Радіаційно небезпечні об’єкти

Характеристика жертв під час техногенних катастроф

КІЛЬКІСТЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ у 90-х роках ХХ століття

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру

Матеріальні збитки внаслідок НС ТХ перевищили 153,5 млн. гривень.

Переважна кількість НС техногенного характеру мала місцевий і об'єктовий масштаб. За видами переважали НС, пов'язані з пожежами та вибухами, катастрофи на транспорті та аварії на системах життєзабезпечення.

Головними причинами НС техногенного характеру у 2007 році були

· порушення вимог технологічних процесів, правил ПожБ та ПДР,

· незадовільний технічний стан об'єктів та транспортних засобів.

Протягом 2007 року зареєстровано 20 НС іншого характеру, які згідно з Державним класифікатором НС віднесено до нещасних випадків з людьми на воді -15 НС, виявлення застарілих боєприпасів - З НС та встановлення вибухового пристрою - 2 НС.

За масштабами ці НС віднесено до місцевого (15) та об'єктового (5) рівнів. Внаслідок цих НС загинула 51 особа (з них 9 дітей) та 1 особа постраждала.

Зазначені НС сталися в Дніпропетровській (6 НС), Запорізькій (З НС), Черкаській (2 НС), Донецькій, Кіровоградській, Миколаївській, Рівненській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій областях, АР Крим та м. Києві (по 1 НС).

Головними причинами виникнення цих НС були:

• недотримання правил поведінки на воді;

• нехтування правилами власної безпеки;

• зловмисні дії осіб.

Згідно світової статистики в світі кожного року гине від 1 до 4 млн. людей внаслідок НС ТХ (табл. 2).

Таблиця 2

Рік	Кількість НС	Постраждало, тис. осіб	Загинуло, тис. осіб
Усього	Техн.хар.	Прир. хар.

Таблиця 3

Катастрофи	Середня кількість	Співвідношення кількості загиблих і поранених
Авіаційні	10—100	10:1
Автомобільні	до 10	1:5
На морському транспорті	10—100	—
Залізничні	10—100	1:10
Вибухи на великих об’єктах	10—100	1:10
Пожежі в будинках	10—100	1:10, 1:20
Аварія з викидом СДОР	10—100	1:50
Вибухи в шахтах	до 10	1:5

Радіаційно небезпечними називають об’єкти народного господарства, що використовують у своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання, або останні утворюються в процесі функціонування цих об’єктів.

Нині майже в 30 країнах світу експлуатуються близько 450 атом­них енергоблоків, з них 46 – у країнах СНД. Їх загальна потужність становить понад 30 ГВт. Кількість електроенергії, що виробляється атомними електростанціями світу, – майже 20 %, у Європі її частка становить приблизно 35 %.

За всю історію атомної енергетики в світі було зареєстровано понад 300 аварійних ситуацій (за винятком СРСР). У СРСР, крім катастрофи на ЧАЕС, інші аварії були не оприлюднені. У табл. 4. подано найбільші викиди РР, що сталися у ХХ столітті.

Крім небезпеки, що створюють аварії на АЕС, існує ще багато різних джерел радіоактивного зараження. Вони безпосередньо пов’язані з видобутком урану, його збагаченням, переробкою, транспортуванням, збереженням і похованням відходів. Небезпеч­ними є галузі науки й промисловості, що використовують радіоізотопи та інші джерела іонізуючого випромінювання. Це — ізотопна діагностика, рентгенівське обстеження хворих, рентгенівське оцінювання якості технічних виробів тощо. Радіоактивними іноді можуть бути деякі будівельні матеріали.

Радіаційні аварії за масштабами поділяють на три типи:

ü локальні – це аварія, радіаційні наслідки якої обмежуються однією будівлею;

ü місцеві – радіоактивні речовини не поширюються за межі території АЕС;

ü загальні – аварії, радіаційні наслідки яких поширюються за територію АЕС.

Основними уражаючими факторами аварій на радіаційно небезпечних об’єктах є:

ü хмара зараженого повітря, що утворюється в перший період аварії та поширюється вітром;

ü радіоактивно заражена місцевість;

ü радіоізотопи, що потрапили в організм людини з водою та їжею;

ü комбінований вплив як радіоактивних, так і нерадіоактивних факторів: механічна дія уламків інженерних конструкцій, тер­мічні травми, хімічний опік, інтоксикація, опромінення організму вражаючими дозами, психотравматичний ефект та ін.

Таблиця 4

Дата добавления: 2014-01-11