І. Загальне поняття про психіку

ВСТУП

Цільмак О.М.

ТЕМА № 2: ПСИХІКА ТА СВІДОМІСТЬ

ЛЕКЦІЯ

МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШІНХ СПРАВ

КАФЕДРА ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ

ФАКУЛЬТЕТУ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ МІЛІЦІЇ ГРОМАДСЬКОІ БЕЗПЕКИ

Навчальна дисципліна:

„Психологія”

Час: 2 години.

Підготував:

начальник кафедри юридичної психології та педагогіки кандидат психологічних наук

полковник міліції

Розглянуто на засіданні

кафедри юридичної психології

та педагогіки

"___" ______________ 2010 р.

Протокол № _____

Одеса 2010 р.

П л а н:

Вступ

1. Загальне поняття про психіку

2. Свідомість людини та її структура

Висновки

Ключові поняття: психіка, психічний образ, аналізатор, свідомість; психічні процеси, властивості, явища, стани; психічні пізнавальні процеси, емоції.

Мета лекції: надати знання про психіку та свідомість їхню структуру, розлади свідомості.

Список літератури:

1. Введение в психологию (под. ред. А.В.Петровского.-М., 1997);

2. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. — М.: Изд-во МГУ, 1988.

3. Годфруа Ж. "Что такое психология".-М.,1992;

4. Загальна психологія: навч. посібник (О. Срипченко, Л.Долинська, З. городнійчук, та ін.- К.: "А.П.Н.", 2001);

5. Ильясов И. И., Орехов Н. Н. О теории и практике в психологии // Вопр. психологии. — 1989. — № 4.

6. Лурия А. Р. Эволюционное введение в психологию. — М.: Изд-во МГУ, 1975.

7. Максименко С.Д. "Психологія у соціальній та педагогічній практиці"- К., 1998;

8. М'ясоїд П.А. "Загальна психологія. К., 1998";

9. Немов Р. С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

10. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. — М.: Просвещение, 1977.

11. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. — К.: Рад. шк., 1968.

12. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. — М.: Педагогика, 1989

13. Скрипченко О.В., Лисянська Т.М., Скрипченко Л.О. "Довідник з педагогіки і психології". (навч. посібник для викладачів, аспірантів та студентів).-К.,2000;

14. "Хрестоматия по психологии" под. ред. А.В.Петровского.-М.,1977-С. 53-74. 113-121. 134-

Психіка – функція мозку, що полягає у відбитку об'єктивної дійсності в ідеальних образах, на основі яких регулюється життєдіяльність організму.

Вивченням мозку займаються різні науки. Його будову досліджує анатомія, а його складну діяльність із різних боків вивчають нейрофізіологія, медицина, біофізика, біохімія, нейрокібернетика.

Психологія вивчає ту властивість мозку, що полягає в психічному відбитку матеріальної дійсності, в результаті якого формуються ідеальні образи реальної дійсності, необхідні для регуляції взаємодії організму з навколишнім середовищем.

Основним поняттям психології є поняття психічного образу.

Психічний образ – цілісний, інтегративний відображення самостійної, дискретної частини дійсності; це інформаційна модель дійсності, використовувана вищими тваринними і людиною для регуляції своєї життєдіяльності.

Психічні образи забезпечують досягнення визначених цілей, і їхній зміст обумовлюється цими цілями. Найбільш загальною властивістю психічних образів є їхня адекватність дійсності, а загальною функцією - регуляція діяльності.

Психіка є продуктом діяльності кори великих півкуль головного мозку. Ця діяльність називається вищою нервовою діяльністю.

Свідомість -вищий етап розвитку психіки її виникнення обумовлене трудовою діяльністю в умовах колективного спілкування.

Свідомість – здатність людини відбивати мир і себе зі знанням, підкоряти своє поведінки людським поняттям і законам.

Психологія – ценаука про психіку, вивчає яким чином зовнішній вплив, тобто відбиване, психічне відображення переходить у внутрішнє, психічне відображення й стає регулятором нашої діяльності, вона вивчає загальні закономірності взаємодії людини із середовищем.

Психологія, як наука про закономірності, факти й механізми психіки.

Психіка – це властивість високоорганізованої матерії (мозку) відображати об'єктивну реальність на основі сформованого при цьому психічного образа, що дозволяє регулювати діяльність і поведінки людини; - це суб'єктивне відображення об'єктивного миру.

Психічний відображення світу людиною пов'язаний з його суспільною природою, він опосередковується суспільно виробленими знаннями. Психіка, як відбивна здатність є й у тварин. Але вищою формою психіки є свідомість людини, що виникла в процесі суспільно-трудової практики. Свідомість нерозривно пов'язана з мовою. Завдяки свідомості людина довільно регулює свою поведінку.

Свідомість не фотографічно відбиває явища дійсності. Вона розкриває об'єктивні внутрішні зв'язки між явищами.

Змістом психіки є ідеальні відображення об'єктивно існуючих явищ. Але ці відображення виникають у різних людей своєрідно.

Вони залежать від минулого досвіду, знань, потреб, інтересів, психічного стану і т.д. Інакше кажучи, психіка - це суб'єктивний відображення об'єктивного світу. Однак суб'єктивний характер відображення не означає, що цей відображення неправильний; перевірка суспільно-історичною й особистою практикою забезпечує об'єктивний відображення навколишнього світу.

Психіка містить у собі не тільки психічні образи, але і позаобразні компоненти - загальні ціннісні орієнтації особистості, змісти і значення явищ, розумової дії.

Психіка властива людині і тваринам. Однак, психіка людини, як вища форма психіки, позначається ще і поняттям "свідомість". Але поняття психіки ширше, ніж поняття свідомості, тому що психіка містить у собі сферу підсвідомості і надсвідомості ("Над-Я").

Психіка людини характеризується низкою особливостей:

По-перше, психічне відображення має активний характер, пов’язане з пошуком та добором способів дій, що відповідають умовам середовища.

По-друге, психічне відображення має випереджальний характер, забезпечує функцію передбачення в діяльності та поведінці.

По-третє, кожний психічний акт є результатом дії об’єктивного через суб’єктивне, через людську індивідуальність, що накладає відображення своєрідності на її психічне життя.

По-четверте, у процесі активної діяльності психіка постійно вдосконалюється й розвивається.

Психіка складна й різноманітна по своїх проявах. Звичайно виділяють три великі групи психічних явищ, а саме:

1. Психічні процеси.

Психічні процеси – динамічне відображення дійсності в різних формах психічних явищ.

Психічний процес - це плин психічного явища, що має початок, розвиток і кінець, що проявляється у виді реакції. При цьому необхідно мати на увазі, що кінець психічного процесу тісно пов'язаний з початком нового процесу. Звідси безперервність психічної діяльності в стані пильнування людини.

Всі психічні процеси підрозділяються на:

* пізнавальні:

-відчуття,

- сприйняття,

- пам'ять,

- мислення,

-уява,

-увага,

- мова.

*емоційні психічні процеси - активні й пасивні переживання;

*вольові психічні процеси - рішення, виконання, вольове зусилля й т.д.

Психічні процеси забезпечують формування знань і первинну регуляцію поведінки й діяльності людини.

Психічні процеси протікають із різною швидкістю й інтенсивністю залежно від особливостей зовнішніх впливів і станів особистості.

Дата добавления: 2014-01-11