Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Фактори успіху на інформаційному ринку

Обов”язковою умовою успішної роботи на ринку для будь-якої інформаційної структури є оцінка стратегії основних конкурентів. Найбільш важливими є наступні фактори: частка конкурентів на ринку по видах ІПП; частка готових виробів, периферійних технічних засобів, комплектуючих і запасних частин, затратних матеріалів; обсяг товарообігу конкурентів; фірмовий знак і назва їх продукції; системи і канали збуту; чисельність сфери збуту конкурента; способи доставки продукції конкурентів; види і засоби реклами; використання виставок, презентацій; рівень сервісного обслуговування; дизайн продукції конкурента; експортний потенціал; фірми, організації, що підтримують конкурента, переваги конкуруючих інформаційних продуктів.

Доцільно розглядати стратегію кожного конкурента окремо, визначаючи ключові фактори успіху кожної стратегії. Знайдені їх слабкі сторони повинні бути враховані інформаційною структурою при визначенні власних ключових факторів успіху. Слід враховувати, що конкурентоспроможність залежить від конкретного ринку та часу продажу (для товару сезонного попиту).

Діапазон можливостей збуту кінцевих продуктів інформаційного виробництва залежить від багатьох факторів. Так, для успішної реалізації інформаційного продукту інформаційна структура повинна враховувати те, що споживача завжди цікавлять лише ті властивості продукту, що необхідні для задоволення його потреб. Перевищення таких вимог тягне за собою збільшення ціни продукту, а отже, зниження конкурентоспроможності.

Інформаційна структура не повинна ототожнювати якість інформаційного продукту та його конкурентоспроможність, бо якість - це корисність продукту, а конкурентоспроможність визначає цю корисність у конкретних умовах застосування.

Конкурентоспроможність значною мірою залежить від комплексності пов'язаних з цим продуктом послуг.

Щоб забезпечити належний рівень продажу, виробник зобов'язаний підтримувати більш високий, ніж у конкурентів, показник конкурентоспроможності товару. При однаковому рівні конкурентоспроможності, коли ринок захоплений конкурентами, споживач віддає перевагу “старим” товарам. У цьому випадку рівень продажу буде відставати від даного показника конкурентів.

Поява на ринку нових інформаційних продуктів конкурентів (з високою конкурентоспроможністю) змінює тривалість стадій життєвого циклу товару. Він здатний змінювати зростання продажу кінцевого продукту даної інформаційної структури, зупинити його вихід на стадію насичення та одразу перейти до стадії спаду.

 

17.4. Параметри конкурентоспроможності

Конкурентоспроможність характеризується наступними групами параметрів:

1) Технічні параметри: класифікаційні, конструктивні;

2) Нормативні параметри: стандарт, норма, закон...

3) Економічні параметри: ціна споживання, ціна продажу;

4) Організаційні параметри: системи знижок, умови платежу тощо.

Необхідно звернути увагу на наступні моменти:

· є параметри постійні для конкретного інформаційного продукту, а є параметри, що залежать від сегменту ринку;

· кожний параметр має своє абсолютне значення і відносне, що характеризує степінь повного задоволення потреби конкретного споживача. Відносний показник залежить від сегменту ринку;

· кожний параметр має свою вагу для споживачів кожного сегменту ринку;

· по кожній групі параметрів можна розрахувати груповий узагальнений показник продуктів.

17.5. Розрахунок параметрів конкурентоздатності

Просте порівняння абсолютних значень параметрів конкурентоспроможності інформаційного продукту з конкуруючими методологічно невірне, оскільки при цьому не враховується степінь задоволення потреб споживача і вага параметру.

Нехай Pi - абсолютне значення i - го одиничного параметру конкурентоспроможності; Pi100 - значення цього параметру при 100% задоволення потреби споживача у деякій якості інформаційного продукту. Тоді qi - відносне значення i-го параметру (показник параметру)

Pi

qi= ¾¾¾¾

Pi100

 

qi показує степінь задоволення i-ої потреби.

Позначимо через а i вагу i-го параметра для споживачів заданого сегменту ринку. По кожній групі параметрів можна розрахувати узагальнений груповий відносний показник Ij, що характеризує степінь задоволення сукупної

Ij = S a i qi

і Î j

Підсумовування проводиться по всіх i, що належать до j-ої групи.

Показник Kj конкурентоспроможності продукту по j-ій групі параметрів однієї інформаційної структури до конкуруючого продукту другої буде визначений:

Kj = Ij1 / Ij2

Визначення об'єктивного вагового коефіцієнту a i для i-го параметру - дуже важливий момент. Для цього можна використати метод експертних оцінок. Кожний експерт визначає головні властивості інформаційного продукту, що мають першорядне значення для споживача. По цих списках кожній з властивостей присвоюється певна вага.

Окрім цього, можна застосувати бальну систему при оцінці конкурентоспроможності продуктів. Після визначення переліку головних параметрів конкурентоспроможності, визначають “ідеальні” значення цих параметрів для “ідеального” інформаційного продукту і виставляють йому максимальне число балів. Після цього експерти, порівнюючи кожний продукт даного класу з “ідеальним”, визначають його бали. У підсумку одержують інтегральний показник конкурентоспроможності для кожного продукту.

Для визначення конкурентоспроможності інформаційного продукту доцільно також використати опитування реальних і потенційних споживачів. Ці суб'єктивні оцінки у зіставленні з оцінкою експертів дадуть інформаційній структурі реальне уявлення про місце продукту на інформаційному ринку та, виходячи з цього, відкоригувати свою маркетингову діяльність.

Оскільки аналіз діяльності конкурентів не є одноразовою акцією, то він вимагає розробки спеціальних інформаційних листів і систематичного їх заповнення даними, які надходять з різних джерел. Такий моніторинг конкурентного середовища дозволить прослідкувати динаміку його змін в цілому та всіх його складових.

Зрозуміло, що зміст таких інформаційних досьє залежить від галузі, специфіки діяльності фірми, дані можуть мати кількісний, якісний, об"єктивний, суб"єктивний, інтуїтивний характер, але зібрані разом вони надають можливість систематизувати знання про конкурентне середовище і представити загальну картину у конкретний момент або проміжок часу і визначити напрямки його подальшого розвитку.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Конкурентний статус фірми | Тема 18. Ціноутворення в інформаційній галузі
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 374; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.