
Другий пояс
Сосна
		66,75	42,62	16,35	1,68
	47,28	30,4	11,76	1,22
	37,74	24,43	9,47	1,07
	28,6	18,19	7,03	0,77
	19,08	12,22	4,74	0,46
Модрина
		30,11	25,93	9,93	2,45
	21,76	18,48	7,03	1,68
	17,28	14,61	5,65	1,38
	12,82	11,03	4,27	1,07
	8,65	7,46	2,9	0,61
Ялина, ялиця
		42,91	36,66	14,06	1,52
	30,7	26,22	10,08	1,07
	24,43	20,86	8,1	0,91
	18,48	15,8	6,11	0,77
	12,22	10,44	3,97	0,46
Дуб (крім дуба коркового)
		174,82	84,24	28,11	2,75
	125,31	60,18	20,02	1,98
	99,64	48,14	15,89	1,52
	74,57	35,76	12,08	1,22
	50,12	24,06	8,1	0,77
Ясен, клен (крім явора)
		65,56	56,16	28,11	2,75
	46,99	40,11	20,02	1,98
	37,36	32,09	15,89	1,52
	27,97	23,84	12,08	1,22
	18,8	16,05	8,1	0,77
Бук
		126,07	80,8	26,89	2,45
	89,85	57,43	19,25	1,68
	71,98	46,08	15,44	1,38
	54,09	34,38	11,61	1,07
	36,22	23,04	7,65	0,77
Береза, вільха чорна, граб звичайний, в'яз, липа
		9,39	8,02	6,19	2,29
	6,88	5,95	4,35	1,68
	5,5	4,59	3,67	1,22
	4,13	3,67	2,53	1,07
	2,75	2,29	1,84	0,61
Осика, вільха сіра, тополя
		5,73	5,04	3,67	1,52
	4,13	3,67	2,53	1,07
	3,21	2,98	2,29	0,91
	2,53	2,06	1,6	0,77
	1,6	1,6	1,15	0,46

Ставки збору за заготівлю деревини неосновних лісових порід (таблиця 5.4.):

Найменування лісової породи	Розряд	Ставка за 1 щільний куб. метр деревини, гривень
ділової (без кори)	дров'яної (з корою)
великої	середньої	дрібної
Перший пояс
Самшит
		361,26	308,76	154,34	3,36
	258,1	220,51	110,33	2,45
	206,53	176,5	88,17	1,98
	154,95	132,26	66,17	1,38
	103,15	88,25	44,16	1,07
Бархат, горіх
		225,09	192,55	96,27	3,36
	160,92	137,53	68,77	2,45
	128,6	110,03	55,02	1,98
	96,5	82,52	41,41	1,38
	64,41	55,02	27,5	1,07
Груша, кизил, явір
		180,63	154,5	77,18	3,36
	129,05	110,25	55,17	2,45
	103,15	88,25	44,16	1,98
	77,48	66,25	33,16	1,38
	51,58	44,24	22,16	1,07
Абрикос, вишня, ялівець, обліпиха, слива (крім терену), черешня, шовковиця, яблуня
		135,01	115,3	57,61	3,36
	96,5	82,3	41,1	2,45
	77,02	65,79	32,86	1,98
		49,28	24,61	1,38
	38,51	33,01	16,51	1,07
Каштан, дуб корковий
		112,55	96,27	48,14	3,36
	80,46	68,77	34,38	2,45
	64,41	55,02	27,5	1,98
	48,37	41,26	20,64	1,38
	32,09	27,5	13,9	1,07
Барбарис, гледичія, кипарис, шипшина
		90,31	77,02	38,67	3,36
	64,41	55,02	27,5	2,45
	51,34	44,01		1,98
	38,51	33,01	16,51	1,38
	25,9	22,24	11,15	1,07
Акація, бересклет, бірючина, глід, граб східний, тамарикс, калина, крушина, ліщина, горобина, бузок, скумпія, свидина, терен, черемха
		67,63	57,76	28,88	3,36
	48,37	41,26	20,64	2,45
	38,51	33,01	16,51	1,98
	29,12	24,75	12,53	1,38
	19,49	16,51	8,25	1,07
Верба, чагарники (крім зазначених в інших позиціях)
		22,46	19,25	9,63	1,84
	16,05	13,76	6,88	1,22
	12,83	11,01	5,5	1,07
	9,63	8,25	4,13	0,77
	6,42	5,5	2,75	0,61
Другий пояс
Самшит
		306,01	261,54	130,81	2,75
	218,45	186,82	93,37	1,98
	174,9	149,45	74,88	1,52
	131,11	112,09	56,08	1,22
	87,56	74,73	37,44	0,77
Бархат, горіх
		191,63	163,89	81,91	2,75
	136,84	117,13	58,53	1,98
	109,56	93,53	46,76	1,52
	82,06	70,6	34,99	1,22
	54,78	46,99	23,38	0,77
Груша, кизил, явір
		152,89	130,66	65,4	2,75
	109,34	93,29	46,76	1,98
	87,56	74,73	37,44	1,52
	65,56	56,16	28,11	1,22
	43,79	37,36	18,64	0,77
Абрикос, вишня, ялівець, обліпиха, слива (крім терену), черешня, шовковиця, яблуня
		115,07	98,11	49,21	2,75
	82,06	70,14	34,99	1,98
	65,56	56,16	28,11	1,52
	49,28	42,17	21,09	1,22
	32,78	27,97	14,06	0,77
Каштан, дуб корковий
		95,82	82,06	41,1	2,75
	68,54	58,68	29,34	1,98
	54,78	46,99	23,38	1,52
	41,04	35,07	17,57	1,22
	27,28	23,38	11,76	0,77
Барбарис, гледичія, кипарис, шипшина
		76,56	65,33	32,7	2,75
	54,56	46,76	23,23	1,98
	43,79	37,36	18,64	1,52
	32,78	27,97	14,06	1,22
	21,78	18,8	9,33	0,77
Акація, бересклет, бірючина, глід, граб східний, тамарикс, калина, крушина, ліщина, горобина, бузок, скумпія, свидина, терен, черемха
		57,53	49,05	24,61	2,75
	41,04	35,07	17,57	1,98
	32,78	27,97	14,06	1,52
	24,53	21,09	10,54	1,22
	16,51	13,98	7,03	0,77
Верба, чагарники (крім зазначених в інших позиціях)
		19,02	16,27	8,1	1,52
	13,76	11,69	5,81	1,07
	11,01	9,39	4,74	0,91
	8,25	7,1	3,52	0,77
	5,5	4,59	2,45	0,46

Ставки збору за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами.

- до першого поясу належать усі ліси,за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і лісів гірської зони Львівської області;

- до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і ліси гірської зони Львівської області.

Розряди встановлюються для кожного кварталу (урочища) виходячи з нижчезазначеної відстані між центром кварталу і найближчим нижнім складом лісозаготівельника, до якого деревина вивозиться безпосередньо з лісосіки, або пунктом відвантаження деревини залізницею (таблиця 5.5.):

Розряди
Відстань, кілометрів	до 10	10,1 - 25	25,1 - 40	40,1 - 60	60,1 і більше

Відстань (пряма) від центру кварталу(урочища) до нижнього складу або пункту відвантаження деревини залізницею визначається за картографічними матеріалами і коригується залежно від геоморфологічних умов місцевості за такими коефіцієнтами:

- у лісах з горбистим рельєфом або у лісах, понад 30 відсотків площі яких зайнято болотами, - 1,25;

Зміна розподілу лісів за розрядами здійснюється у разі:

- закриття діючих або відкриття нових пунктів (залізничних станцій чи роз'їздів) відвантаження деревини;

- виявлення порушення установленого порядку розподілу лісів за розрядами.

До великої деревини всіх лісових порід належать відрізки стовбура (у верхньому перетині без кори) діаметром від 25сантиметрів і більше, до середньої - діаметром від 13 до 24 сантиметрів, до дрібної - діаметром від 3 до 12 сантиметрів.

До дров'яної деревини належать сортименти,які можна використовувати для технологічних потреб, а також не придатні для промислової переробки (дрова паливні).

На дров'яну деревину, використану для технологічних потреб, донараховується збір за результатами фактичної заготівлі у розмірі 70 відсотків установлених ПКУ за ділову дрібну деревину відповідної лісової породи.

За ліквід з крони встановлюється збір у розмірі 40 відсотків, а за порубкові залишки, що підлягають використанню, - 20відсотків ставок збору за дров'яну деревину відповідної лісової породи.

На деревину, заготовлену під час вибіркових рубок: головного
користування ставки - збору знижуються на 20 відсотків, а заходів
щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення
захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки
догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові
лісовідновні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні
рубки і рубки переформування) - на 50 відсотків. Знижки у
відсотках обчислюються з кожної ставки збору окремо.
За заготівлю другорядних лісових матеріалів,
здійснення побічних лісових користувань та використання корисних
властивостей лісів ставки збору встановлюються Верховною Радою
Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та
Севастопольською міськими радами.
Суб'єкти лісових відносин, які видають спеціальні
дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом,
направляють органам державної податкової служби перелік
лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки,
за формою, встановленою центральним органом державної податкової
служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади з
питань лісового господарства.
Сума збору обчислюється суб'єктами лісових відносин,
які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
Сума збору, зазначена в лісорубному та в лісовому
квитках, підлягає перерахунку суб'єктом лісових відносин, який
видає спеціальні дозволи, у разі якщо:

а) загальна кількість фактично заготовленої деревини під час
її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному
квитку та кількість більше ніж на 10 відсотків;

б) фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує
зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.

Підставою для перерахунку є спеціальні дозволи та акти огляду
місць використання лісових ресурсів.
Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює
календарному кварталу.
Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору
наростаючим підсумком з початку року.

Плата за користування надрами -загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:

плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - платники)

- Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом(ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

У разі укладення власниками спеціальних дозволів на користування надрами з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов'язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів на користування надрами.

Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини,що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо)гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;

в) обсяг погашених запасів корисних копалин.

а) не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20метрів;

б) видобуті (зібрані) мінералогічні,палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

в) корисні копалини, видобуті з надр при створенні, використанні, реконструкції геологічних об'єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

г) дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі запасів корисних копалин, що видобуваються при розробці родовищ корисних копалин або при будівництві та експлуатації підземних споруд, і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб, за винятком обсягів,які використовуються для власних технологічних потреб, пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

ґ) видобуті корисні копалини, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища;

д) обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим відповідно до розділу І, який визначається платником за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин із дотриманням самостійно затверджених платником відповідно до вимог ліцензійних умов схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу;

е) обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території.

є) обсяги запасів корисних копалин, що згідно із затвердженими в установленому законодавством порядку технічними проектами (планами) їх розробки залишені у звітному (податковому) періоді в охоронних і бар'єрних ціликах (між шахтами), у тому числі у ціликах загальношахтного призначення, для запобігання обрушенню земної поверхні, прориву води у гірничі виробки та збереження наземних або підземних об'єктів.

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин(мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини)обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:

за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

У разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого(нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)за податковий (звітний) період зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах,установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

Суми попередньої оплати вартості обсягу(кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов'язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов'язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, якщо такі господарські зобов'язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за відповідним договором.

Сума доходу, отримана від реалізації обсягу(кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин.

До витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини(мінеральної сировини) споживачу, належать:

а) витрати, пов'язані з доставкою(перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку,межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме:

з доставкою (перевезенням, транспортуванням)магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом;

із зливанням, наливанням, навантаженням,розвантаженням та перевантаженням;

з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів;

з оплатою транспортно-експедиторських послуг;

б) витрати з обов'язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства;

в) митні податки та збори у разі реалізації за межі митної території України.

У разі обчислення вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника за податковий (звітний) період включаються:

а) матеріальні витрати, що належать до витрат згідно з розділом III цього Кодексу, у тому числі витрати, пов'язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов'язаних із:

проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розділі I цього Кодексу, для реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг);

б) витрати з оплати праці, що належать до витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

в) витрати з ремонту основних засобів, що належать до складу витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов'язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

г) інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилась у зв'язку із сезонними умовами провадження видобувних робіт згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат,не пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:

які виникають в результаті формування фінансових резервів;

на сплату процентів боргових зобов'язань платника;

на плату за користування надрами для видобування корисних копалин;

на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

а) сума нарахованої амортизації, що визначається згідно з розділом III цього Кодексу, крім суми нарахованої амортизації на основні фонди і нематеріальні активи, що підлягають амортизації,але не пов'язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

б) сума амортизації витрат, пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) згідно з розділом III цього Кодексу.

У разі якщо мають місце державні субвенції для гірничодобувних підприємств, визначення вартості видобутої мінеральної сировини (корисної копалини) здійснюється без урахування субвенції,розміри якої для кожної ділянки надр обчислюються на підставі калькулювання собівартості видобутої корисної копалини за матеріалами бухгалтерського обліку провадження господарської діяльності в межах такої ділянки надр.

Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій(процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.

У разі якщо після виникнення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), платник у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини інших о