Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт

Договір підряду на виконання проектних та пошукових робіт регулює відносини, що виникають під час проектування і проведення дослідницьких робіт для капітального будівництва. Він регулює як процес створення проекту об'єкта капітального будівництва, що є однією із стадій інвестиційного процесу в сфері капітального будівництва, так і процес підготовки матеріалів, необхідних для розробки рішень для проектування і будівництва об'єктів.

Результатом праці підрядника є технічна чи проектна документація будівництва у вигляді комплекту документів, яка містить техніко-економічне обґрунтування, креслення, пояснювальні записки й інші матеріали, що визначають обсяг і зміст робіт щодо об'єкта будівництва, а також інші пропоновані до цих робіт вимоги.

Цей вид підряду не був урегульований ЦК 1963 p., а регулювався лише підзаконними нормативними актами колишнього СРСР, оскільки вони не суперечили законодавству України. У ЦК 2003 p. (§4 гл.61) цей вид підряду знайшов детальну регламентацію.

Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт — це договір, за яким підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ч.1 ст.887 ЦК). До цього договору застосовуються положення ЦК, якщо інше не встановлено законом.

За цим договором замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов'язаний додержуватися вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Обов'язки замовника. Замовник зобов'язаний, якщо інше не передбачено договором:

1)сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів роботи або в іншому порядку, передбаченому договором або законом;

2)використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

3)надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

4)брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

5)відшкодовувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

6)залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт (ст.889 ЦК).

Обов'язки підрядника:

1)виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2)погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності — також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3)передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4)не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5)гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації (ст.890 ЦК).

Згідно зі ст.891 ЦК підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.

У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодовувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зовнішньоекономічні підрядні операції з давальницькою сировиною

Суть операцій із давальницькою сировиною (толлінг) у тому, що власник сировини, який не має потужностей з її переробки, передає її переробному підприємству в обсязі, що забезпечує одержання необхідної кількості готової продукції, оплату витрат переробника та одержання переробником прибутку на капітал, вкладений ним у процесі переробки. Сторонами договору є, з одного боку, постачальник сировини та одержувач готової продукції, з іншого — переробник. Предметом договору є переробка сировини в готову продукцію з встановленими в договорі технічними показниками1.

Спеціальне регулювання зовнішньоекономічних операцій із давальницькою сировиною обумовлено як істотною специфікою цих операцій, так і значною їх кількістю в числі зовнішньоекономічних операцій.

Всі зовнішньоекономічні операції з давальницькою сировиною регулюються Законом України від 15 вересня 1995 р. "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" в редакції Закону від 4 жовтня 2001 р.

Крім цього Закону, операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах регулюють інші нормативно-правові акти, зокрема:

—Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність";

—Закон від 3 березня 1997 р. "Про податок на додану вартість";

—Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів);

—Постанова Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1997 р. №1216 "Про встановлення показників питомої ваги давальницької сировини у загальній вартості готової продукції за окремими видами операцій у зовнішньоекономічних відносинах" та інші.

Операцією з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах відповідно до Закону вважається операція з попередньої поставки сировини для наступного її перероблення (оброблення, збагачення чи використання) незалежно від кількості виконавців, а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини), з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки, а також на заключному етапі є основним матеріалом, її вартість становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції, при цьому обов'язковою є попередня поставка виконавцю давальницької сировини з метою повернення виготовленої із неї готової продукції замовнику.

Давальницькою сировиною вважається сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту України або отримана ним в результаті проведення інших операцій, у тому числі товарообмінних. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику.

В останній редакції Закону дане визначення форс-мажорних обставин. Вони визначені як непередбачені та переборні події, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, пожежа, аварія, паводок, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо, заборона експорту (імпорту), валютні обмеження або інші обмеження прав власності на сировину чи готову продукцію, у тому числі на їх переміщення, прийняті державою або відповідним державним органом, тощо) і призводять до порушення умов укладених контрактів, Закону та інших законодавчих актів.

Порядок ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивезення виробленої з неї готової продукції. Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками Єдиного митного тарифу України, податками та зборами, що справляються при ввезенні товарів відповідно до законодавства.

Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) провадиться українським виконавцем шляхом видачі простого векселя органу державної податкової інспекції за місцезнаходженням виконавця із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більше як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. Сума, зазначена у векселі, визначається у валюті контракту на здійснення операцій з давальницькою сировиною.

У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом, за межі митної території України у період, зазначений у Законі, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції за межі митної території України, передбаченого умовами контракту, якщо український виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита, податків та зборів, які мають бути сплачені у разі ввезення в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію. Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість давальницької сировини перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діяв на день платежу за векселем. Облік векселів ведеться органом державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця.

Якщо ввозяться ті види давальницької сировини, які не обкладаються ввізним митом, податками та зборами, український виконавець подає органу державної податкової служби письмове зобов'язання щодо вивезення готової продукції у зазначений у Законі період. У разі вивезення готової продукції в обумовленому письмовим зобов'язанням обсязі у період, зазначений у Законі, письмове зобов'язання погашається.

Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що ввозиться на митну територію України, є подання українським виконавцем митному органу копії векселя (письмового зобов'язання), авізованого (взятого на облік) органом державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця, та копії зовнішньоекономічного контракту на переробку давальницької сировини.

Підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію України, і вивозиться з її території, є подання українським виконавцем митному органу копії векселя (письмового зобов'язання) та копії ввізної вантажної митної декларації, а у разі потреби — і висновку Торгово-промислової палати України або регіональних торгово-промислових палат про те, що готова продукція вироблена внаслідок переробки давальницької сировини, вартість якої становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання) є подання українським виконавцем органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням копії вивізної вантажної митної декларації з відміткою митниці, яка здійснила митне оформлення готової продукції, про фактичне перетинання готовою продукцією митного кордону України.

Порядок видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселів (письмових зобов'язань) встановлюється Державною податковою адміністрацією України за погодженням з Міністерством фінансів України. Під час оформлення вантажної митної декларації на ній робиться відмітка "Давальницька сировина" і проставляється код відповідно до класифікатора угод.

Готова продукція, вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України з урахуванням вимог Закону, і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), що справляються у разі експорту товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування. На готову продукцію, яка вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію України іноземним замовником, і належить йому, не поширюється спеціальний режим експорту товарів, за винятком товарів спеціального призначення, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок реалізації на митній території України готової продукції, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником. Готова продукція, вироблена із давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником у порядку та на умовах, передбачених ст.2 Закону, може реалізовуватися на митній території України лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке оформляє ввізну вантажну митну декларацію на готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну територію України) і сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передбачені законодавством для аналогічних імпортних товарів. Ввізне мито сплачується за пільговими ставками Єдиного митного тарифу України, а нафтопродукти, вироблені з давальницької нафти, звільняються від обкладення ввізним митом.

Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання), виданого у порядку, передбаченому ст.2 Закону, є подання українським виконавцем органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням копії ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), оформленої постійним представництвом іноземного замовника; копії контракту, укладеного іноземним замовником з покупцем готової продукції; акта здавання-приймання готової продукції постійним представництвом іноземного замовника; довідки про сплату ввізного мита, інших податків і зборів, виданої органом державної митної служби за місцезнаходженням постійного представництва іноземного замовника.

Постійне представництво іноземного замовника зобов'язане передати зазначені документи українському виконавцеві протягом 10 робочих днів після оформлення акта приймання-передачі готової продукції.

Розрахунки між українським виконавцем та постійним представництвом іноземного замовника провадяться у національній валюті України через рахунки постійного представництва в установах банків у порядку, що встановлюється Національним банком України.

Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежувати або заборонити реалізацію на митній території України окремих видів готової продукції, виробленої з давальницької сировини іноземного замовника, якщо це може завдати шкоди економіці країни.

Законом "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" визначений порядок закупівлі на митній території України іноземним замовником давальницької сировини та порядок реалізації або вивезення виробленої з неї готової продукції.

Давальницька сировина може закуповуватися іноземним замовником на митній території України у суб'єкта підприємницької діяльності України лише за іноземну валюту.

Підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини, закупленої за іноземну валюту в Україні, і вивозиться з митної території України, є подання українським виконавцем митному органу копії контракту на придбання іноземним замовником давальницької сировини в Україні та довідки установи банку України про надходження іноземної валюти на рахунок українського постачальника сировини.

Готова продукція, вироблена з давальницької сировини, закупленої іноземним замовником на митній території України, і належить йому, у разі вивезення з митної території України не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), що справляються відповідно до законів України, а також не підлягає ліцензуванню та квотуванню, за винятком товарів спеціального призначення, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Закон також регулює порядок вивезення давальницької сировини українського замовника за межі митної території України та повернення в Україну готової продукції.

В Законі встановлена відповідальність за порушення здійснення операцій з давальницькою сировиною. За порушення українським виконавцем (замовником) 90-денних строків, передбачених Законом, стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості неповерненої готової продукції) в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту України за офіційним валютним курсом Національного банку України, що діє на день нарахування пені, або у гривнях у разі здійснення розрахунків у національній валюті України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми заборгованості.

У разі прийняття судом чи господарським судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви українського виконавця (замовника) щодо стягнення з іноземного замовника (виконавця) заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків, передбачених контрактами, 90-денні строки, передбачені Законом, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не нараховується.

У разі реалізації готової продукції, виробленої з давальницької сировини в країні виконавця або в іншій країні без обліку (реєстрації) в Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України, до суб'єкта підприємницької діяльності, що вивіз давальницьку сировину, органами податкової служби України застосовується штраф у розмірі 20 відсотків вартості готової продукції.

Держава гарантує додержання прав і законних інтересів замовників і виконавців операцій з давальницькою сировиною, у тому числі право розпоряджатися на власний розсуд давальницькою сировиною і готовою продукцією, виготовленою з її використанням.

Отже, договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт— це договір, за яким підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ч.1 ст.887 ЦК). До цього договору застосовуються положення ЦК, якщо інше не встановлено законом.

5.Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт — це договір, за яким підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її (ч. 1 ст.892 ЦК).

Договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт є важливими цивільно-правовими формами організації процесів як використання, так і створення багатьох науково-технічних результатів.

Специфіка робіт, непередбачуваність їх результатів і можливість встановлення на них виключних прав зумовлюють встановлення низки особливих істотних умов цих договорів, права та обов'язки сторін та їх відповідальність.

Ці договори можуть охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Виконання, передання, прийняття та оплата робіт. Виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором. Він має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника.

Виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.

Виконавець і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфіденційних, визначається в договорі.

Обов'язки виконавця:

1)виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором;

2)додержувати вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності;

3)утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт;

4)вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника;

5)своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі;

6)негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу (ст.897 ЦК).

Обов'язки замовника:

1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;

2)передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію;

3)прийняти виконані роботи та оплатити їх (ст.898 ЦК).

У ст.899 ЦК визначені наслідки неможливості досягнення результату. Якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором.

Якщо у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов'язаний відшкодувати витрати виконавця.

Виконавець відповідає перед замовником за невиконання і неналежне виконання договору на науково-дослідні або на дослідно-конструкторські і технологічні роботи, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Виконавець зобов'язаний відшкодувати збитки замовнику, що становлять для нього реальну шкоду, у межах вартості робіт, у яких виявлені недоліки, якщо договором передбачено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної вартості за договором.

Отже, договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт — це договір, за яким підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Висновки:

Дата добавления: 2014-01-11