Тенденції виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру у 2011 році

НС медико-біологічного характеру(масові отруєння людей, масові інфекційні захворювання).

Протягом 2007 р. виникло 66 НС медико-біологічного характеру (2 – РР, 20 – МР, 44 – ОР). Внаслідок цих подій загинуло 66 осіб (11 дітей), постраждали 903 особи (304 дітей).

Найбільш резонансними ситуаціями із інфекційної захворюваності людей у 2007 р. були:

• у лютому 2007 року – епідемія грипу, яка охопила більшість адміністративних утворень Донецької - перевищення епідемічного порогу в 1,7 раза, Закарпатської (в 1,8 раза), Львівської (в 2,5 раза), Миколаївської (в 1,5 раза), Рівненської (в 2,2 раза), Черкаської (в 1,6 раза), Чернігівської (в 1,6 раза) областей та м. Києва в 1,8 раза; (НС рег. рівня);

• у липні 2007 року у с. Малий Жолудськ Володимирецького району Рівненської області, де внаслідок порушення санітарно-гігієнічних норм на родинному святі було зареєстровано випадок групового захворювання на сальмонельоз 128 осіб (з них 20 дітей); (НС рег. рівня);

• у жовтні 2007 року у Закарпатській області, де на вірусний гепатит-А захворіло 85 осіб (з них 17 дітей) у с. Тур'я Ремета Перечинського району (НС місц. рівня);

• у жовтні 2007 року в АР Крим, де на вірусний гепатит-А захворіло 67 осіб (з них 21 дитина) м. Щолкіне (НС місц. рівня).

Із 66 НС медико-біологічного характеру 34 НС сталося через отруєння (чадним та побутовим газом – 50 %, 91% – загиблих; харчовими продуктами – 41%, 91% – постраждалих; токсичними речовинами – 9%, від всіх отруєнь).

За даними МОЗ за 2007 р. зареєстровано 533 випадки отруєнь населення грибами. Загинуло 43 людини (5 дітей).

В Україні за останнє десятиріччя виникає від 110 до 140 надзвичайних ситуацій, спричинених природними чинниками. Збитки від них становлять 80%-90% від суми збитків внаслідок надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Найбільшу кількість їх зумовлено метеорологічними чинниками.

У той же час, розподіл збитків від НС природного характеру (за статистикою 1997 -2010 років) не має кореляції з кількістю надзвичайних ситуацій, - так зменшення кількості надзвичайних ситуацій, яке спостерігається, починаючи з 2000 року, не призвело до зменшення втрат від цих подій, а навпаки відмічалося суттєве збільшення за окремими роками (2000, 2007, 2008, 2010 роки).

Залежність між кількістю НС природного характеру та збитками внаслідок цих подій

Аналіз виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру підтверджує наявність стійкої тенденції збереження значних матеріальних втрат від НС природного характеру незалежно від їх кількості.

Виникнення НС природного характеру значною мірою залежатиме від перебігу погодних умов, які на території України мають значну мінливість. Довгострокове (сезонне, місячне) прогнозування погодних умов зараз має велику частку (долю) невизначеності і детальний прогноз можливості виникнення конкретних НС внаслідок гідрометеорологічних явищ на рік не має науково обґрунтованих підстав.

З огляду на вищезазначене прогноз на 2011 рік слід розглядати як огляд найбільш вірогідних НС з урахуванням природних та антропогенних умов, а також статистичних даних попередніх років.

Враховуючи особливості прогнозування НС природного характеру (у тому числі невелику завчасність), можна припустити, що у 2011 році кількість надзвичайних ситуацій природного характеру вівідмічатиметься на рівні 110-130 на рік. Найбільш уразливими у 2011 році можуть бути Чернівецька, Івано-Франківська, Закарпатська, Миколаївська, Одеська, Волинська, Тернопільська, Хмельницька області та Автономній Республіці Крим.

Природні НС підрозділяються на види: гідрометеорологічні, геологічні, медико - біологічні, пожежі в природних екосистемах. Прогнозування кожного із зазначених видів має свої особливості.

Тенденції виникнення НС гідрометеорологічного характеру

В Україні гідрометеорологічні чинники стають причиною надзвичайних ситуацій державного та регіонального рівнів із значними матеріальними збитками (65-80% загальної суми збитків). За останні 14 років щороку фіксується від 25 (2006 рік) до 87 (1997 рік) НС гідрометеорологічного характеру, при цьому, починаючи з 2000 року відмічається їх зменшення порівняно з 1997-1999 роками. У 2010 році було зафіксовано 38 НС гідрометеорологічного характеру.

Найбільш поширені стихійні явища пов'язано з сильним дощем та сильним вітром.

Найбільш небезпечні (як важкопрогнозовані) -смерчі, швидкоплинні паводки в гірських районах.

Найбільш руйнівні - паводки та НС, пов'язані з комплексною дією сильного дощу в поєднанні з вітром, шквалами, градом.

За даними Українського Гідрометеоцентру за період 1981-2010 років найчастіше небезпечні метеорологічні явища відмічаються в Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Одеській, Херсонській областях та в Автономній Республіці Крим.

Орієнтовно у 2011 році очікується помірно теплі зима та весна з опадами в межах середніх багаторічних значень та дещо нижче них, нестійкий температурний режим влітку, нерідке посилення вітру (до шквалів або виникнення мікросмерчів).

Зберігатиметеся тенденція до різких змін погоди протягом нетривалих періодів та значної кількість аномальних погодних умов. Тому у 2011 році є підстави орієнтуватись на контрастність погоди та пов'язані з нею надзвичайні ситуації.

Тенденції виникнення НС унаслідок пожеж у природних екосистемах

Протягом останніх трьох років на території України кількість пожеж у природних екосистемах, порівняно з попередніми роками, зросла більш як у 1,5 раза. Причинами виникнення пожеж є збереження протягом тривалого періоду високих температур повітря при відсутності опадів у південних та східних областях та порушення населенням вимог пожежної безпеки.

У 2011 році пожежонебезпечний період триватиме протягом квітня - жовтня, а найбільша кількість пожеж виникатиме у липні - серпні. Більш небезпечними для виникнення пожеж у лісовому фонді та степових масивах залишаються південні, центральні та східні території країни. У цілому, ймовірність виникнення НС, пов'язаних із пожежами в природних екосистемах, залежить від поєднання одночасно багатьох факторів, основними з яких є висока температура повітря, що триває довгий проміжок часу, вологість повітря та наявність або відсутність вітряної погоди.

Тенденції виникнення НС геологічного характеру

Безпека життєдіяльності населення та численних господарських об'єктів у районах розвитку небезпечних геологічних процесів є однією з основних соціально-екологічних проблем сьогодення. В останні роки вони значно активізовані критично високим рівнем техногенного навантаження на геологічне середовище.

Щороку виникає від 2 (2003 рік) до 27 (1998 рік) НС геологічного характеру. Найбільша їх кількість припадала на 1997-1999 та 2006-207 роки., що в значній мірі пов'язано з часовим чинником активізації природних процесів. Протягом останніх 4 років вони відмічаються на рівні 7-15 НС.

У 2011 році слід очікувати:

• активізації зсувів у Карпатському регіоні на Південному березі Криму морському узбережжі Одеської, Миколаївської, Донецької, Херсонської областей правобережжі Дніпра та його правих притоках;

• регіонального приросту кількості проявів зсувних і карстових процесів у межах промислово-міських агломерацій і гірничо­промислових агломерацій, прибережно-морських територій;

• подальшої активізації карстового процесу у районах розробки сольових корисних копалин (у межах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Донецької областей), родовищ сірки (в межах Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей) та у районі розробки флюсодоломітової сировини в Західному Донбасі;

• збільшення активності зсувних процесів у районах схилової забудови (міста Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Київ, Куп'янськ, Полтава, Лубни тощо).

• відносної стабілізації процесів підтоплення в регіональному розрізі.

Тенденції виникнення НС медико-біологічного характеру

За статистикою 1997-2010 років, серед надзвичайних ситуацій природного характеру максимальна кількість та найбільші людські втрати припадають на ситуації медико-біологічного характеру. Щороку їх фіксується від 58 (2001,

2009, 2010 роки) до 112 (1998 рік) випадків, при

цьому, в останні чотири роки - на рівні 58­67 випадків на рік.

У 2011 році кількість таких надзвичайних ситуацій очікуватиметеся на рівні 60-80 випадків на рік із збереженням тенденції до переважання НС унаслідок отруєння людей над НС унаслідок інфекційної захворюваності людей (крім червня-серпня, коли відмічається максимальна кількість інфекційних захворювань). Найбільший ризик виникнення НС медико-біологічного характеру (за статистичними даними) у Донецькій, Львівській, Вінницькій, Запорізькій, Київській, Дніпро­петровській, Одеській, Луганській, Миколаївській та Рівненській областях.

Макропрогноз НС техногенного характеру на 2011

За даними статистики, щороку в Україні виникає:

• 60-90 пожеж та вибухів, які досягають критеріїв НС;

• 25-50 НС унаслідок аварій чи катастроф на транспорті;

• 20-30 НС унаслідок аварій у системах життєзабезпечення;

• 10-15 НС унаслідок раптового руйнування будівель і споруд;

• 5-15 НС унаслідок аварій в електро­енергетичних системах;

• 5-10 НС унаслідок наявності у навколишньому середовищі шкідливих (забруднювальних) речовин понад гранично допустимі концентрації тощо.

Техногенні пожежі. Значна кількість пожеж і вибухів (із загибеллю 3 та більше осіб) щороку реєструється у Донецькій і Луганській областях, ризик виникнення яких є і залишається дуже високим, особливо на шахтах, де НС можуть сягнути державного рівня.

Зберігатиметься негативна тенденція щодо зростання кількості НС, пов'язаних із вибухами та загорянням побутового газу у житловому секторі, руйнуванням будівель. У територіальному розрізі висока ймовірність виникнення пожеж та вибухів у житловому секторі та на виробництві зберігається у Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Київській, Львівській, Одеській, Харківській і Херсонській областях.

До регіонів з високим ризиком виникнення НС на транспорті відносяться Автономна Республіка Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Луганська, Львівська, Одеська, Полтавська, Харківська та Черкаська області.

Автомобільний транспорт. Щороку в Україні реєструється від 20 до 30 дорожньо-транспортних пригод, у яких гине понад 5 осіб, або понад 10 -травмується. Причинами цих аварій, в основному, стають порушення Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів при перевезенні пасажирів і вантажів. Значну небезпеку життю і здоров'ю пасажирів несуть поїздки у маршрутних автобусах середнього і малого класу.

Залізничний транспорт. Щороку в Україні реєструється від 3 до 5 аварій на залізниці із тяжкими наслідками. Особливо небезпечними залишаються нерегульовані залізничні переїзди, оскільки внаслідок зіткнення автотранспорту із швидкісним потягом здебільшого гинуть водії та пасажири автомобілів, автобусів, а за рівнем НС може досягти регіонального або державного рівня.

Авіаційний транспорт. Кількість авіаційних катастроф прогнозується на рівні 2-5 випадків. Простежується тенденція щодо збільшення кількості випадків із літальними суднами малої авіації, що пов'язано із недосконалістю нормативно-правової бази у цій сфері, низьким рівнем контролю за технічним станом авіаційної техніки та, головним чином, порушенням правил виконання польотів.

Морський та річковий транспорт. Протягом року може бути зареєстровано 2-4 НС на водному транспорті. Найбільші ризики виникнення НС на вантажних, пасажирських та риболовецьких суднах прогнозуються в акваторії Азовського та Чорного морів. Залишаються ризики виникнення НС із суднами під прапором України в міжнародних водах. Основними видами катастроф на морському та річковому транспорті є посадка судна на мілину, зіткнення, перекидання, розлив паливно-мастильних матеріалів або інших шкідливих (забруднюючих) речовин. Основними причинами аварій стають судноводійські похибки, пошкодження та пробоїни суден.

Трубопровідний транспорт. Щороку в Україні реєструється від 1 до 3 аварій на магістральних нафто-, газо-, продуктопроводах. Причинами НС на трубопровідному транспорті стають незадовільний технічний стан устаткування та обладнання, несанкціоновані врізки у магістраль з метою крадіжки транспортованого продукту.

Житлово-комунальне господарство. Протягом останніх років залишалася значною кількість НС, що реєструвалася на системах життєзабезпечення (теплові мережі, системи питного водопостачання та каналізація, комунальні газопроводи). Зберігається високий ризик виникнення аварій у Вінницькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Херсонській і Чернігівській областях. Причинами НС на системах життєзабезпечення стають, головним чином, незадовільний технічний стан устаткування, обладнання і розподільчих мереж.

У 2011 році зберігається висока ймовірність виникнення НС, пов'язаних із викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних речовин на промислових об'єктах, із наявністю у навколишньому середовищі шкідливих

(забруднюючих) речовин понад ГДК у Вінницькій, Дніпропетровській, Луганській, Одеській, Харківській і Чернігівській областях. На промислових об'єктах НС цього виду виникають унаслідок порушення правил технологічних процесів і безпеки на виробництві. Значну загрозу щодо забруднення навколишнього природного середовища (атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод тощо) становлять місця неналежного зберігання відходів, непридатних отрутохімікатів, пестицидів. Нерідко причинами виникнення НС стають несанкціоновані дії сторонніх осіб щодо порушення умов зберігання ртуті, а також умисні її розливи.

Електроенергетичні системи. Найбільш уразливими щодо виникнення НС регіонального та державного рівня в електроенергетичних системах у 2011 році можуть бути Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Тернопільська, Хмельницька і Чернівецька області.

У холодну пору року зберігаються ризики виникнення НС на ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, ГАЕС тощо, які не мають резервного обладнання, теплових мережах із високим рівнем зносу, що можепризвести до відключення від теплопостачання значної кількості об'єктів промислового і житлового призначення на значних територіях.

На рівні попередніх років зберігаються ризики виникнення надзвичайних подій (інцидентів) на українських АЕС.

До надзвичайних ситуацій соціального характеру згідно з чинними нормативними документами належать НС, пов'язані із:

• збройним нападом, захопленням і утриманням об'єктів державного значення або реальна загроза здійснення таких акцій;

посяганням на життя державного чи громадського діяча;

• нападом, замахом на життя членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна, викраденням (спроба викрадення), знищення (спроба знищення) такого судна, захопленням заручників з-поміж членів екіпажу чи пасажирів;

• установленням вибухового пристрою у багатолюдному місці, установі, житловому секторі, транспорті;

• зникненням чи викраденням зброї та небезпечних речовин з об'єктів їх зберігання, використання та переробляння або під час транспортування;

• нещасними випадками з людьми, в основному на воді та під час виконання трудових обов'язків внаслідок порушення громадянами правил власної безпеки, нехтування вимогами техніки безпеки та правилами поведінки на водних об'єктах.

До вищезгаданого інформуємо, що прогнозно-аналітичні матеріали постійно уточнюються та розміщуються на офіційному веб-сайті МНС України.

Дата добавления: 2014-01-11