Побудова дешифраторів з використанням пакету MAX+plus II

Приклад 1. Побудувати повний дешифратор при користуючись пакетом MAX+plus II та дослідити його роботу.

На рис. 1, а-г наведено схему повного дешифратора, його символ та результати моделювання

Рис. 1,а

Рис. 1,б

Рис. 1,в

Рис. 1,г

Приклад 2.1. Користуючись пакетом MAX+plus II побудувати неповний дешифратор на три входи (), у якого задаються шість виходів , а два – не задаються.

На рис. 2 наведено схему такого дешифратора dc3_8_67 та результати його моделювання

Рис. 2

Як бачимо, одержані результати моделювання є правильними: передбачувані вихідні сигнали є унітарними, а заборонені () – нульовими.

Зауважимо, що під час побудови неповних дешифраторів можливе здійснення мінімізації функції виходів за рахунок наборів, на яких функції невизначені. Наприклад, для неповного дешифратора dc3_5_np, наведеного нижче, функції виходів можна спростити із урахуванням заборонених наборів 6 та 7. Мінімізація вказаних наборів за допомогою К_В-карт проілюстрована на рис. 3

а) К_В-карта

в) К_В-карта

		-	-

г) К_В-карта

		-	-

е) К_В-карта

		-	-

б) К_В-карта DC

		-	-

д) К_В-карта

		-	-

Рис.3

Виконавши операцію склеювання отримаємо функції виходів неповного дешифратора:

; ; ; ; ; .

Нижче наведено реалізацію неповного дешифратора при з використанням пакету MAX+plus. На рис. 4 наведено схему та результати моделювання такого дешифратора.

Рис. 4

Звернемо увагу на те, що для такого дешифратора набори з номерами 6 та 7 вважаються забороненими. Якщо вказані набори подаватимуться на входи дешифратора, то на його виходах можуть виникнути помилкові сигнали. Наприклад, набір викличе одиничні значення функцій і , а набір – одиничні значення функцій і .

Цього можна уникнути, якщо ввести в схему (рис.5) корегуючий елемент (kor_element), який можна отримати наступним чином. Розглядаються набори, на яких функції виходів невизначені і виконується склеювання, якщо це можливо. У нашому випадку це набори 110 і 111, які можна склеїти за змінною . В результаті склеювання отримуємо імпліканту , яка є основою для побудови корегуючого елемента. А саме, корегуючи виходи за допомогою логічного елемента І-НЕ вигляду (див рис. 5), отримаємо уже правильні вихідні сигнали, що і підтверджує результат моделювання.

Рис. 5

Дата добавления: 2014-01-11