Суть, види та процедура банкрутства

S

Физические свойства веществ.

Вещества ковкие, имеют хорошую тепло- и электропроводность, металлический блеск.

Примеры веществ.

Металлы,сплавы.

-К.Ч. – высокие (8-12),т.е.металлические кристаллы характеризуются плотной и плотнейшей упаковкой (в зависимости от Т, Р у большинства металлов меняется структура, так при высоких Т у большинства металлов структура ОЦК -полиморфизм).

-Плотность, твердость – от невысокой у щелочных до очень высокой у d-металлов Mo, W, что объясняют разной степенью упаковки атомов в решетке (она тем больше, чем больше К.Ч, атомная масса и меньше радиус атома.).

-Электропроводность металлов разная. Самая высокая у металлов, имеющих много свободных валентных электронов (Сu,Аg, …), несколько ниже у металлов с d¹⁰ и d^{5 ‘}электронами на АО (Zn…, Mn…).

-Температура плавления разная. Высокие значения Т_плав у d-металлов обусловлены более высокой Е_крист по сравнению с Е_крист у s- p-металлов, из-за наличия большего количества валентных электронов и, следовательно, большей связывающей силы и дополнительных к металлическим локализованных ковалентных связей.

Кроме того, чем больше атомная масса, тем больше Т_плав. вещества.

Характеристики некоторых веществ в твердом кристаллическом состоянии

вещество	Вид кристалла	Екр.решетки кДж/моль	Тпл єС	ρ, г/см^3	Электро провод-ность Oм^-1м^-1
СН4	молекулярный	10,0	-182		-
НСl	молекулярный	21,3	-112		-
Н2О	молекулярный	50,2	0		-
С (алмаз)	Атомно-ковалентный	715	3500		1·10^-15
Ge	Атомно-ковалентный	369	938		1-2
NaCl	ионный	775	801		1·10^-15
Na (ОЦК)	Металлический s-элемент	108,3	98	0,97	2,4·10^7
Al (ГЦК)	Металлический p-элемент	310	660	2,7	3,8·10^7
Zn (ГК)	Металлический d^10-элемент	131	420	7,14	1,7·10^7
Mo (ОЦК)	Металлический d^5-элемент	651	2620	10,22	1,8·10^7
Ag (ГЦК)	Металлический d^9-элемент	288	961	1 0,5	7·10^7

Реальные кристаллы имеют несовершенства структуры, называемые дефектами.

Точечные – смещение отдельных частиц из узлов с образованием вакансий. Вероятность возникновения возрастает с увеличением Т.

Линейные (дислокация) – нарушения идеального расположения группы частиц. Возникает, как за счет внешней силы, так и за счет внутренних напряжений (при нагреве, охлаждении и др.)

Примесные – появляемые при кристаллизации твердого тела в присутствии примесей.

Дефекты могут вызвать изменение физических и химических свойств вещества.

Точечные дефекты

Линейный дефект

Пример. Какова природа сил взаимодействия между частицами в кристаллах Li и Мо? Какие физико – химические свойства характерны для этого типа кристаллов? У какого из этих веществ больше энергия кристаллической решетки и выше температура плавления?

Решение. Li → S- металл, с металлическим типом кристалла (атомы связанны металлической связью)

Мо →d – металл, со смешанным типом кристалла (атомы из-за наличия большего количества валентных электронов связаныи дополнительными к металлическим локализованными ковалентными связями). -Поэтому Мо имеет большую Е_{крист.реш} и следовательно, его труднее разрушить и его Т_плавл выше.

Банкрутство - неплатоспроможність підприємства, боргова нездатність і неможливість продовження виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства через відсутність коштів.

Причини банкрутства підприємства:

· порушення фінансової стійкості підприємства, що перешкоджає його господарській діяльності,

· суттєва незбалансованість обсягів його грошових потоків,

· тривала неплатоспроможність, що спричинена низькою ліквідністю його активів.

Процедура банкрутства включає:

1. подачу заяви про порушення справи про банкрутство підприємством-боржником, кредитором, прокурором;

2. судовий розгляд справи;

3. прийняття арбітражним судом рішення.

2. ПРИНЦИПИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Принципами системи антикризового фінансового управління є:

- постійна готовність до можливого порушення фінансової рівноваги підприємства;

- рання діагностика кризових явищ в фінансовій діяльності;

- диференціація індикаторів кризових явищ за ступенем їх небезпеки для фінансового розвитку підприємства;

- терміновість реагування на окремі кризові явища;

- адекватність реагування підприємства на ступінь реальної загрози його фінансовій рівновазі;

- повна реалізація внутрішніх можливостей виходу з кризового стану;

- використання відповідних форм санації для попередження банкрутства.

Політика антикризового фінансового управління – частина загальної фі­нан­сової політики підприємства, що полягає в розробці системи методів попередньої діагностики загрози банкрутства і включає фінансове оздоровлення підприємства.

	Етапи політики антикризового фінансового управління
1. Здійснення постійного моніторингу фінансового стану з метою раннього виявлення ознак кризового стану
2. Визначення масштабів кризового стану підприємства
3. Дослідження основних факторів, що обумовлюють кризовий стан
4. Формування системи цілей виходу підприємства з кризи
5. Вибір і використання дієвих внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства
6. Вибір ефективних форм санації підприємства
7. Забезпечення контролю за результатами вжитих заходів

3. СИСТЕМИ ДІАГНОСТИКИ БАНКРУТСТВА

Діагностика банкрутства - система цільового фінансового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують загрозу банкрутства в майбутньому. Вона поєднує: систему експрес-діагностики та систему фундаментальної діагностики банкрутства.

І.Експрес-діагностика - система регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, що здійснюється на базі інформації бухгалтерського обліку за стандартним алгоритмом аналізу.

	Етапи здійснення експрес-діагностики банкрутства
	1. Визначення об'єктів спостереження "кризового поля"
	2. Формування системи показників-індикаторів оцінки загрози банкрутства
	3. Аналіз окремих сторін кризового стану
	4. Попередня оцінка масштабів кризового стану

ІІ. Фундаментальна діагностика – система оцінки параметрів кризового стану підприємства, що здійснюється на основі методів факторного аналізу і прогнозування.

	Етапи здійснення фундаментальної діагностики банкрутства
	1. Систематизація основних факторів, що зумовлюють кризовий стан підприємства
	2. Проведення комплексного фундаментального фінансового аналізу
	3. Прогнозування розвитку кризового стану внаслідок негативного впливу окремих факторів
	4. Прогнозування можливості нейтралізації загрози банкрутства підприємства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу
	5. Остаточне визначення масштабів кризового стану

4. МЕХАНІЗМ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансова стабілізація підприємства здійснюється у такій послідовності:

1. усунення неплатоспроможності;

2. відновлення фінансової стійкості (фінансової рівноваги);

3. забезпечення фінансової рівноваги на тривалий період.

Кожному етапу фінансової стабілізації притаманні певні внутрішні механізми, які в практиці фінансового менеджменту поділяють на оперативний, тактичний та стратегічний.

Етапи фінансової стабілізації	Внутрішні механізми фінансової стабілізації
оперативний	тактичний	стратегічний
1. усунення неплатоспромож­ності	1. система заходів, яка базується на принципі “відрубування зайвого”	-	-
2. відновлення фінансової стій­кості (фінансової рівноваги)	-	2. система захо­дів, яка базується на прин­ципі “стис­­нення підприємства”	-
3. забезпечення фінансової рівноваги на тривалий період	-	-	3. система захо­дів, яка базується на моделі “стійкого економічного росту ”

Основна модель фінансової рівноваги має наступний вигляд:

,

ЧОП – чистий операційний прибуток підприємства;

АВ – сума амортизаційних відрахувань;

∆АК – сума приросту акціонерного капіталу (пайового капіталу) при додатковій емісії акцій (збільшенні розміру пайових внесків);

∆ ВФР – приріст власних фінансових ресурсів за рахунок інших джерел;

∆ І – приріст обсягу інвестицій, що фінансуються за рахунок власних джерел;

ДФ – сума дивідендного фонду (виплати процентів на вкладений капітал);

Ппр – обсяг програми участі найманих працівників у прибутку (сума виплат за рахунок прибутку);

СП – обсяг соціальних, екологічних і інших програм підприємства, що фінансуються з прибутку;

∆РФ – приріст суми резервного (страхового) фонду підприємства.

“ Модель стійкого економічного росту ” виглядає таким чином:

,

∆ ОР – можливий темп приросту обсягів реалізації продукції, який не порушує фінансової рівноваги підприємства (десятковий дріб);

ЧОП – сума чистого операційного прибутку;

k КП – коефіцієнт капіталізації прибутку (десятковий дріб);

А – сума активів підприємства;

kОА – коефіцієнт оборотності активів в разах;

ОР – обсяг реалізації продукції;

ВК – сума власного капіталу підприємства.

Санація підприємства являє собою систему заходів з фінансового оздоровлення підприємства, що реалізуються з допомогою сторонніх юридичних чи фізичних осіб і спрямовані на запобігання оголошенню підприємства-боржника банкрутом та його ліквідації.

	Етапи управління санацією підприємства
	1. Визначення доцільності і можливості проведення санації
	2. Обгрунтування концепції санації
	3. Визначення напрямів здійснення санації
	4. Вибір форм санації
	5. Підбір санатора
	6. Підготовка бізнес-плану санації
	7. Розрахунок ефективності санації
	8. Затвердження бізнес-плану санації
	9. Моніторинг реалізації заходів бізнес-плану санації

Формами санації, спрямованими на рефінансування боргу, є:

Þ дотації і субвенції за рахунок бюджету;

Þ державне пільгове кредитування;

Þ державні гарантії комерційним банкам по кредитах;

Þ цільовий банківський кредит;

Þ переведення боргу на іншу юридичну особу;

Þ реструктуризація короткострокових кредитів на довгострокові;

Þ випуск облігацій і інших боргових ЦП під гарантію санатора;

Þ відстрочка погашення облігацій підприємства;

Þ списання санатором-кредитором частини боргу.

Спрямовані на реорганізацію Форми санації:

Дата добавления: 2014-01-11