Тема. Методика роботи гувернера як навчальний курс

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Зміст, мета і завдання курсу. Сучасні вчені, які займаються проблемою гувернерства.

Родинне виховання — одна з найважливіших і найменш досліджених сторінок в історії всесвітньої й вітчизняної педагогіки. Таке явище цілком закономірне. Педагогіка завжди була засобом підготовки для держави громадян з необхідними їй моральними якостями й знаннями. Тому зміна суспільної орієнтації обов’язково супроводжувалася реформуванням освітньо-виховної системи. Попередні педагогічні позиції, ідеї, системи часто проголошувалися шкідливими, нежиттєздатними і з ними розпочиналася нещадна боротьба. Оскільки поступ людства в цілому й кожного народу зокрема — суцільна низка змін політичних і економічних формацій, багато цінних педагогічних здобутків канули у небуття. Інтерес наступних поколінь до педагогічної теорії й практики минулого, як правило, диктувався прагненням удосконалити суспільний освітньо-виховний механізм. Тому вивчалася переважно система державної освіти, а особливості родинного виховання виявлялися порівняно малодослідженими в усіх народів. Народні звичаї, обряди, фольклор, запізнілі історичні дослідження донесли до нащадків провідні ідеї різних періодів розвитку тієї чи іншої нації, але більшість методів родинного виховання зникли для нас назавжди. І це величезна втрата, бо загальновідомо, що провідний виховний вплив на формування особистості належить сім’ї.

Узагальнення й систематизація розрізнених відомостей про тенденції розвитку родинної педагогіки в історії людства й українського народу зокрема, починаючи з найдавніших часів, є важливим завданням педагогічної науки, особливо зараз — у період відродження на державному рівні родини як основного осередку соціального виховання. Так, у ст. 59 "Відповідальність батьків за розвиток дитини" закону "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про освіту" зазначається: 1) "Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості"; 2) "Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку природних здібностей; сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу".

На межі XIX і XX століть з’являється нова педагогічна течія, яка породжує спеціальний термін — "соціальна педагогіка". Основоположником соціальної педагогіки став німецький педагог і філософ Пауль Наторп. П. Наторп основне завдання соціальної педагогіки вбачав у виявленні найсприятливіших для виховання людини соціальних умов і визначенні шляхів громадянського виховання. Свої педагогічні погляди з цього приводу П. Наторп виклав у двох творах: "Соціальна педагогіка" і "Філософія й педагогіка". Упродовж XX століття соціальна педагогіка перетворилась на одну з провідних педагогічних галузей. Одним із напрямів досліджень соціальної педагогіки стало гувернерство.

Дата добавления: 2014-01-11