Прокурорський нагляд за додержанням законів у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні

Законність залучення до праці осіб, підданих адмінарешту.

Перевірці підлягають питання додержання адміністрацією вимог ст. 328 КУпАП, відповідно до якої на фізичних роботах використовуються лише особи, піддані адміністративному арешту за правопорушення, передбачені ст.ст. 44, 173, 173-2, ч.3 ст. 178, 185, 185-1, ч.1 ст. 185-3 КУпАП. Організація залучення цієї категорії осіб до праці покладена на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які визначають перелік підприємств, організацій, для праці арештованих. Адмінарештовані у супроводі працівників міліції можуть використовуються на роботах (на промислових підприємствах, будівництві тощо) лише за їх згодою та заявками керівників цих підприємств. Оплата праці адмінарештованих проводиться згідно з договором, який укладається між приймальником та господарськими органами за фактично виконаний обсяг відповідно до діючих норм і розцінок або за погодинними тарифними ставками. Кошти зараховуються в бюджет місцевих Рад. Виплата заробітної плати арештованим наказом не передбачена.

У спецприймальнику повинна вестись книга обліку осіб, які використовуються на фізичних роботах. Часто адмінарештовані залучаються адміністрацією закладів до робот з благоустрою і покращення побутових умов приймальників. Тому необхідно з’ясовувати причини, з яких ці особи не залучаються до праці у порядку, встановленому законом, ставить питання про вжиття відповідних заходів перед виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, на які статтею 328 КУпАП покладені обов’язки організації трудового використання адмінарештованих.

За порядком, встановленим Положенням, адміністрація установи направляла за місцем роботи, навчання особи, яка відбула адмінарешт, або органу соціального забезпечення чи судовому виконавцю, рахунки про стягнення вартості на утримання і харчування цих осіб за час адміністративного арешту. Проте, на підставі вказівки МВС України від 03.12.2008 № 1312 вартість за утримання і харчування адмінарештованих у спеціальних приймальниках стягуватись припинено, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 № 795 „Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ” такого стягнення не передбачено. При звільненні особи також необхідно з’ясувати, чи усі речі і предмети, які були вилучені під час огляду, повернуті цій особі під розписку. Особові справи адмінарештованих зберігаються 3 роки, після чого знищуються.

Відповідно до ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 N 1110 „ Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні”розміщуються у зазначених пунктах (далі-ПТП, пункти), з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.

Порядок функціонування ПТП регламентований наказом МВС України від 16.10.2007 N 390 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2007 р. за N 1268/14535) „Про затвердження Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні”.

На даний час діє 2 таких пункти. У с. Журавичи, Ківерцівського району, Волинської області (з 12 вересня 2008 року) та с. Розсудів, Ріпкинського району, Чернігівської області (з 18.липня 2008 року).

Відповідно до п.6 галузевого наказу Генерального прокурора України №7гн-2005 здійснення безпосереднього нагляду за додержанням законів у ПТП покладено на відділи (старших помічників і помічників прокурорів) прокуратур обласного рівня. Періодичність проведення комплексних перевірок – щомісячна.

Пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - іноземці), і підлягають адміністративному видворенню за її межі у примусовому порядку (далі - адміністративне видворення). Пункт є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням і належить до сфери управління МВС. Адміністрацію пункту перебування очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади МВС за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією.

Пункт перебування утворюється, реорганізується та ліквідується за рішенням МВС, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, якщо будівлі і споруди пункту не належать до сфери управління МВС. Фінансування пункту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. Пункт провадить фінансово-господарську діяльність згідно з кошторисом та штатним розписом, які затверджуються МВС.

Адміністрація пункту перебування:

- веде облік іноземців, роз'яснює їм порядок і умови проживання у пункті перебування;

- здійснює контроль за дотриманням іноземцями правил внутрішнього розпорядку;

- застосовує до порушників правил внутрішнього розпорядку заходи дисциплінарного впливу.

Директор пункту перебування:

- самостійно вирішує питання діяльності та забезпечує організацію роботи пункту;

- діє від імені пункту перебування і представляє його інтереси в усіх підприємствах, установах та організаціях;

- видає в межах своєї компетенції накази і контролює їх виконання;

- призначає на посаду і звільняє з посади працівників пункту, затверджує їх функціональні обов'язки;

- затверджує правила внутрішнього розпорядку;

- здійснює інші повноваження, передбачені положенням про пункт перебування.

Умови праці, порядок прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників пункту перебування регулюються законодавством про працю.

Поміщення іноземців до пункту перебування здійснюється за направленням МВС, Адміністрації Держприкордонної служби чи СБУ або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі на період, необхідний для підготовки їх адміністративного видворення за межі держави. Строк тримання іноземця в ПТП не може перевищувати 6 місяців і починає обраховуватись з моменту його затримання (передачі в порядку реадмісії). У виключних випадках (за наявності поважних причин - хвороба, офіційне повідомлення про конкретний строк надходження паспортних документів чи коштів для повернення тощо) цей строк може бути продовжено на період існування зазначених обставин. Якщо з об'єктивних причин (відсутність паспортних документів, відмова держави походження іноземця приймати його тощо) протягом установленого строку адміністративне видворення здійснити не вдалося, іноземці вибувають з пункту перебування до визначеного місця тимчасового проживання.

Діти-іноземці, розлучені з сім'єю, не підлягають поміщенню до пункту перебування, а тимчасово направляються у притулки для дітей служби у справах дітей. За наявності близьких родичів діти, старші 10 років, за їх згодою можуть поміщатися до пункту перебування.

До направлення долучаються документи, що посвідчують особу іноземця (за наявності), постанова суду про затримання іноземця або його примусове видворення, матеріали адміністративного затримання іноземця, передбачені законодавством України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне затримання, протокол особистого огляду і огляду речей, протокол вилучення речей, документів та ін.).

Директор ПТП, а в разі його відсутності - особа, яка його заміщає, після одержання від заінтересованого органу направлення протягом одного робочого дня розглядає його, вивчає подані матеріали та за наявності вільних місць приймає рішення про поміщення іноземця до ПТП і повідомляє про своє рішення заінтересований орган.

Адміністрація ПТП може відмовити в поміщенні до ПТП іноземця у випадках:

- відсутності вільних місць для розміщення;

- відсутності матеріалів, визначених Положенням;

- учинення іноземцем злочину.

У разі відсутності вільних місць адміністрація ПТП повідомляє про це ДДГІРФО для прийняття рішення щодо можливого направлення іноземця до іншого пункту тимчасового перебування.

Передача іноземця до ПТП оформлюється актом приймання-передавання іноземця у двох примірниках, один видається органу, який доставив іноземця, а другий долучається до його особової справи. Особова справа оформлюється на кожного іноземця при його поміщенні до пункту тимчасового перебування. Разом з іноземцем передаються вилучені або передані на зберігання цінні речі, предмети, документи, гроші, які йому належать, тощо.

При поміщенні іноземця до ПТП черговий перевіряє відповідність наданих документів даним про особу доставленого, наявність у нього речей і предметів, повідомляє йому про причини та максимально можливий термін тримання в ПТП, ознайомлює з розпорядком дня, правами та обов'язками, а також стягненнями, що накладаються за порушення цих правил. У необхідних випадках для цього залучається перекладач. Іноземець, який отримав зазначену інформацію, розписується в журналі ознайомлення іноземців, поміщених до ПТП, з правилами поведінки та розпорядком дня (додаток 3).

Дата добавления: 2014-01-11