Організація вибіркових досліджень

Проблеми достовірності первинної інформації

Важливою проблемою збору первинної інформації є отримання достовірних‚ значущих результатів. Достовірність отриманої інформації‚ її об'єктивність багато в чому визначаються точністю і чіткістю процедури збирання інформації.

Джерела помилок

Взагалі кажучи, існує 2 джерела помилок: помилка вимірювання (вимірювання не зовсім того, що потрібно: людина може сказати неправду або не точно відповісти на питання) і помилка вибірки (вибірка може бути непрезентативною, тобто не відображати цільову частину населення: не тих спитали).

Достовірність може бути прогнозованою. Прогнозована достовірність визначається за допомогою контрольованих експериментів або ретельного статистичного аналізу, який встановлює залежність між критерієм і цільовою величиною.

Для отримання достовірної інформації необхідно додержуватись наступних основних правил:

· досліджувана цільова аудиторія повинна бути чітко визначена; вибірка повинна бути репрезентативною (представницькою);

· опитувані повинні володіти знаннями‚ мати свою думку і маніпулювати фактами;

· опитувані повинні хотіти і вміти відповідати; опитувач повинен точно зрозуміти і записати відповідь.

При розробці концепції збирання інформації необхідно визначити:

· генеральну сукупність об"єктів дослідження;

· метод вибірки;

· обсяг вибірки.

Генеральна сукупність - це всі об"єкти, або спостереження, корисні для дослідження в межах вирішення конкретної проблеми.

Коли генеральна сукупність досить мала або коли того потребує проблема, то досліджуються всі об"єкти генеральної сукупності. Але таке дослідження не завжди можливе і взагалі потребує багато витрат. Тому часто виконують вибірковий аналіз об"єктів генеральної сукупності.

Вибіркова сукупність (вибірка) - частина генеральної сукупності, яка є репрезентативною ілюстрацією (зменшеною моделлю) генеральної сукупності.

Випадкові вибірки:

· проста вибірка - вибірка за допомогою випадкових чисел;

· групова вибірка - розклад генеральної сукупності на окремі групи з подальшим проведенням простої вибірки в кожній з них;

· метод "клумб" - розклад генеральної сукупності на окремі групи з подальшим проведенням простої вибірки декількох з них;

· багатоступенева вибірка - проста вибірка проводиться декілька разів, результат кожної стадії використовується як сукупність одиниць для подальшого вибору.

Невипадкові вибірки:

· довільна вибірка - елементи вибираються без плану і закономірностей;

· типова вибірка - вибірка характерних (за деякими ознаками) елементів, типових для даної генеральної сукупності;

· метод концентрації - вибір найбільш суттєвих і важливих елементів генеральної сукупності;

· метод квот - розподіл елементів генеральної сукупності за певною ознакою по групах з визначенням їх долі у генеральній сукупності; вибір елементів з кожної групи так, щоб вибірка містила їх у тих самих пропорціях.

Найчастіше організація вибіркового обстеження складається з наступних елементів:

· вибирається цільова величина, що підлягає вимірюванню;

· вибирається основа вибіркового спостереження - генеральна сукупність;

· визначається структура вибірки; визначається метод вибірки;

· вибираються способи отримання інформації для визначення цільової величини;

· Вибирається метод аналізу результатів вибіркового спостереження.

Повторення експериментів. Щоб надати ізольованому результату наукове значення, необхідне повторення проведеного дослідження.

Якщо первинний результат не буде підтверджений, треба зробити висновок, що його не можна узагальнити, принаймні за допомогою якого-небудь простого способу. Однак, якщо той же результат буде отриманий і вдруге, то можна припустити, що він може виявитися ще більш загальним.

Статистичні обстеження. Вибіркові обстеження або цензи в своїй найпростішій формі є методами збору даних, при яких дослідник не може впливати на характер варіації чинників. Подібні обстеження ведуть до отримання середніх статистичних показників, надійність яких повністю залежить від показності зібраних даних. Просте статистичне обстеження є методом, до якого вдаються в крайньому випадку, коли неможливо скористатися яким-небудь іншим, більш конструктивним способом збору інформації.

Контрольні експерименти. Експериментування часто сприяє прискоренню отримання результату в конкретних статистичних дослідженнях. У цьому випадку дослідник самостійно змінює або, коригує вплив деяких чинників на явище, що вивчається. Однак експериментатор не може контролювати всі чинники в досліджуваній ситуації.

Планування експериментів. Іноді більш складна схема проведення експериментів дозволяє здійснити замість одного експерименту серію окремих експериментів, забезпечуючи більш або менш схожі умови їх протікання. У цьому випадку вдається в значній мірі уникнути невизначеності, пов'язаної з інтерпретацією ізольованих результатів.

Однак повторення експериментів в різних умовах перетворюється в одну з форм конкретного статистичного дослідження, якщо зміна умов не може регулюватися в процесі здійснення експерименту.

Дата добавления: 2014-01-11