Правове становище транспортних

ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ЇХ ОБ’ЄДНАНЬ ЯК СУБ’ЄКТІВ ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА ОСОБЛИВОГО ВИДУ

У транспортному праві існує такий вид суб’єктів, як транспортні організації. Вони безпосередньо беруть участь у транспортному процесі. Транспортна організація – це збірна категорія, яка в різних стадіях та видах транспортування набуває певної особливості. Тому визначення цих організацій, специфіку їх основної діяльності є доцільним дати за основними інститутами транспортного права.

1. Автотранспортне підприємство є основною, первинною ланкою системи автомобільного транспорту України. Автотранспортне підприємство – це єдиний виробничо-господарський комплекс, до складу якого входять автотранспортні, авторемонтні та інші внутрішні підрозділи («виробничі одиниці»).

2. Значними особливостями відрізняється правове становище перевізника на залізничному транспорті.

Перевізником за договорами перевезення вантажів і пасажирів тут є залізниця, яка визначається як статутне територіально-галузеве об’єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке при централізованому управлінні здійснює перевезення пасажирів і вантажів у визначеному районі транспортної мережі.

2. Роль перевізника на морському транспорті виконує, як правило, судновласник. Судновласник – це юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах.

Основними суб’єктами діяльності водних транспортних правових відносин можна визнати пароплавство (судноплавну компанію) та порт.

Пароплавство – це об’єднання підприємств водного транспорту, що забезпечує прийняття, зберігання і транспортування вантажів, перевезення пасажирів, ремонтування і утримання суден, рятування суден, підготовку та підвищення кваліфікації фахівців для надійного функціонування усіх ланок водного транспорту.

В Україні діють такі пароплавства:

§ акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот»;

§ акціонерне підприємство «Азовське морське пароплавство»;

§ державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство»;

§ державна судноплавна компанія «Українське морське пароплавство» та ін.

§

Статус портів визначається ст. 73 КТМ України, відповідно до якої морський порт – це державне транспортне підприємство, призначене для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на належних порту суднах.

Порівняно з морським портом річковий порт може перебувати і в недержавній формі власності, а саме у формі акціонерного товариства.

4. В галузі повітряного транспорту перевізником визнається експлуатант, який має ліцензію на здійснення повітряного перевезення пасажирів, багажу, вантажу або пошти. Експлуатант – це особа, організація або підприємство, що експлуатує повітряні судна чи пропонує свої послуги в цій галузі (ст. 5 Повітряного кодексу України). Інакше кажучи, – це особа, яка володіє повітряним судном на законних підставах.

Повітряний кодекс України встановлює, що авіація як галузь – це усі види підприємств, організацій та установ, діяльність яких спрямована на створення умов та використання повітряного простору людиною за допомогою повітряних суден.

Повітряний кодекс не визначає, що розуміється під поняття м «аеродром», а що під поняттям «аеропорт».

За загальним правилом під аеродромом розуміється ділянка землі або поверхні води із розташованими на ній будівлями, спорудами та устаткуванням, призначеними для зльоту, посадки та стоянки повітряних суден.

Аеропорт – це комплекс споруд, який включає в себе аеродром, аеровокзал, інші споруди, призначені для приймання і відправлення повітряних суден, обслуговування повітряних перевезень, і який має для цих цілей необхідне устаткування та авіаційний персонал.

5. Суб’єктами трубопровідного транспорту є підприємства, установи і організації магістрального і промислового трубопровідного транспорту.

5. ПРАВОВИЙ СТАТУС СПОЖИВАЧІВ

Дата добавления: 2014-01-11