Рейтингова оцінка фінансового стану позичальника

4. Форми забезпечення повернення кредиту та відсотків З метою зменшення ризику неповернення кредиту та нарахованих відсотків, банк здійснює видачу кредиту фізичним особам при наявності наступних основних видів забезпечення: а) застава (в якості Заставодавця може виступати як позичальник, так і інша фізична або юридична особа): - майнові права на депозит, розміщений в установі банку; - автотранспорту в доброму технічному стані та моделі, які користуються попитом; - акцій, облігацій, векселів та інших цінних паперів; - обладнання в експлуатаційному стані та морально не застарілі; - товари довготривалого використання, а саме: аудіо-, відео-, орг-, комп'ютерна та побутова техніка (при умові наявності договорів з торгівельними організаціями на приймання цих товарів на комісійну торгівлю /та складського або іншого відповідно обладнаного приміщення в банку для їх збереження); б) іпотека: - нерухомості (житлові будинки, квартири, гаражі, садові будиночки, виробничі приміщення, тощо); - земельної ділянки; - майнових прав на майбутню нерухомість; в) порука платоспроможних юридичних осіб, які забезпечують належне виконання зобов’язань своїми коштами (фінансовий стан поручителя повинен бути не нижчим І-ІІІ групи ризику), згідно з положенням про оцінку фінансового стану позичальника. При цьому необхідно враховувати стан формування філією резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків та можливість щодо формування резерву в подальшому. Не стосується майнових поручителів (у випадку надання 3-ю особою застави – їх фінансовий стан не перевіряється); г) порука платоспроможних фізичних осіб, які забезпечують належне виконання зобов’язань своїми коштами згідно з положенням про оцінку фінансового стану позичальника. Не стосується майнових поручителів (у випадку надання 3-ю особою застави – їх фінансовий стан не перевіряється); д) страхування ризику неповернення кредиту, коли за договором страхування вигодонабувачем є установа банку. Договори застави та поруки мають бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України. Кредити забезпечуються заставою майна, яке належить позичальнику або майновому поручителю на правах власності, договором поруки. Застава повинна бути забезпечена майном, на яке, згідно з чинним законодавством, може бути звернено стягнення. Достатність і ліквідність, правомочність забезпечення буде визначати підрозділи служби безпеки, юридичної, оціночної служби банку тощо. Розмір забезпечення буде визначатися виходячи із ризикованості кредитного проекту та фінансового стану клієнта. Вартість застави визначається банком при кредитуванні за ринковою вартістю. Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості порівняно із сумою основного боргу та відсотків за ним з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави в разі невиконання позичальником своїх зобов’язань. Договір застави повинен укладатися між банком – заставодержателем (Іпотекодержателем) і заставодавцем (Іпотекодавцем) у письмовій формі. У випадках, передбачених Законом України “Про заставу”, «Про іпотеку», якщо у заставу надається нерухоме майно, судна, космічні об’єкти тощо договір застави повинен бути обов’язково посвідчений нотаріально. Угодою сторін може бути передбачене нотаріально посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є необов’язковим відповідно до чинного законодавства України, але на ньому наполягає одна із сторін. Заставодавцями (Іпотекодавцями) можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Заставодавцем (Іпотекодавцем) може бути не тільки позичальник, а й третя особа, якому предмет застави належить на правах власності або повного господарського володіння. Вартість заставленого майна повинна бути достатньою для мінімізації ризиків за кредитом та процентів за користування ним. Основною характеристикою заставленого майна визначено його ліквідність. Оцінка заставленого майна здійснюється експертом по оцінці майна, що має відповідний сертифікат на здійснення оціночної діяльності та фахівцем підрозділу по оцінці майна, що надає висновок о можливості прийняття в заставу. При супроводженні заставленого майна, необхідно здійснювати моніторинг наявності, стану збереження та інших характеристик майна: - товари у обігу та автотранспорт – 1 раз у місяць; - нерухомість, обладнання та майнові комплекси – 1 раз у квартал. Заміна предмету застави допускається тільки за згодою банку. Особливості роботи з заставою, обмеження щодо прийняття застави в якості забезпечення, вимоги щодо оформлення застави, їх оцінки викладені в регламенті роботи з заставою при проведенні кредитних операцій. У разі, якщо майно є спільною власністю, або якщо воно придбане в період спільного подружнього життя, потрібна письмова згода, засвідчена нотаріально одного із членів подружжя на передачу майна в заставу (іпотеку). Тобто, при здійсненні нотаріального посвідчення договору застави (іпотеки), необхідна особиста присутність співвласника або його дозвіл (згода), який повинен бути посвідчений нотаріально (ця письмова згода залишається у справі в нотаріальній конторі). При позитивному вирішенні питання щодо можливості надання кредиту та прийняття в заставу запропонованого майна, предмет застави підлягає обов’язковому страхуванню на користь банку від наступних ризиків, а саме: нерухомість - пошкодження або знищення майна внаслідок пожежі, землетрусу, оповзання, бурі, урагану, граду, зливи; транспорт – на умовах КАСКО; товари довготривалого використання - пошкодження або знищення майна внаслідок пожежі, ураження блискавкою, вибуху газу, що використовується в побуті, затоплення, несподіваної механічної дії фізичних сил, протиправних дій третіх осіб. При цьому вибір необхідних ризиків (із числа максимально можливих, що приведені вище) здійснюється в залежності від окремого об'єкту страхування та конкретних умов зберігання або експлуатації заставленого майна. Після укладання договору страхування Банку надаються копії договору страхування, які відповідним працівником звіряються з оригіналом і зберігаються у кредитній справі.
5. Кредитний моніторинг
Питання надання кредиту позичальнику розглядається в установах банку фахівцями кредитних, юридичних підрозділів, банківської безпеки на підставі документів наданих позичальником, а в разі необхідності – шляхом здійснення перевірки стану на місці, спеціалістами по заставі – з виїздом на місце. Фахівці кредитного підрозділу одержують, вивчають та аналізують надані документи, кредитну історію, здійснюють оцінку платоспроможності клієнта, гаранта чи поручителя, визначають ступінь ризику кредитної операції, визначають умови кредитування: розмір кредиту, порядок його надання, строк користування та строки погашення, розмір відсоткової ставки, строки сплати відсотків, економічні санкції в разі невиконання умов договору; фахівці юридичного підрозділу – розглядають наявність і правильність оформлення документів на майно, що пропонується у забезпечення, оформлюють договір застави (іпотеки), розглядають правильність оформлення установчих документів, реєстраційних свідоцтв, патентів, ліцензій, документів на право оренди, володіння землею, майном, відповідають за оформлення договорів застави (іпотеки), гарантії, поручительства, страхування, про перевід боргу та уступку права вимоги та відповідність їх чинному законодавству, здійснює претензійно-позовну діяльність; фахівці підрозділу безпеки - перевіряють достовірність документів, наданих клієнтом для одержання кредиту, відсутність компрометуючої інформації, ділову репутацію, факт наявності у клієнта заборгованості по кредитам в інших фінансових установах; фахівці підрозділу по оцінці майна і роботі з заставленим майном – перевіряють можливість та доцільність прийняття банком пропонованого майна, об’єктивну ринкову вартість майна, здійснюють контроль за зберіганням та схоронністю заставленого майна - наявність майна, що пропонується у заставу по кредиту. Кожна із зазначених служб готує і подає на кредитний комітет/комісію свої висновки щодо можливості та умов надання кредиту. На підставі висновків служб банку кредитний комітет (Комісії, Рада), відповідно до наданих повноважень, приймає відповідне рішення, яким визначає основні умови надання кредиту та його погашення. Протягом строку дії договору кредиту служби банку здійснюють контроль за виконанням Позичальником умов кредитування та забезпечують супроводження кредитного проекту, у т. ч. шляхом: - здійснення постійного контролю за повнотою та своєчасністю повернення кредиту та сплатою нарахованих відсотків на підставі умов договору кредиту та обґрунтувань термінів погашення кредиту. Щомісячно, не пізніше ніж за 5 днів до настання строку погашення кредиту (його частки) або відсотків повідомляти позичальнику про необхідність внесення ним чергових платежів до банку або наближення терміну повернення кредиту за допомогою телефонного або електронного зв’язку; - здійснення контролю за цільовим використанням суми кредиту у відповідності з умовами договору кредиту за домовленістю сторін; - проведення перевірок на місці у заставодавця (Іпотекодавця) наявності застави та стану її збереження; - здійснення контролю за виконанням позичальником зобов'язань, позичальник повинен повідомляти банк про зміни місця проживання, прізвища, імені, роботи, отримуваного доходу (в разі його зменшення не менш ніж на 10 %), повної або часткової втрати застави, або інші обставини, які можуть негативно вплинути на виконання зобов'язань за договором кредиту в семиденний строк з дати їх настання; - проведення аналізу та оцінки фінансовою стану та визначення групи ризику, щомісячне здійснення розрахунку резерву; - при погіршенні фінансового стану позичальника та/або виникненні ускладнень з поверненням кредиту (його частин) і сплаті нарахованих відсотків, позичальник подає до банку аргументоване клопотання із поясненням причин. У випадку визнання банком відповідних причин об’єктивними, можливо продовження терміну дії кредитного договору. У випадку визнання банком відповідних причин необ’єктивними - банк має право розірвати договір кредиту та стягнути суму заборгованості у встановленому законодавством порядку, попередньо повідомивши про це позичальника. При значному погіршенні фінансового стану позичальника та виникненні неплатежів, робота з позичальником продовжується кредитним підрозділом, службою безпеки банку, юридичною службою та у разі необхідності – підрозділом по роботі із заставленим майном; - при забезпеченні кредиту порукою юридичної особи щоквартально здійснювати оцінку фінансового стану поручителя; - працівник кредитного підрозділу вносить дані по позичальнику у контрольний лист, (контрольний лист при ліміті кредитування у сумі до 60000,00 грн. не заповнюється). 6. Пролонгація кредитів Протягом дії договору кредиту банк, у виключних випадках, при наявності об'єктивних причин невиконання зобов'язань та при наявності реальних джерел повернення боргів, може надавати позичальнику, за його клопотанням, відстрочку погашення кредиту (окремих часток). Пролонговані кредити, які надані позичальникам - фізичним особам на придбання та удосконалення нерухомості, автотранспорту, товарів довгострокового використання, вважаються пролонгованими без пониження класу позичальника, якщо на час укладення угоди про пролонгацію кредитного договору позичальники - фізичні особи віднесені до класу "А" або "Б" та відсотки (комісії, інші платежі) сплачуються своєчасно. Пролонгація кредитів за інших умов розглядається як пролонгація з пониженням класу позичальника. Пролонгація банком чергових платежів за договором кредиту дозволяється в разі, якщо на час укладення договору пролонгації кредитної операції не спостерігається погіршення фінансового стану позичальника, якого віднесено до класу “А” або “Б”, і відсотки сплачуються своєчасно. Така операція вважається строковою, тобто пролонгованою без пониження класу позичальника, і є свідченням продовження відносин з надійним та платоспроможним клієнтом банку. При цьому позичальник має подати до банку відповідне клопотання, не менш ніж за2 дні до строку здійснення чергового платежу за договором кредиту. Банк може перенести строки погашення окремих часткових платежів за договором кредиту, на більш пізній строк. Якщо продовження строку дії договору пов’язано з погіршенням фінансового стану позичальника і банк не має впевненості, що кредит буде погашено в строк, то така заборгованість має обліковуватися за рахунками сумнівної заборгованості. Пролонгація кінцевого строку по кредитах, які були надані відповідною установою банку самостійно (в межах наданих повноважень) здійснюється за рішенням кредитного комітету (комісії). Пролонгація кредиту, який надано установою банку понад встановленого для неї права (ліміту) на одного позичальника, здійснюється, незалежно від строку, виключно за рішенням відповідних кредитного комітету (ради) головного банку, який приймав рішення про їх надання. Перед пролонгацією дії договору кредиту, забезпеченням повернення якого є порука третіх осіб, необхідно отримати згоду від поручителя з обов'язковим оформленням додаткової угоди до договору поруки. В разі виникнення сумнівів щодо спроможності поручителя виконати свої зобов'язання перед банком, пролонгація можлива після заміни поручителя або надання додаткової поруки платоспроможної юридичної особи, або надання в заставу майна.

Рейтингова оцінка фінансового стану позичальника – фізичної особи