Метаморфізм і метаморфічні гірські породи

ЛЕКЦІЯ №25

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИї

Кремнисто-вулканогенні формації

В будові багатьох складчастих гір, особливо палеозойських, особливу роль відіграють кремнисто-вулканогенні формації. Ці товщі складені різноманітними кремнистими сланцями, яшмами та іншими кремнистими породами, які асоціюють з андезито-базальтовими породами і супутніми їм туфами. Ці відклади зокрема поширені на Уралі в силурійських і девонських відкладах, в Казахстані та інших гірських областях. Товщина їх виміряється сотнями метрів, досягаючи інколи 1000-1500 м.

Кремнисто-вулканогенні формації формуються в центральних частинах геосинкліналей в епоху їх найбільшого прогинання та інтенсивної вулканічної діяльності. На думку багатьох дослідників у фаціальному відношенні вони представляють глибоководні осадки. Але поскільки описані формації підстилаються та перекриваються грубозернистими теригенними і карбонатними відкладами, то існує також думка, що ці формації можуть формуватися в зонах глибоководного шельфу та континентального схилу.

Вивчення осадочних формацій та умов їх формування має важливе наукове і практичне значення, тому що допомогає з’ясовувати закономірності їх розміщення та корисних копалин, приурочених до них.

1 Дайте визначення, що називаємо осадочною формацією?

2 Що покладено в основу класифікації осадочних формацій?

3 На які типи поділяються осадочні формації?

4 Дайте характеристику вугленосних і флішових формацій?

5 Охарактеризуйте моласові, нафтоматеринські, карбонатні, соленосні, кремнисто-вулканогенні формації.

6 Які корисні копалини пов’язані з різними типами осадочних формацій?

Метаморфізмом називається перетворення гірських порід під дією внутрішніх сил і процесів, які спричиняють зміну фізико-хімічних умов в земній корі. Такі зміни призводять до часткової або повної перекристалізації мінералів та пристосованості породи до певних умов, при чому цей процес протікає зі збереженням твердого стану системи.

Метаморфічні гірські породи утворюються в результаті значної переробки магматичних або осадочних формувань в глибинних зонах земної кори, куди вони поступають внаслідок проявів тектонічних процесів. Назва їх походить від грецького слова “метаморфоз” – перетворення.

Метаморфічні породи досить поширені як в межах древніх докембрійських щитів, так і в складчастих областях різного віку. Крім того, як і магматичні формування, вони беруть участь в будові платформ, складаючи їх кристалічний фундамент або основу.

В останні десятиріччя з’явились нові дані щодо вивчення докембрійських відкладів. З’ясувалось, що серед них головну роль відіграють не магматичні, а первинні осадочні утворення, які незважаючи на метаморфічні зміни, несуть цінну інформацію про еволюцію атмосфери, солоності світового океану, вулканізму, розвитку життя та процесах формування корисних копалин.

Таким чином вивчення метаморфічних гірських порід в курсі “літологія” має певне обґрунтування, оскільки осадочні гірські породи після катагенетичних перетворень за відповідних умов піддаються метаморфічним перетворенням.

Головними факторами метаморфізму є температура, тиск і хімічно-активні речовини – розчини і гази. Важливе значення має склад вихідної породи, її будова, тривалість процесу зміни і його характер. Метаморфічні процеси можуть відбуватись або ізохімічно без суттєвої зміни валового хімічного складу вихідної породи, або метасоматично із значними змінами останньої внаслідок привносу і виносу речовини. Змінам підлягають породи будь-якого складу і генезису – магматичні, осадочні або вже раніше метаморфізовані. Залежно від інтенсивності метаморфічних процесів спостерігаються поступові переходи від слабозмінених порід, зберігаючих релікти складу (структури вихідного матеріалу), до різновидів, глибокоперетворених, первинна природа яких повністю втрачена.

Основним завданням при вивченні метаморфічних порід є вміння розпізнавати у зміненій породі її первісну природу і розшифровувати процеси, які обумовили її новий склад і будову. Це завдання, як правило, достатньо складне, оскільки, окрім різного ступеня метаморфізму, доводиться стикатись з явищем конвергенції, суть якого полягає в тому, що із порід, різних за генезисом, але близьких за валовим хімічним складом, в подібних термодинамічних умовах виникають подібні продукти метаморфізму, і в той час з одного і того ж вихідного матеріалу в різних умовах утворюються різні породи.

Дата добавления: 2014-01-11