Тема: Логіка арифметичних операцій у комп’ютерах

Висновок

З метою упорядкування суспільних відносин, пов'язаних з інформацією, їх суспільнокорисної спрямованості, а також подолання наявних і можливих негативних соціальних явищ відповідно формуються суспільні норми поведінки сторін цих відносин.

У міру розвитку соціальних інформаційних відносин збільшується кількість норм регулювання їх та зростає вплив на різні рівні суспільства: людину, окремі спільноти, державу, суспільство в цілому. За певних обставин ці норми набувають соціальної значущості та переходять у статус публічного, державного права. Набуваючи глобального поширення, публічні нормі окремих країн через транскордонні інституції отримують статус міжнародних норм.

Під час лекції ми переконалися, що сьогодні в Україні настав час формування нового публічно-правового та наукового юридичного феномену – інформаційного права. Об'єктивність і закономірність його існування активно обґрунтовуються в дискусіях, теоріях юридичної науки.

В українському національному праві системоутворюючим фактором і поштовхом до виникнення і формування інформаційного права як інституції публічного (державного) права можна вважати прийнятий 2 жовтня 1992 р. Закон України "Про інформацію". Подальший розвиток регулювання інформаційних відносин у публічному (державному) праві набув відображення в прийнятих нових законах України.

План

1. Загальні відомості про системи числення

2. Правила переведення цілих чисел з однієї системи числення в інші

3. Особливості переведення дробових чисел з однієї системи числення в інші

4. Логіка арифметичних операцій над двійковими числами

Література

1. Матвієнко М. П. Комп’ютерна логіка. Навч. посіб. − К.: Видавництво Ліра-К, 2012.

2. Жабін В.І., Жуков І.А., Клименко І.А., Ткаченко В.В. Прикладна теорія цифрових автоматів. Київ: “НАУ - друк”, 2009.

3. Бондаренко М. Ф., Білоус Н.В., Рудкас А.Г. Комп’ютерна дискретна математика. Харків: “Компанія СМІТ”, 2004.

1. Загальні відомості про системи числення

Будь-яке інформаційне повідомлення складається з комбінацій простих символів або сигналів певної фізичної природи (електричних, магнітних) Повний набір таких символів (сигналів) називають алфавітом, один символ або сигнал – буквою алфавіту.

Числову інформацію довгий час люди записували словами. Цифри, які застосовуються в теперішній час (0,1,2,3,4,5,6,7,8,9), запропоновані в Індії. В Європі вони стали відомі з праць арабських математиків і тому за ними збереглася назва “арабські”, хоча араби до цього часу користуються зовсім іншими символами.

Система числення – сукупнiсть цифpових символiв, за допомогою яких може бути пpедставлене будь-яке число, а також пpавил виконання аpифметичних опеpацiй над числами.

Залежно від способів зображення чисел всі системи числення поділяються на: позиційні та непозиційні.

1. Непозиційною системою числення нази­вають систему, в якій кількісне значення кожної цифри не залежить від місця у відображенні числа, а визначається лише самим симво­лом числа. Так, наприклад, число 30 десяткової системи числення в римській непозиційній системі позначають як число XXX, яке має у всіх розрядах один і той же самий символ X, що означає 10 оди­ниць незалежно від його позиції у відображенні числа.

Добре відомим прикладом непозиційної системи числення є римська система, в якій роль цифр відіграють літери латинського алфавіту:

І - одиниця	С - сто	L – п’ятдесят	М – тисяча
V – п’ять	Х - десять	D – п’ятсот	Наприклад, 324 = СССХХІV

2. Позиційною системою числення називають систему, в якій кількісне значення кожної цифри залежить від її мі­сця у відображенні числа. Наприклад, число 575, представлене в десятковій системі числення, має в найстаршому і наймолодшому розрядах цифру 5. Цифра 5 у старшому розряді має вагу в 100 раз більшу, ніж у молодшому розряді.

У позиційній системі числення будь-яке число, яке має відо­браження

може бути представлене у вигляді такої суми

(1.1)

де k – кінцева кількість розрядів у відображенні числа; а_i – цифра i -го розряду; q – основа системи числення; t – фіксоване число, яке визначає положення коми; і – порядковий номер розряду; q^t-I – вага і -го розряду.

Цифри а, повинні задовольняти нерівності 0<a_і<q-1.

Наприклад, число A = 123,45₁₀ позначає скорочений запис вираження

Основою системи числення q називають кі­лькість символів, які використовують для відображення числа в да­ній позиційній системі числення.

За основу системи числення q мають будь-яке число, яке задо­вольняє умові q > 2.

У двійковій системі числення q = 2 і для зображення чисел ви­користовують символи (1, 0), у вісімковій q = 8 і для зображення чисел – символи(0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7), а у шістнадцятковій – q = 16 і для зображення чисел символи – (0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, А, В, C, D, E, F), де А = 10; В = 11; С = 12; D= 13; Е = 14; F = 15.

Таблиці 1.

Дата добавления: 2014-01-11