Принципи побудови транкінгових мереж

Основна їх відмінність від стільникових мереж полягає в тому, що МТЗ простіші за принципом побудови і надають абонентам менший набір послуг, проте за рахунок цього вони дешевші за стільникові. МТЗ мають значно меншу місткість, ніж стільникові, і принципово не можуть стати системами масового мобільного зв'язку.

Мережі транкінгового зв'язку (МТЗ) до певної міри близькі до стільникових: це також мережі наземного рухливого зв'язку, в першу чергу – радіотелефонного, забезпечуючи необмежену мобільність абонентів в межах великої зони обслуговування.

Транкінг (trunring) – це метод однакового доступу абонентів до загальної для них групи каналів зв'язку, при якому конкретний канал надається абоненту для кожного сеансу зв'язку наново. Іншими словами, це метод доступу багатьох користувачів до загального канального ресурсу.

Загальні відомості про транкінгову систему зв'язку

Транкінгові системи зв'язку

Назва транкінговий зв'язок походить від англійського trunk (стовбур) і відображає ту обставину, що стовбур зв'язку в такій системі містить декілька фізичних (як правило, частотних) каналів, кожний з яких може бути наданий будь-якому з абонентів системи. Саме цією особливістю МТЗ відрізняються від інших систем двостороннього радіозв'язку, в яких кожний абонент мав можливість доступу лише до одного каналу, проте останній повинен був по черзі обслуговувати ряд абонентів. МТЗ порівняно з такими системами мають набагато більшу пропускну спроможність при тих же самих показниках якості обслуговування.(1)

Ідея створення МТЗ з вільним доступом будь-якого абонента мережі до будь-якого з наявних незайнятих частотних каналів була запропонована в 1964 році радянським дослідником Г.А. Гриневим і була реалізована у вітчизняній системі зв'язку "Алтай-3М". Мережа розроблялася не для загального користування з прямим виходом на міські АТС, а для об'єднання ряду відомчих мереж службового зв'язку. Система "Алтай" в модифікованому вигляді аж до наших днів функціонує і в Україні.

В найпростішому випадку МТЗ – це одна комірка стільникової системи, проте при дещо специфічному наборі послуг. Стільникова мережа завжди будується у вигляді безлічі комірок, що замикаються на загальний ЦК, з передачею обслуговування з комірки в комірку в міру переміщення абонента. Крім того, у разі потреби нарощування місткості стільникової мережі комірка додатково дробиться.

На відміну від цього в МТЗ прагнуть гранично збільшити зону дії (до 40 – 50 км і більше), що викликає необхідність мати набагато потужніший передавач, а також значно більші за габаритами і масою абонентні термінали (AT).

Основна область застосування МТЗ – корпоративний (службовий, відомчий) оперативний зв'язок, наприклад, зв'язок пожежної служби з числом виходів (каналів) в місто, набагато меншим, ніж число абонентів системи.

Основні вимоги, що пред'являються абонентами і операторами до професійних МТЗ:

· Забезпечення зв'язку в заданій зоні обслуговування незалежно від місцезнаходження рухомих абонентів.

· Можливість взаємодії окремих груп абонентів і організації циркулярного зв'язку.

· Оперативність управління зв'язком.

· Забезпечення зв'язку через центри управління.

· Можливість пріоритетного встановлення каналів зв'язку.

· Низькі енергетичні витрати РС.

· Конфіденційність розмов.

Для підвищення пропускної здатності МТЗ на тривалість розмови, як правило, накладаються обмеження, а специфіка корпоративного зв'язку проявляється в системі пріоритетів у наданні користувачам каналу зв'язку в умовах черги і в об'єднанні абонентів у групи з можливістю диспетчерського виклику одночасно всіх абонентів групи. Та ж специфіка обумовлює більш високі в середньому вимоги порівняно з стільниковим зв'язком до оперативності і надійності встановлення зв'язку. По МТЗ, крім передачі мови, можлива також передача цифрової інформації для управління, телеметрії, охоронної сигналізації тощо.

Узагальнена структурна схема однозонової транкінгової системи зв'язку (ТСЗ) наведена на рис. 6.1. До складу БС цієї системи зв'язку, як видно з цього рисунка, крім радіочастотного обладнання (ретрансляторів, пристрої об'єднання радіосигналів, антени) входять також комутатор, пристрій управління (ПУ) та інтерфейси до різних зовнішніх мереж.

Ретранслятор є набором приймально-передавального обладнання, яке обслуговує одну пару несучих частот, що означає 1, 2 і навіть 4 канали трафіку (КТ).

Антени БС, як правило, мають кругову діаграму спрямованості, причому БС може мати єдину приймально-передавальну антену або роздільні антени для прийому і передачі. Іноді на одній щоглі може розміщуватись декілька приймальних антен для боротьби із завмираннями, викликаними багатопроменевим розповсюдженням хвиль.

Пристрій об'єднання радіосигналів дозволяє використовувати одне і те ж саме антенне обладнання для одночасної роботи приймачів і передавачів на декількох частотних каналах. Рознесення частот прийому і передачі складає від 45 до 3 Мгц.

Комутатор в однозоновій ТСЗ обслуговує весь її трафік, включаючи з'єднання РС з телефонним зв'язком загального користування (ТфЗК) і всі виклики, пов'язані з терміналом передачі даних (ПД).

Пристрій управління забезпечує взаємодію всіх вузлів БС, обробляє виклики, здійснює аутентифікацію абонентів, яких викликають, здійснює ведення черги викликів, вносить записи в базу даних (БД) почасової оплати. В деяких системах цей пристрій регулює максимально допустиму тривалість з'єднання з ТС в наперед задані години найбільшого навантаження.

Інтерфейс до ТфЗК реалізується в ТСЗ різними способами: в недорогих системах (наприклад, SmarTrunk) підключення проводиться по двопроводній комутованій лінії, в сучасніших – апаратурою прямого набору номера, що забезпечує доступ до абонентів транкінгової мережі з використанням стандартної нумерації АТС. Ряд систем використовує цифрове імпульсно-кодове (ІКМ)-з'єднання з апаратурою АТС.

Термінал техобслуговування і експлуатації призначений здійснювати контроль за станом системи, проводити діагностику несправностей, тарифікацію, внесити зміни в базу даних абонентів.

Диспетчерські пульти використовуються споживачами, які мають диспетчера (служби охорони, швидка медична допомога, пожежна охорона, транспортні компанії тощо).

Дата добавления: 2014-01-11