Знос (амортизація) основних засобів

Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті чого зменшується реальна вартість основних засобів.

Амортизація основних засобів – поступове ситематичне списання вартості основних засобів в процесі їх корисного використання, пов’язане з їх фізичним і моральним зносом. До вартості основних засобів, що підлягають амортизації, включаються витрати на їх придбання, виготовлення і покращення (ремонт, реконструкція, модернізація тощо).

Земля та інші основні засоби, які мають необмежений строк корисного використання, не є об’єктом амортизації.

Срок корисної експлуатації основних засобів – це період, протягом якого підприємство передбачає використовувати відповіднпий об’єкт, або кількість одиниць продукції (послуг), яку підприємство очікує отримати від його використання.

Срок корисної експлуатації визначає саме підприємство з врахуванням таких показників:

- очікуваної потужності або фізчної продуктивності об’єкта;

- очікуваного фізичного зносу;

- морального зносу (внаслідок технічного прогресу або зміни попиту на продукцію);

- правових або аналогічних обмежень щодо використання об’єкта основних засобів для конкретного підприємства, він може бути коротший, ніж нормативний (технічний, економічний) строк експлуатації.

Срок корисного використання активу може змінюватись.

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу.

Знос основних засобів – сума аморттизації об’єкта основних засобів, накопичена с початку строку корисного використання.

Амортизація основних засобів нараховується з застосуванням таких методів:

1) прямолінійного;

2) зменшення залишкової вартості;

3) прискореного зменшення залишкової вартості;

4) кумулятивного;

5) виробничого.

За прямолінійним методом вартість об’єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом сроку його служби. При цьому рїчна норма та річна сума амортизації залишається постійними на весь строк корисної служби об’єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об’єкта зменшується.

Річну суму амортизації визначають по формулі:

Первісна вартість –Ліквідаційна вартість

Срок корисної експлуатації

Метод зменшення залишкової вартості полягає у визначенні річної суми амортизації об’єкта основних засобів, виходячи із залишкової вартості такого об’єкта на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової вартості об’єкта основних засобів на річну норму амортизації:

А= ЗВ х На

де А – сума амортизаційних відрахувань;

ЗВ – залишкова вартість об’єкта основних засобів;

На – річна норма амортизації.

Річну норму амортизації підприємство визначає самостійно за такою формулою:

На = 1 -Ö(ЛВ: ПВ),

де На – річна норма амортизації;

н – термін корисного використання об’єкта основних засобів, років;

ЛВ – ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів;

ПВ – первісна вартість об’єкта основних засобів.

Цю формулу можна перетворити до такого вигляду:

На = 1 – (ЛВ: ПВ)

У першій рік експлуатації об’єкта основних засобів базаю для нарахування амортизації такого об’єкта буде його первісна вартість.

Дата добавления: 2014-01-11