Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Динаміка чисельності населення України

Читайте также:
  1. Адміністративне право України як галузь права
  2. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України.
  3. Аналіз розвитку стимулювання на споживчому ринку України
  4. Апеляційні адміністративні суди України.
  5. Біоценоз, як єдність рослинності і тваринного населення.
  6. Бюджетна система України та принципи її побудови
  7. Бюджетна система України: принципи побудови
  8. БЮДЖЕТНЕ ПРАВО І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ.
  9. Бюджетний устрій і бюджетна система України
  10. В інформаційній галузі України
  11. Вартість робочої сили і доходи населення
  12. ВВП на душу населення.

Демографічна ситуація в Україні.

Населення і трудові ресурси України.

 

Населення країни — чинник її комплексного економічного та соціального розвитку. Його роль особливо зростає в густозаселених регіонах з недостатніми природними ресурсами. Головну роль воно відіграє як елемент продуктивних сил, тобто як трудові ресурси, хоч не слід ігнорувати і його роль як споживача (тут мається на увазі все населення, а не тільки його працездатна частина).

Від населення значною мірою залежать формування міжрайон­них функцій виробництва, потужність і структура потоку про­дукції, яка вивозиться за межі певної території, розвиток місцевого виробництва. Трудові ресурси створюють можливості для повнішого використання наявних природних ресурсів, сприяючи тим самим підвищенню рівня комплексного розвитку території. На території, добре забезпеченій трудовими ресурсами, розвивається система виробництв з високою трудомісткістю продукції.

Населення як споживач значно впливає на розвиток галузей, які забезпечують його потреби в продуктах харчування і промисло­вих товарах, послугах. За кількістю населення, його статево-віко­вою структурою, розподілом між містом і селом, рівнем зарплати, культурно-освітнім рівнем визначають обсяги й асортимент про­дукції галузей виробництва.

Для визначення багатогранного впливу населення на процес економічного і соціального розвитку країни треба детально до­слідити як його демографічні параметри, так і особливості розсе­лення, трудову діяльність.

Таблиця 8.1

(станом на 1 січня відповідного року)

 

Рік Постійне населення (тис. осіб) Поточний рік до попереднього (%) Відхилення населення (% до попереднього року) Поточний рік до 1990 р. (%)
51556,50 - - -
51623,50 100,13 0,13 100,13
51708,20 100,16 0,16 100,29
51870,40 100,31 0,31 100,61
51715,40 99,70 -0,30 100,31
51300,40 99,20 -0,80 99,50
50874,10 99,17 -0,83 98,68
50400,00 99,07 -0,93 97,76
49973,50 99,15 -0,85 96,93
49544,80 99,14 -0,86 96,10
49115,00 99,13 -0,87 95,26
48663,60 99,08 -0,92 94,39
48240,90 99,13 -0,87 93,57
47823,10 99,13 -0,87 92,76
47442,10 99,20 -0,80 92,02
47100,50 99,28 -0,72 91,36
46749,20 99,25 -0,75 90,68
46465,70 99,39 -0,61 90,13
46192,30 99,41 -0,59 89,60
45963,30 99,50 -0,50 89,04
45782,60 99,61 -0,39 88,54

 



За останні 80 років населення України збільшилося в 1,3 раза. Водночас були величезні людські втрати внаслідок війн, політичних репресій, голодомору 30-х років. Результатом таких механічних втрат населення є його сучасна деформована вікова структура. Зростання загальної чисельності населення зумовлює потребу у знач­них капітальних вкладеннях для зростання матеріального й куль­турного рівня життя.

Починаючи з 1993 р. загальна чисельність населення України почала зменшуватись. Цього року в державі народилося 634 тис. осіб, а померло 669 тис. (природне скорочення населення стано­вило мінус 35 тис осіб). Загальне скорочення чисельності насе­лення (внаслідок природного й механічного відтоку) в 1992 р. ста­новило вже мінус 117 тис. осіб. У 1996 р. народилося 467,2 тис осіб, а померло 776,7 тис (природне скорочення становило 309,5 тис. осіб), в 1998 р. — відповідно 419,2 тис осіб і 719,9 тис. (мінус 300,7 тис), в 1999 р. — 389,2 тис. осіб і 739,2 тис. (мінус 350,0 тис), в 2000 р. — 385,1 тис осіб і 758,1 тис (мінус 373,0 тис), в 2001 р. — 376,5 тис. осіб і 745,9 тис (мінус 369,5 тис), в 2002 р. — 390,7 тис. осіб і 754,9 тис (мінус 364,2 тис), в 2003 р. — 408,6 тис. осіб і 765,4 тис (мінус 356,8), в 2004 р. - 427,25 тис осіб і 765,4 тис (мінус 334,01 тис), в 2005 р. – 426,09 і 781,96 тис (мінус -355,87 тис), в 2005 р. – 426,09 і 781,96 тис (мінус -355,87 тис), в 2006 р. – 460,38 і 758,09 тис (мінус -297,71 тис), в 2007 р. – 472,66 і 762,87 тис (мінус – 290,21 тис), в 2008 р. – 510,59 і 754,46 тис (мінус -243,87 тис), в 2009 р. – 512,5 і 706,7 тис (мінус -194,2 тис).

Найважливішим чинником динаміки загальної чисельності на­селення України є його природний рух. За останні 60 років кое­фіцієнт смертності не дуже змінився (становив 14,3% у 1940 р., 14,9% у 1997 р. і 14,3% у 1998 р., у 2000 р. — 15,3%, у 2002 — 16,0%, 2005 р. – 16,6%, 2009 р. – 15,3%). Проте різко знизився коефіцієнт народжуваності (з 27,3%о у 1940 р. до 8,7% у 1997р.,8,3% у 1998 р., 7,8% у 2000 р. 17,7% у 2001р., а у 2003 р. — 8,5%, у 2005 р. – 9,0%, у 2009 р. – 11,1%) і, як наслідок, коефіцієнт природного при­росту населення (з 13,0% у 1940 р. до -6,2% у 1997 р., -6,0% у 1998 р., -7,5% у 2000 р. і -7,5% у 2003 р., -7,6% , у 2005 р., -6,2% у 2007 р., -4,2% у 2009 р.).

Значне зниження народжуваності та зростання смертності насе­лення зумовлені погіршенням умов його життя. Певну роль відіграє також складна екологічна ситуація, яка особливо загострилася після катастрофи на ЧАЕС. Усі регіони держави зазнали впливу радіоак­тивного забруднення, що підтверджується різким зростанням смер­тності після 1986 р. Найвищою вона є серед осіб старших вікових груп. Зросла смертність серед чоловіків віком понад 40, а серед жінок — понад 50 років. Основні причини смертності — хвороби серцево-судинної системи, новоутворення, нещасні випадки, отру­єння, травми та ін.

Досить висока в Україні смертність дітей у віці до року. У 2009 р. вона становила 10 дітей на 1000 новонароджених живими. Хоча загалом спостерігається її зниження (у 1985 р. —17 дітей), у регіонах зі складною екологічною ситуацією, особ­ливо прилеглих до Чорнобильської зони, вона зростає.

Регіональні особливості відтворення населення України можна простежити за даними табл. 8.2.

Сучасні процеси формування сім'ї в Україні мають такі особли­вості: виявляються тенденція до збільшення кількості ранніх шлюбів і високі показники розлучень; практично не реалізується настанова сімей на народження 2-3 дітей; малозабезпечені сімї відкладають на­родження першої дитини. В результаті для України характерна в се­редньому така сімейна структура: батько, мати, 1,1 дитини.

З метою підвищення народжуваності необхідно прийняти за­кон про адресні допомоги окремим молодим сім'ям на випадок на­родження дитини. Таке заохочення здійснюється у багатьох краї­нах світу.

Низькі показники народжуваності та зростання смертності свід­чать про несприятливу демографічну ситуацію практично на всій території України. Проте найгірша вона у північних і східних облас­тях (Чернігівська, Сумська, Полтавська, Луганська, Донецька та ін.), де найнижчі показники природного руху населення. У всіх об­ластях України природний рух поступово знижується, особливо це відчутно там, де значна частка населення проживає в селах. Причи­ною цього є насамперед досить висока частка людей старшого віку в сільській місцевості.

Демографічна ситуація в Україні характеризується також: показ­ником середньої тривалості життя, тобто кількістю років, яку в се­редньому належить прожити даному поколінню народжених, якщо припустити, що впродовж життя цього покоління рівень смертності в окремих вікових групах буде такий, як зараз. За інформацією Держкомстату, станом на 1 січня 2009 року середній вік українця становив 40,1 року, зокрема чоловіків - 37,3 року, жінок - 42,5 року. "Наймолодшою" областю України була Закарпатська обл., де середній вік жителів - 36,2 року (чоловіків - 34,3 року, жінок - 38 років). Найбільший середній вік населення зафіксовано в Чернігівській обл. - 42,7 року, при цьому чоловіків - 39,2 року, жінок - 45,7 року. Середній вік жителів столиці України - 38,6 року (чоловіків - 36,5 року, жінок - 40,4 року).

Також відомо, що середній вік міського жителя - 39,7 року (чоловіків - 37,2 року, жінок - 41,9 року), жителів сільської місцевості - 40,8 року (чоловіків - 37,6 року, жінок - 43,6 року).

 

Таблиця 8.2

Коефіцієнти природного приросту населення по областях України, %

 

Коефіцієнти природного і міграційного руху (2009р)
Регіон Народж. Смертн. Природній рух Міграційний рух Приріст
    (на 1000 осіб)
Київ 11.7 10.2 +1.5 +5.6 +7.1  
Закарпатська обл. 14.6 12.5 +2.1 −0.9 +1.2  
Севастополь 11.2 14.5 −3.3 +4.3 +1.0  
Рівненська 15.2 13.4 +1.8 −1.3 +0.5  
Волинська 14.7 14.1 +0.6 −0.2 +0.4  
Чернівецька 12.2 12.9 −0.7 +1.0 +0.3  
Ів.-Франківська 12.5 12.7 −0.2 −0.1 -0.3  
Одеська 12.1 15.0 −2.9 +2.4 -0.5  
АРК 12.0 14.5 −2.5 +1.5 -1.0  
Львівська 11.8 12.9 −1.1 −0.2 -1.3  
Київська 12.0 16.7 −4.7 +1.2 -3.5  
Тернопільська 11.4 14.4 −3.0 −1.1 -4.1  
Харківська 9.8 15.3 −5.5 +0.7 -4.8  
Херсонська 11.2 15.4 −4.2 −1.1 -5.3  
Миколаївська 11.0 15.7 −4.7 −0.6 -5.3  
Запорізька 10.1 15.5 −5.4 +0.1 -5.3  
Дніпропетр. 11.1 16.3 −5.2 −0.3 -5.5  
Хмельницька 11.0 16.3 −5.3 −0.2 -5.5  
Вінницька 10.9 16.2 −5.3 −0.4 -5.7  
Житомирська 11.7 17.0 −5.3 −1.2 -6.5  
Черкаська 9.7 16.9 −7.2 +0.3 -6.9  
Донецька 9.7 16.8 −7.1 −0.4 -7.5  
Полтавська 9.8 17.8 −8.0 +0.1 -7.9  
Луганська 9.3 16.9 −7.6 −1.1 -8.7  
Кіровоградська 10.7 17.4 −6.7 −2.3 -9.0  
Сумська 9.1 18.0 −8.9 −1.0 -9.9  
Чернігівська 9.4 19.9 −10.5 +0.1 -10.4  
  Україна 11.1 15.3 -4.2 +0.3 -3.9  

Зниження природного приросту населення спричинює дефор­мацію його вікової структури, зниження природного приросту тру­дових ресурсів. «Старіння» населення призводить до збільшення де­мографічного навантаження на працездатних, до певних труднощів у формуванні трудових ресурсів та забезпеченні господарства робо­чою силою, є одним з найтривожніших симптомів погіршення де­мографічних умов його відтворення.

За даними Держкомстату, кількість міського населення на 1 січня становила 31 млн. 331,587 тис. осіб (на 1 січня 2008 року - 31 млн. 413,1 тис., на 1 травня 2009 року - 31 млн. 294,756 тис.), у т.ч. чоловіки - 14 млн. 349,742 тис., жінки - 16 млн. 981,845 тис.; сільського населення - 14 млн. 631,772 тис. осіб (на 1 січня 2008 року - 14 млн. 779,2 тис., на 1 травня 2009 року - 14 млн. 586,292 тис.), чоловіки - 6 млн. 835,190 тис., жінки - 7 млн. 796,582 тис.

Що стосується розподілу за віком, то на 1 січня 2009 року в Україні проживало 16 млн. 932,683 тис. осіб віком до 30 років (чоловіки - 8 млн. 656,028 тис., жінки - 8 млн. 276,655 тис.), від 30 до 60 - 19 млн. 658,319 тис. осіб (чоловіки - 9 млн. 236,771 тис., жінки - 10 млн. 421, 485 тис.), від 60 до 99 - 9 млн. 370,932 тис. осіб (чоловіки - 3 млн. 291,846 тис., жінки - 6 млн. 079,086 тис.). Також на 1 січня вік 1 тис. 425 українців перевищував 100 років, у т.ч. чоловіків - 287 і жінок - 1138. Кількість українців працездатного віку на 1 січня 2009 року становила 27 млн. 846,901 тис. осіб , у т.ч. чоловіки - 14 млн. 296,866 тис., жінки - 13 млн. 550,035 тис.

Проблеми статевої-вікової структури населення значно відріз­няються по регіонах. Наприклад, у Закарпатській і Донецькій об­ластях вони є діаметрально протилежними. Певні особливості спос­терігаються в сільській і міській місцевостях. Зокрема, в сільських адміністративних районах України природного приросту населен­ня немає, а в багатьох з них відбувається процес депопуляції, тобто народжуваність тут менша за смертність. В селах вікова й статева структури населення різко погіршуються, що, безперечно, негативно впливає на розвиток продуктивних сил (особи пенсійного віку тут становлять 28,6%).

Особливості статево-вікової структури свідчать про високе демог­рафічне навантаження на населення працездатного віку. Так, у 2009 р. цей показник становив 651 непрацездатні особи на 1000 праце­здатних (у сільській місцевості 797, а в містах 592 осіб).

Наведені відомості про демографічну ситуацію в країні не­обхідні для вивчення процесів відтворення трудових ресурсів, виз­начення їх кількісної та якісної структури.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Динаміка чисельності населення України

Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 471; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.198.165.74
Генерация страницы за: 0.009 сек.