Основні методи економічних досліджень

Досліджуючи власний предмет, кожна наука використовує певні методи. Як політична економія вивчає, пізнає суть економічних явищ та процесів? Відповідаючи на це питання, слід пам’ятати, що наукове пізнання життя відрізняється від його безпосереднього сприйняття тим, що воно проникає в суть процесів та явищ, розкриває їх причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності, виявляє причинні та рушійні сили економічного та соціального розвитку. Безпосереднє ж сприйняття реагує лише на поверхові форми прояву тих чи інших явищ та процесів. Тому науковий підхід вимагає застосування певних наукових методів пізнання сутності предмету, що досліджується.

Метод політичної економії – це шлях пізнання системи виробничних відносин у їх взаємодії із розвитком продуктивних сил, мисленого відтворення у теорії діалектики, у системі виробничих відносин та економічних категорій цієї взаємодії.

Узагальнюючим науковим методом, який використовує політична економія, є діалектичний метод. Він передбачає вивчення процесів та явищ економічного життя: а) у їх загальному взаємозв’язку й взаємозалежності; б) у стані безперервного розвитку; в) коли кількісні зміни, які виникають у процесі розвитку, ведуть до якісних змін. Джерелом розвитку будь-яких економічних явищ і процесів згідно з цим методом визнається єдність та боротьба протилежностей.

Конкретно діалектичний метод реалізується через метод наукової абстракції.

Метод наукової абстракції – це метод дослідження, який передбачає відмову від поверхових, несуттєвих сторін явищ та процесів для розкриття їхніх внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв’язків, дійсної тенденції руху.

Абстрактний метод включає в себе й такі методи пізнання, як аналіз і синтез. Зокрема, в процесі аналізу предмет дослідження розчленовується, мислення йде від видимого, конкретного до абстрактного. В процесі синтезу досліджується економічний процес (явище) у взаємозв’язку і взаємодії його складових частин. Мислення тут йде в зворотному порядку – від абстрактного до конкретного, від розуміння сутності відносин до прояву їх в конкретній ситуації. Отже, аналіз сприяє відкриттю істотного в економічному процесі (явищі), а синтез завершує розкриття сутності, дає можливість показати, в яких формах вона проявляється в реальній економічній дійсності.

Наукове пізнання будь-якого економічного процесу (явища) починається із спостереження та збору фактів. Обробка фактів здійснюється за допомогою методів індукції або дедукції. Метод індукції – це виведення принципів (теорії) із фактів. Метод дедукції – це перевірка принципів (теорії) фактами.

Наукове пізнання процесів та явищ економічного життя передбачає також використання в економічній теорії економіко-математичних і статистичних методів, що дає можливість визначати не лише якісні, а й кількісні параметри економічних процесів (явищ), що вивчаються. В сучасних дослідженнях широко використовується методи математичного моделювання.

Також важливим елементом методології дослідження політичної економії є економічні моделі. Економічна модель – це формалізований опис економічного явища або процесу, структура якого визначається як його об’єктивними властивостями, так і цільовим характером використання. Економічна модель, з одного боку, є умовним відображенням реальної економічної дійсності, з іншого, – сприяє її перетворенню відповідно поставленим соціально-економічним цілям суспільства.

Нарешті, неодмінною умовою з’ясування сутності й конкретних форм прояву процесів і явищ економічного життя, є поєднання логічного й історичного підходів при дослідженні предмету політичної економії. Історичний підхід полягає в тому, що економічний процес (явище) аналізується в історичній формі – виникнення, розвиток, зникнення, – тобто вивчаються конкретні історичні події у часовому аспекті. Логічний метод характеризується з’ясуванням причинно-наслідкових, необхідних зв’язків, тобто сутності економічного процесу (явища). Це аналіз, який очищає наше уявлення від випадкових, минулих характеристик певного економічного процесу (явища).

Завершальною ланкою методології політичної економії виступає суспільна практика. Тільки на практиці може бути визначена істинність або хибність теоретичних абстракцій, вироблених науковим мисленням. Процес пізнання реальної економічної дійсності починається з практики й завершується практикою, яка підтверджує або відкидає відповідні наукові узагальнення реальної економічної дійсності.

Дата добавления: 2014-01-13