Визначення психофізіологічної та професійної придатності людини до роботи в системі

Більшість науковців визначають професійну придатність як сукупність психічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних для досягнення певного рівня ефективності в професійній праці. Відповідно до цього визначення, базовим при оцінці придатності людини до роботи в певній системі є психофізіологічна її придатність. Професійна придатність є оцінкою відповідності майбутнього працівника даної системи основним критеріям:

· Фізичні дані.

· Властивості нервової системи.

· Акцентуйовані риси.

· Стиль інформаційного взаємного обміну.

· Менталітет.

Крім того, серед професійно важливих ознак трудової діяльності, що визначатиме придатність особи до роботи в системі, виділяють наступні:

Сенсорна діяльність в різних видах праці може відрізнятися навантаженням на той чи інший аналізатор: зоровий, слуховий, кожний, м’язово-суглобний, інші, а також на комплекс аналізаторів.

Професійні особливості мислення є обов’язковим компонентом праці. Мислення як професійну ознаку виділяють в тих професіях, де необхідно оцінювати будь-яку ситуацію, що вимагає прийняття рішення в залежності від обставин.

Сенсомоторна діяльність викликається сенсорним компонентом й реалізація цієї дії контролюється цим же компонентом.

Увага виконує функцію контролю діяльності, невід’ємно від сприйняття та мислення, є постійною складовою діяльності.

Пам’ять необхідна незалежно від виду трудової діяльності. Значне навантаження на пам’ять при навчанні даному виду праці, коли ще не сформовані трудові навики, а після – навантаження на пам’ять знижується.

Емоційно-вольова сфера – робота викликає емоції у людини, формує певне ставлення до праці, яке пов’язано із мотивами та потребами людини.

Для того, щоб визначити відповідність людини обраній професії використовують методи професійного відбору. Базовими є методи, які дозволяють виявити професійно важливі якості, ступінь їх необхідності (важливості) та особистісні властивості, оскільки порівняння і вибір найкращого претендента залежать від якості інформації, що отримана вище.

Метод інженерно - психологічного аналізу діяльності. Це найбільш розповсюджений в практиці метод побудови психологічного еталону спеціальності (ПЕС). З метою побудови ПЕС будують алгоритм вирішення задач відповідним спеціалістом (професіограма) і на основі спостережень, інтерв’ю, хронометражу діяльності будується психограма, тобто визначаються які психофізіологічні функції і особистісні характеристики забезпечують кожну складову алгоритму.

Недоліки методу:

~ суб’єктивізм при побудові психограми і професіоргами;

~ залежність психограми від рівня професійної майстерності дослідника;

~ відсутність коректної шкали рівня необхідності тих чи інших професійних якостей для даної спеціальності;

~ відсутність шкали рівня недопущення тих чи інших професійних якостей для даної спеціальності;

~ відсутність організації предметної області “професійна психодіагностика”, тобто нівелювання цілого ряду властивостей в рамках одного класу.

Метод класифікації видів діяльності. В основі даного методу є бажання зменшити число спеціальностей, і, відповідно, кількості психологічних еталонів шляхом їх укрупнення. Уніфікація спеціальностей виявилася необґрунтованою, через те, що не було запропоновано єдиних критеріїв класифікації спеціальностей. Розроблені критерії виявилися занадто узагальнюючими, тобто нівелювалися важливі властивості в рамках класу, крім того не розроблено коректну шкалу рівня необхідності та недопущення тих чи інших професійних якостей для даної спеціальності.

Метод “пілотажного обстеження”. Основою даного методу є гіпотеза: якщо по кожній спеціальності обрати в якості експертів 5 – 6 осіб, ефективність діяльності яких незаперечна, і обстежити їх по широкому спектру властивостей, то отримані результати дадуть комплексний портрет, яки і буде психологічним еталоном професії.

Відзначимо, що визначені ПЕС не завжди будуть коректними, оскільки ефективність діяльності спеціаліста не гарантує його психологічну відповідність спеціальності. Крім того, отримані дані не стабільні, так як можуть існувати працівники з кращими характеристиками; при визначенні рівня відповідності в балах, як правило, частина інформації втрачається.

Метод контрастних пар. Даний метод передбачає реалізацію технології:

~ побудова психологічного еталону спеціальності,

~ підбір діагностичних методик,

~ визначення діапазону відхилень, що є прийнятним по кожній з діагностичних методик,

~ тестування претендентів,

~ оцінка міри придатності претендента.

Перший етап реалізується за допомогою анкети, яка дозволяє визначити властивості:

- сенсорно-перцептивні,

- мнемічні,

- аттенційні,

- імажинитивні,

- мислення,

- нервової системи,

- когнитивного стилю (особливості),

- психомоторні,

- особистісні,

- функціонального стану.

Сутність методу полягає у визначенні меж відхилень. Ця задача вирішується таким чином: по кожній конкретній спеціальності запрошуються експерти двох “контрастних” груп – успішні та невдахи. Набором критеріїв визначення успішності або навпаки є формальні ознаки, як то подяки тощо. Таким чином, результати тестування групуються і ранжуються. Звичайно, варто враховувати вимоги статистики – репрезентивності груп – кожна категорія експертів має налічувати не менш як 50 осіб.

Недоліком зазначеного методу є його велика витратність, а також можливість включення до групи експертів невідповідних людей (психологічно непридатних до даної діяльності).

Метод двох портретів. Даний метод передбачає виявлення певних психологічних еталонів спеціальності й реальних психологічних портретів претендентів. Завдання полягає у виборі методу порівняння ПЕС і портрету претендента для визначення ступеня їх схожості.

На основі анкети (див. метод контрастних пар)проводиться експертна оцінка визначених властивостей (ПЕС). Експертами обираються найбільш досвідчені спеціалісти у відповідній професійній сфері.

При побудові психологічного еталону спеціальності кількість експертів дорівнює 5 – 10 особам. Робота одного експерта триває не більше 30 хвилин. Відповідаючи на питання, експерт користується шкалою:

Якості необхідні +3 бала

Якості обов’язкові +2 бала

Якості бажані +1 бал

Якості не мають значення 0 балів

Якості небажані -1 бал

Якості протипоказані -2 бали

Якості недопустимі -3 бали.

Використання оцінки експертів дозволяє уникнути суб’єктивності оцінок, автоматизувати процес діагностики.

Портрет професії може бути доповненим якостями, що характеризують соціальний, професійний, освітній статуси, медичними нормами, ін.

Реальний портрет претендента будується на базі питань вищезгаданої анкети, що дозволяє порівнювати отримані результати з еталоном професії. При порівнянні портрету і еталону визначають показники резерву (перевищення рівня розвитку властивостей в реальному психологічному портреті претенденту над вимогами психологічного еталону спеціальності), дефіциту (перевищення вимог психологічного еталону спеціальності над рівнем розвитку властивостей в реальному психологічному портреті) і відповідності займаній посаді (відношення резерву до дефіциту).

Дата добавления: 2014-01-11