Інформаційне законодавство Росії

Інформаційне законодавство Австралії

Перші законодавчі акти у сфері інформаційних правовідносин в Австралії було прийнято в 1979 р. Згідно з чинним законодавством Австралії комп'ютерні злочини поділяють на три загальні види: специфічні комп'ютерні злочини; злочини, пов'язані з комп'ютером; злочини, вчинені за допомогою комп'ютерів.

Специфічні комп'ютерні злочини охоплюють правопорушення, в яких комп'ютерна система є об'єктом злочинного посягання. Приклад цього виду злочинів – протизаконний доступ до комп'ютерної системи.

До злочинів, пов'язаних з комп'ютерами, належать правопорушення, в яких комп'ютер виступає в ролі предмета або інструмента включення правопорушення. Одним з прикладів цієї категорії злочинів є крадіжка грошей із банку із використанням комп'ютера як інструмента вчинення злочину.

Третій вид злочинів - правопорушення, в яких інформаційна технологія використовується як допоміжна у вчиненні їх. Наприклад, використання синдикатами, які займаються розповсюдженням наркотиків, спеціальних комп'ютерів або комунікаційних засобів для безпечного зв'язку між собою.

Досить активно розвивається інформаційне законодавство в Російській Федерації. Сьогодні воно налічує близько 500 нормативно-правових актів. У його складі можна назвати такі нормативні акти:

• Закон Російської Федерації 1993 р. "Про інформацію, інформатизацію та захист інформації";

• Закон Російської Федерації від 5 червня 1996 р. "Про участь у міжнародному інформаційному обміні";

• Закон Російської Федерації від 19 лютого 1993 р. "Про федеральні органи урядового зв'язку та інформації";

• Закон Російської Федерації від 9 липня 1993 р. "Про авторське право і суміжні права";

• Закон Російської Федерації від 23 вересня "Про правову охорону програм для електронних обчислювальних машин і баз даних";

• Закон Російської Федерації від 20 лютого 1995 р. "Про інформацію, інформатизацію і захист інформації" тощо.

Кримінальний кодекс Російської Федерації (прийнятий Державною думою 24 травня 1996 р.) містить низку статей, які визначають кримінальну відповідальність за злочини, предметом яких є інформація: (ст. 146. Порушення авторських і суміжних прав; ст. 147 Порушення винахідницьких і патентних прав; ст. 164 Розкрадання предметів, що мають особливу цінність; ст. 187 Виготовлення або збут підроблених кредитних або розрахункових карт та інших платіжних документів; ст. 272. Неправомірний доступ до комп'ютерної інформації; ст. 273 Створення, використання і розповсюдження шкідливих програм для ЕОМ; ст. 274. Порушення правил експлуатації ЕОМ, системи ЕОМ чи мережі їх.

Дата добавления: 2014-01-11