Офшорний бізнес у програмуванні

Поняття офшорного програмування має декілька тлумачень: "розподілена розробка", аутсорсинг, об"єднання трьох видів офшорної діяльності (субпідряд, власні підрозділи, робота за кордоном з робочою візою). Це стосується не тільки програмістів, але й інших ІТ-спеціалістів. Наприклад, білоруські спеціалісти по менфреймах з білоруської компанії ІВА, виїжджають на Захід для сервісного обслуговування менфреймів ІВМ. Обчислити достовірні обсяги ринку офшорного програмування неможливо. Головна причина криється у тому, що велика кількість колективів, що займаються офшорним програмуванням, не зацікавлені у розповсюдженні інформації про їх діяльність, оскільки не хочуть зацікавити собою податкові органи, не хочуть навести потенційних конкурентів на власних замовників.

Офшорне програмування розвивалось приблизно за таким сценарієм. У середині 90-х років вперше в американській пресі з"явились відомості про виконання робіт з програмування російськими спеціалістами (за місцем свого проживання) на замовлення американських компаній. Те ж саме відбувалося і в Україні, і не тільки для американських компаній. Це було взаємно вигідно: у професійному рівні вони не поступалися західним програмістам, виконували роботу за меншу плату, не треба було витрачати гроші на їх навчання, на забезпечення робочим місцем і засобами виробництва; з іншого боку, програмісти отримували роботу, заробітню плату більшу, ніж платять у вітчизняних компаніях, підвищували свій престиж, могли вже сподіватися на кращі пропозиції у себе в країні або у закордонних компаніях.

Закордонні інвестори все частіше пробують розмістити в Україні аутсорсингові замовлення на виробництво програмного забезпечення українськими програмістами, тобто хочуть вкласти гроші в розвиток офшорного програмування. Однак при побудові бізнес-моделей були виявлені зони ризику, які заважають розвитку такого бізнесу в Україні.

На світовому ринку ніша офшорного програмування, зайнята лише частково. Більшість країн, що розвиваються, намагаються йти саме цим шляхом. Наприклад, оборот індійських компаній, які займаються розробкою програмного забезпечення для закордонних замовників, у 2000 році становив 4 млрд. доларів, а оборот 550 таких ірландських компаній становив 6 млрд. доларів. Загальний обсяг російського ринку ПЗ, розробленого на замовлення, складає 128 млн. дол., з них більше 40%.

Україна може робити те ж саме. Існують як позитивні, так і негативні фактори, що впливають на розвиток офшорного програмування в Україні (див. табл. 16.1.):

Таблиця 16.1. Фактори, що впливають на офшорне програмування

Позитивні фактори	Негативні фактори
Низький рівень оплати праці	Нерозвинутий менеджмент
Надлишок спеціалістів, безробіття	Мовний бар"єр
Високий прикладний рівеь (зокрема, математичний)	Відсутність досвіду роботи із замовником по західних стандартах
Низька міграція спеціалістів всередині країни	Низький рівень захисту інтелектуальної власності

Потенціал ринку офшорного програмування постійно зростає. На думку американських аналітиків вивід виробництва програмних продуктів за межі США, Німеччини та інших країн - лідерів у виробництві програмного забезпечення, - процес неминучий, бо не вистачає кваліфікованих спеціалістів. Якщо не залучити програмістів з інших країн, то єдиний спосіб вирішити кадрову проблему в індустрії програмування, це виконувати проекти на ринку офшорного програмування. Прихильники офшорного програмування стверджують, що воно призупиняє "відплив мозку", хоча при цьому відбувається відплив інтелектуальної власності, отже і власності взагалі. Тому офшорне програмування - це перший крок до еміграції і від "відпливу мозку" не рятує. Але зупинити цей процес глобалізації неможливо. То країна повинна зробити його для себе найменш болючим, а може й мати з цього якусь користь. Наскільки гідне місце посяде Україна при такому міжнародному розподілі праці, залежить від представників українського бізнесу та уваги держави до цієї проблеми.

Дата добавления: 2014-01-11