Математичні методи в історичних дослідженнях

Метод усної історії

Структурний аналіз

Просопографія – вивчення малих соціальних груп (за віковими, статевими, професійними ознаками).

Біографічний метод – створення наукових біографій видатних діячів.

Математичні методи часто окреслюють як «кліометрику», іншими словами, жива статистика музи історії. Звісно, цей підхід — один із давно знаних серед істориків економіки та історичних демографів. Що є або було новим — це її поширення в 1960-ті й 1970-ті рр. замість інших видів історії. У Сполучених Штатах, наприклад, існує «нова економічна історія», прихильники якої рахують голоси чи то під час загальних виборів, чи то у парламентських голосуваннях. У Франції «серійна історія» — назва походить від групування даних серіями — поступово перейшла від вивчення цін (у 1930-ті рр.) до дослідження населення (у 1950-ті рр.) і до так званого третього рівня історії релігійної чи секулярної ментальності. Одне відоме дослідження так званої дехристиянізації новочасної Франції потрібні дані здобуло з щоразу нижчих цифр присутності на пасхальних богослужіннях. Інше, про Прованс у XVIII ст., вивчає зміну ставлення до смерті за формулюванням близько 30000 побажань, в яких зменшується кількість згадок про «небесний суд», або за заповітами про деталі поховань і месами за померлих.

За допомогою комп'ютера статистика ввійшла навіть до цитаделі ранкеянської історії — архівів. Наприклад, Американські національні архіви зараз мають машинну базу даних, й архівісти починають побоюватися за консервацію і збереження перфокарт, так само як і рукописів. У результаті історики сягають щораз давніших архівів, зокрема, архіву інквізиції, як «банків даних», що їх можна вивчати кількісними методами.

Впровадження до історичного дискурсу великої кількості статистичних даних призвело до поляризації істориків на її прихильників і противників. Обидві сторони схильні до перебільшення новизни проблем, що постали у зв'язку з цим. Статистику можна сфальсифікувати, але так само можна сфальсифікувати тексти. Під час аналізу статистики можна легко припуститися хиб, але таке саме може статися й під час аналізу текстів. Машинна база даних не є простою для прочитання так само, як і багато рукописів, писаних нерозбірливо або на межі розпаду. Що справді потрібно — це виявлення, які види статистики надійніші, до якої міри й задля якої мети. Категорію «серій», що є підставою для серійної історії, слід трактувати як проблемну, особливо ко­ли вивчаються довготривалі зміни. Чим довший період, тим менша ймовірність, що об'єднані у групи — побажання, дані про пасхальні богослужіння чи будь-що — будуть гомогенні.

В кінці 80-х років XX століття завдяки «мікрокомп'ютерній революції» з'явилася нова наукова дисципліна – історична інформатика, що досліджує закономірності процесу інформатизації історичної науки. Розроблені бази даних, що включають біографічні відомості про сотні тисяч персоналій і пакети статистичних програм. За допомогою кількісних методів можна отримати нові знання, особливо в області економічної історії. Проте застосування математичних методів не може замінити якісної інтерпретації. Перераховуючи переваги людини перед електронно-обчислювальною машиною, основоположник кібернетики Н. Вінер особливо виділяв здатність людського мозку оперувати з нечітко обкресленими поняттями. Він писав, що в суспільних науках статистичні ряди короткі, а це обмежує сферу застосування математичних методів. У ряді робіт істориків використовується кореляційний аналіз, за допомогою якого встановлюється залежність між окремими змінними або ознаками, що виникає, коли одна з цих ознак залежить не тільки від другого, але і від ряду випадкових подій. При з'ясуванні ступеня розповсюдження змінних, найбільш адекватно тих, що відображають об'єкт, що вивчається, визначається і те, якою мірою вона обумовлює даний стан об'єкту або процес його зміни.

Академік І. Ковальченко з групою дослідників піддав математичній обробці масове історичне джерело, матеріал якого тривалий час вважався малопридатним і використовувався лишедля ілюстрації. Це територіальні таблиці земських подвірних переписів, що містять суцільні відомості про післяреформений розвиток селянського господарства в декількох десятках губерній Європейської частини Росії. За допомогою методів математичної статистики вдалося проникнути в суть внутрішньогромадського розшарування селян. К.В. Хвостова, застосувавши кількісний підхід при аналізі візантійського матеріалу, знайшла коефіцієнт, що дозволив визначити ступінь розшарування усередині вотчини і общин. Нею був запропонований показник, що дає можливість виявити існуючі, але не зафіксовані в джерелах частини земельного податку На матеріалі оцінних думок і поведінкових норм, викладених в працях Плутарха, досліджувалися ціннісні орієнтації античного суспільства. Історичний текст був проаналізований методами контент-аналіза і семантичного диференціала. Результати вивчення зіставлялися з характеристиками інших авторів.

Контент-аналіз – це метод кількісної обробки великих масивів документів, розроблений в американській соціології. Застосування його дозволяє виявити частоту появи в тексті характеристик, що цікавлять дослідника. На основі цих характеристик можна судити про наміри творця тексту і про можливі реакції адресата. Як одиниця аналізу виступає елемент, або індикатор, досліджуваного повідомлення. Простий з елементів – слово. Друга одиниця аналізу – тема. Це вже певне поєднання слів або понять. До складу теми входять текст пояснення і слова – модифікатори, в ролі яких можуть бути говір або прикметники, що допомагають встановити значення тексту.

Контент-аналіз – це метод якісно-кількісного вивчення джерел. Як мінімум він припускає три основні стадії дослідження:

Ø розчленовування тексту на смислові одиниці – якісний аналіз;

Ø підрахунок частоти їх вживання – кількісний аналіз;

Ø інтерпретація результатів аналізу тексту – якісний аналіз.

У особливо складних пізнавальних ситуаціях історики використовують моделювання. Прийнято виділяти три типи моделей – аналітичні, статистичні і імітаційні. До моделювання вдаються у зв'язку з відсутністю або недостатньою кількістю джерел, або, навпаки, при великій кількості джерел, що відносяться до об'єкту пізнання. У обчислювальному центрі Академії наук СРСР була створена соціально-економічна модель розвитку системи старогрецьких полісів в період Пелопоннеської війни. Математичному моделюванню піддавалися відносини, які відображали в кількісній формі процес виробництва матеріальних благ, їх розподіл, споживання і обмін на ринках. Побудована модель стала ефективним інструментом системного аналізу історичної інформації. У динаміці було відтворено економічний розвиток основних грецьких полісів. При цьому числовий матеріал не тільки уточнювався, але і реконструювався (наприклад, для Корінфа і Сиракуз).

Історична інформатика – напрям історичної науки, що виник на стику джерелознавства, інформатики, квантативної історії, в його основі лежить формалізація і комп’ютерна обробка історичних джерел, розробка і використання нових комп’ютерних технологій дослідження, створення комп’ютерних програм навчання.

Квантативна історія (кліометрія) – область історичної науки, що ґрунтується на використанні кількісних методів дослідження.

Дата добавления: 2014-01-11