Розвиток транкінгового зв'язку

В системах LTR відбувається блокування всієї решти радіостанцій, для яких він був у цей момент управляючим. Передача інформації на частотах, менших 300 Гц одночасно з мовою робить такі системи дуже критичними до точності регулювання внаслідок чого TCP з розподіленим каналом управління не отримали широкого розповсюдження.

TCP з розподіленим каналом управління. Такими є поширена в США система LTR, розроблена ще наприкінці 70-х років минулого століття фірмою E.F.Johnson та її сучасна модифікація ESAS, розроблена фірмою UNIDEN. В цих TCP управляюча інформація передається безперервно по всіх каналах, у тому числі і по зайнятих. Це досягається використанням для її передачі частот, менших 300 Гц. Кожний канал є управляючим для радіостанцій, закріплених за ним. В режимі чергування радіостанція прослуховує свій канал управління, в якому БС безперервно передає номер вільного каналу, який радіостанція може використовувати для передачі. Якщо ж на якому-небудь каналі починається передача, яка адресована одній з радіостанцій, то інформація про це передається на її каналі управління, внаслідок чого ця радіостанція перемикається на канал, де відбувається виклик.

З виділеним каналом управління.

З розподіленим каналом управління.

Скануючі.

Транкінг

Тональні, коли керована станція видалена на відстань більш ніж на 300 м (до декілька км).

Це мережі радіозв'язку, особливістю яких є те, що одна із станцій (зазвичай стаціонарна з антеною з великим коефіцієнтом посилення і розміщена достатньо високо) є диспетчерською. При цьому абоненти, що не можуть зв'язатися між собою напряму, можуть передати повідомлення через диспетчера.

Диспетчерські мережі

Радіомережі

Класифікація і принципи побудови професійних систем радіозв'язку

Радіозасоби умовно ділять на 3 групи: 1. професійні; 2. комерційні; 3. любительські. Останні, на відміну від професійних, в яких найважливішими є надійність і якість зв'язку, і тому потрібна їх "глибоке настроювання", можна практично повністю запрограмувати за допомогою кнопок, клавіатури і допоміжних піктограм на дисплеї.

Існують такі два варіанти організації дистанційного керування стаціонарними радіостанціями:

– локальне, коли керована станція видалена від диспетчерського пульта на відстань до 300 м;

Недолік диспетчерських радіомереж – неефективне використання радіочастот через що намітилася стійка тенденція до створення транкінгових систем радіозв'язку (ТСР).(4)

(2)(3)(12)За принципом дії розрізняють три типи TCP:

Скануючі TCP. В таких системах радіостанція у разі виклику сама шукає незайнятий канал і займає його, а в режимі чергування вона безперервно перебирає (сканує) всі канали системи, перевіряючи, чи не викликають її на одному з них. Типові приклади таких, простих і дешевих, систем: система "Алтай", американська система Smartrank II.

Недоліки TCP: із зростанням кількості каналів зростає тривалість встановлення з'єднання, оскільки ця тривалість не може бути меншо за тривалість повного циклу сканування; в цих системах важко реалізувати такі вимоги, як багатозонність, гнучка система пріоритетів, постановка на чергу при зайнятості системи або абонента, якого викликають.

Область застосування: ТСР доцільно використовувати як невелику (на 1 – 8 каналів, 200 абонентів) однозонову систему зв'язку, до якого пред'являються мінімальні вимоги.

TCP з виділеним каналом управління. В таких системах зв'язку радіостанція безперервно прослуховує канал управління найближчої до неї БС. У разі надходження виклику БС передає інформацію про це по каналу управління, радіостанція, що викликається, підтверджує прийом виклику, після чого виділяє один з розмовних каналів для з'єднання і інформує про це по каналу управління всі радіостанції, що беруть участь у з'єднанні. Після цього ці радіостанції перемикаються на вказаний канал і залишаються на ньому до закінчення з'єднання. В той час, коли канал управління вільний, радіостанції можуть передавати туди свої запити на встановлення з'єднання.

TCP з виділеним каналом управління найбільшою мірою відповідає сучасним вимогам завдяки наступному: легко реалізовуваній багатозоновості (радіостанція вибирає БС з найкращим управляючим каналом); постановці викликів на чергу у випадку зайнятості системи або абонента, якого викликають, що переводить такі TCP з класу систем з відмовою при зайнятості в клас систем з очікуванням, і тим самим збільшує пропускну спроможність системи.(2)(3)(12)

(5)Рекомендації щодо вибору ТСР. При виборі ТСР слід враховувати такі чинники:

• визначити призначення і мету створення системи, потреби, яку вона повинна задовольняти, тобто, її тип (відомча, виробничо-технологічна, комерційна і т.д.) і обкреслити територію обслуговування;

• провести типологізацію абонентів і оцінити їх число, уточнити необхідність виходу в телефонну мережу і співвідношення радіо- і радіотелефонних абонентів;

• уточнити рівень і пріоритетність вимог, що пред'являються до оперативності, надійності, живучості та інших характеристик системи;

• спрогнозувати напрям і етапи розвитку системи, проаналізувати можливі технічні та фінансові рішення щодо її нарощування і якісного вдосконалення.(5)

Можливості широкого розвитку систем радіозв'язку в першу чергу залежать від наявності частотного ресурсу. До 60-х років минулого століття в мережах мобільного зв'язку використовувався принцип "жорсткого закріплення" наявних частотних каналів за окремими абонентами мережі. При цьому транкінгові системи створювалися переважно для надання послуг диспетчерського зв'язку корпоративним абонентам, такими як МВС, транспорт, служби охорони тощо.

З кінця 60-х років минулого століття почався інтенсивний розвиток мереж транкінгового зв'язку на значних територіях з використанням сигналів з частотною модуляцією при ширині смуги частот одного каналу 25...30 кГц. Хоча такі системи були здатні обслуговувати десятки тисяч абонентів, проте на практиці через обмеженість частотного ресурсу аналогові транкінгові системи виявилися малопридатними для створення мереж з числом абонентів понад 3 – 5 тис.

З початку 90-х років в США, а потім і в Європі транкінговий мобільний радіозв'язок став поступово переходити на цифрові технології передачі сигналів, що дозволило багакратно збільшити місткість систем, більш ефективно використовувати радіочастотний спектр, довести швидкість передачі даних через голосові канали до 9,6 – 19,2 кбит/с. З цією метою в США і в Європі були розроблені так звані Відкриті міжнародні стандарти цифрових транкінгових систем.

В наш час існують три сфери застосування систем транкінгового радіозв'язку:

1. Державні служби – поліція, спецслужби, пожежна охорона, швидка допомога.

2. Приватні мережі – комерційні, які належать крупним організаціям.

3. Комерційні системи загального користування.

На початку 2000 року у всьому світі налічувалося близько 14,5 млн. користувачів мереж транкінгового зв'язку, в тому числі в США – 1,5 млн., причому база користувачів аналогових мереж має тенденцію безперервно зменшуватись, а база TETRA – збільшуватись.

На початку 90-х років минулого століття в Україні також були впроваджені аналогові транкінгові системи стандартів SmarTrunk II і MPT-1327, а з 1997 року почато впровадження досконаліших систем стандарту SmartNet, а також систем стандарту МРТ 1327. В травні 2002 року Кабмін України прийняв закон "Про Національну систему конфіденційного зв'язку", згідно з яким передбачалась можливість отримання послуг транкінгового зв'язку.

9.5.(6) Модернізована система мобільного радіотелефонного зв'язку "Алтай" в Україні

Модернізована система радіотелефонного зв'язку "Алтай" може надавати такі додаткові послуги:

· прямий міський номер;

· організація конференц-зв'язку;

· переадресація викликів;

· послуги міжміського і міжнародного зв'язку;

· послуги голосової пошти і передачі голосових повідомлень;

· можливість роумінга між всіма містами, де розгорнена система "Алтай";

· можливість посекундної тарифікації.(6)

Особливості модернізованої системи "Алтай":

· висока швидкість з'єднання мобільних абонентів між собою (близько 1 с);

· можливість утворення віртуальних груп користувачів і організації групового виклику абонентів цих груп;

· освіта для певної групи користувачів пріоритетного доступу до ресурсів системи;

· передачі телеметричної інформації;

· дозвіл або заборона певним абонентам входити в ТфЗК;

· обмеження часу розмови та ін.

Модернізована система "Алтай" розроблена як засіб побудови багатозонових мереж з можливістю з'єднання з різними типами АТС. Кожний вузол комутації дозволяє забезпечити спільну роботу декількох базових радіостанцій з центральним терміналом управління і уніфікованими загальними портами з'єднання з АТС. Ще одна істотна перевага системи "Алтай" – наявність виділеного діапазону частот по всій території України. В наш час система розгорнена у всіх областях України і ВАТ "Укртелеком" є найбільшим вітчизняним оператором системи зв'язку "Алтай".

Дата добавления: 2014-01-11