Регулювання розвитку галузей соціально-духовної інфраструктури регіону

Народна освіта. Регулювання розвитку народної освіти має охоплювати мережу дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, шкіл і груп з подовженим днем, шкіл-інтернатів, інтернатів при школах тощо.
Для визначення потреб населення в дошкільних закладах використовують дані про чисельність дітей на перспективу і про кількість їх згідно з останнім переписом населення, народжуваність та ін.

Кількість місць у дитячих дошкільних закладах на кінець прогнозного періоду (незалежно від відомчої підпорядкованості) розраховують за формулою:

К м.п. = К м.п. + К м.введ – К м. виб (3)

де Км.п. – кількість місць на початок прогнозного періоду; Км.введ – кількість введених місць; Км.виб – кількість вибулих місць.

На підставі даних про потребу в дитячих дошкільних закладах розробляють зведену програму будівництва цих закладів по регіону.
Основний показник, на підставі якого здійснюють усі розрахунки на перспективу (кількість шкіл, класів, педагогічних кадрів та ін.), є к онтингент учнів. Його визначають по типах шкіл і групах класів (І – IV; V – IX; Х – XI), виходячи з кількості учнів у віці від 6 до 16 років на початок навчального періоду, можливого збільшення контингенту за рахунок приймання в перші і дев'яті класи та очікуваного скорочення кількості учнів за рахунок випуску дев'ятих і одинадцятих класів.

Аналіз стану мережі професійно-технічних середніх спеціальних і вищих навчальних закладів у регіоні, контингенту випускників дає змогу виявити тенденції у забезпеченні регіону кваліфікованими кадрами, встановити джерела їх поповнення і шляхи використання. Дані аналізу можна використати і для прогнозування підготовки кадрів відповідно до потреби області, району і міста.

Підготовку кадрів та додаткову потребу в них прогнозують за допомогою балансових розрахунків. При цьому визначають: додаткову потребу в робітниках основних професій або професійних груп по галузях господарства; джерела забезпечення потреби за формами підготовки; відповідність між кількістю робочих місць з урахуванням нового будівництва та реконструкції і якісним, тобто професійним, складом робочої сили.

Культура. До культурно-освітніх закладів належать бібліотеки всіх типів, всі види клубів, музеї, парки культури та відпочинку і т. д.
Потребу в будівництві об'єктів культури визначають за встановленими нормами (кількість місць на 1000 чол.) з урахуванням виділених на це асигнувань і прогнозу про приріст населення. За даними про фактичне забезпечення населення клубними закладами, необхідні нормативи і капіталовкладення, що спрямовуються на їх розвиток, прогнозують приріст клубних закладів на визначену перспективу. Передбачають розвиток мережі парків культури і відпочинку в містах, робітничих поселеннях, у кожному районному центрі та найбільших населених пунктах сільської місцевості.
Основним показником прогнозування кіномережі є рівень кінофікації. Для села він означає кількість жителів на одну сільську кіноустановку, або частку сільських населених пунктів, які мають кіноустановки з платним показом кінофільмів. Забезпеченість міського населення кіноустановками визначають за кількістю місць для кіноглядачів на 1000 чоловік.

Регулювання розвитку і розміщення закладів культури здійснюють з урахуванням особливостей розселення та умов кожного регіону. Основна ланка в прогнозуванні розвитку культури – адміністративний район, місто. Починають прогнозування в містах, робітничих поселеннях і райцентрах, у селах, а потім отримані дані узагальнюють по області. При цьому особливу увагу приділяють зближенню рівнів культурного обслуговування населення міст і сільської місцевості.

Охорона здоров'я, фізкультура і спорт. Для обґрунтування перспективного розвитку охорони здоров'я потрібно знати вихідний його рівень і наявні тенденції, кількісні і якісні показники діяльності лікувально-профілактичних, аптечних, санаторно-курортних, санаторно-епідеміологічних закладів, закладів відпочинку, а також потреби в них і ступінь задоволення цих потреб.

Показниками діяльності закладів охорони здоров'я є насамперед кількість лікарняних ліжок, амбулаторно-поліклінічних закладів, ліжок у санаторіях, місць у будинках відпочинку тощо. Забезпеченість населення регіону лікарняними ліжками визначають у розрахунку на 1000 або на 10000 жителів на кінець прогнозного періоду.

Якісні показники роботи закладів охорони здоров'я – тривалість перебування хворого в лікарні, оборот ліжка, рівень госпіталізації. Потребу конкретного регіону середньорічних в лікарняних ліжках можна розрахувати за формулою

Л = Н х Г х П / Д х 100, (4)

де Н – чисельність населення; Г – процент госпіталізації населення (рівень госпіталізації); П – середня кількість днів перебування хворого в лікарні; Д – тривалість використання ліжка протягом року, днів.
Забезпеченість лікарняними ліжками (Зл) з розрахунку на 10000чол.

Зл = Лл х 10000 / Н (5)

Систему охорони здоров'я в містах і сільській місцевості треба розглядати як єдину систему регіону. Обґрунтовуючи будівництво і розширення лікарень районного центру і міста обласного підпорядкування, враховують необхідність госпіталізації в них сільського населення.

Потужність амбулаторно-поліклінічних закладів установлюють на основі нормативів кількості відвідувань лікарень одним жителем за рік, загальної чисельності населення і даних про пропускну спроможність існуючої мережі амбулаторно-поліклінічних закладів.

Прогноз розвитку фізкультури і спорту ґрунтується на даних про демографічну структуру населення регіону, фактичний рівень розвитку фізкультури і спорту серед усіх груп населення, даних статистичної звітності, матеріалів соціологічних досліджень.

У розподілі капіталовкладень на розвиток фізкультури і спорту доцільно приділити увагу насамперед будівництву споруд для занять масовими видами спорту із залученням коштів підприємств і організацій та спортивних комплексів у містах і облаштованих спортивних майданчиків у більшості сільських населених пунктів.

Дата добавления: 2014-01-11