Парламентський контроль у системі держаного контролю

Тема: Парламентський контроль

Лекція № 4

1. Парламентський контроль у системі держаного контролю.

2. Види парламентського контролю.

3. Парламентський контроль щодо діяльності Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади (Дні уряду, парла­ментські слухання, схвалення програм діяльності уряду).

4. Діяльність Рахункової палати як засіб здійснення парламент­ського контролю.

5. Діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав лю­дини.

6. Діяльність комітетів Верховної Ради України.

7. Діяльність слідчих комісії Верховної Ради України.

8. Депутатські запити та звернення.

Парламентський контроль можна визначити як врегульо­вана правовими нормами діяльність Верховної Ради України щодо виявлення відповідності змісту, форм, методів, резуль­татів діяльності підконтрольних об'єктів, їх керівників та інших посадових осіб Конституції України, вимогам законів. Головне завдання парламентського контролю полягає, однак, не в тому, щоб фіксувати недоліки та правопорушення, а в тому, щоб на підставі виявлених недоліків вживати реальних та дійових заходів щодо їх усунення, з'ясовувати їх причини та вживати заходів щодо запобігання їм у майбутньому шляхом надання відповідних зауважень та, якщо це необ­хідно, внесення змін та доповнень до чинного законодавства, розробки заходів щодо нейтралізації виявлених порушень.

Протягом тривалого часу у вітчизняній юридичній науці найбільша увага приділялася законодавчій функції парла­менту, мали відповідну нормативно-правову базу номінативна, представницька та установча функції, а контрольна діяльність парламенту була регламентована фрагментарно, колізійно, неповно. Останнім часом науковий інтерес до проблеми парламентського контролю значно підвищився (В. Б. Авер'янов, О. Ф. Андрійко, С. В. Ківалов, М. П. Орзіх).

Парламентський контроль має певні специфічні риси.

По-перше, за поставленим завданням та цільовим призначен­ням контрольна діяльність парламенту покликана вирішува­ти широке коло питань: а) встановити фактичне виконання підконтрольними органами влади своїх обов'язків; б) дати правильну (об'єктивну) суспільно-політичну та спеціально-юридичну оцінку дій підконтрольних органів; в) прийняти ефективні рішення щодо удосконалення діяльності підконт­рольного об'єкту, а у випадках виявлення неправомірних дій - привести в рух відповідні правоохоронні механізми, вжити заходів щодо попередження відхилень у майбутньому; г) добитися оперативного, найбільш повного та якісного виконан­ня прийнятого парламентом у рамках проведення конт­рольних заходів рішення.

По-друге, за своїм обсягом та змістом контрольна діяльність парламенту є системою контрольних проваджень:

а) блок ординарних контрольних проваджень — провадження щодо контролю за діяльністю органів державної влади;

б) блок спеціальних контрольних проваджень — провадження щодо контролю за Кабінетом Міністрів України та призначенням деяких посадових осіб.

По-третє, особливість контрольної діяльності парламенту полягає також і у змісті матеріально-правових результатів, що отримуються. Об'єктивованим наслідком контролю є власні індивідуально-правові акти, що мають обов'язкове значення, у яких поряд із оцінкою діяльності підконтрольно­го об'єкту конкретизуються його повноваження стосовно усунення недоліків, проведення превентивних заходів.

Дата добавления: 2014-01-11