Роль керівника, вимоги до керівників, стиль керівництва

Тема 10 – Керівник трудового колективу. Прийняття управлінських рішень

Лек10-КерівникРішення

Питання:

1. Роль керівника, вимоги до керівників, стиль керівництва

2. Організація праці керівника. Принципи та методи підбору, підготовки та атестації кадрів керівників

3. Управління персоналом

4. Сутність управлінських рішень, вимоги до нього та фактори, що впливають на його якість

5. Технологія підготовки та прийняття управлінських рішень, організація реалізації управлінських рішень

6. Ділові наради, їх організація та технологія проведення

Література:	1. Основы менеджмента. М. Мескон, М. Альбурт, Ф. Хедоури. Акад. Нар. Хоз-ва при Правительстве России. – М.: Дело, 1995
	2. Менеджмент / И.Н.Герчикова. Учебник, 2-ое изд. / для студ. экон. спец ВУЗов. – М.: «Банки и баржи», изд. Объедин. «ЮНИТИ», 1995
	3. Организация управления общественным производством. Под ред. Г.Х.Попова, Г.А.Джавадова. – М.: изд-во Моск. ун-та, 1979 г., - 303 с.

Управлінська праця є специфічною, оскільки вона пов’язана з організацією діяльності людей, з вирішенням складних економічних, технічних, господарських та соціальних завдань.

Це вимагає наявність у керівників різноманітних знань у різних областях науки, техніки, економіки, соціології, психології тощо.

Успіх організації (підприємства) цілком залежить від керівника. Є приказка – нема поганих колективів – є поганий керівник.

Керівник також є вихованцем підлеглих. З нього беруть приклад підлеглі.

Тому до керівників пред’являють особливі вимоги.

Вимоги розподіляють на групи:

Професійний рівень	– освіта, спеціальність, стаж роботи, у т.ч. по спеціальності або у якості керівника, знання іноземної мови, вміння працювати на комп’ютері тощо
Лілові якості	- ініціативність, творча активність, оперативність, відповідальність, самостійність, організаційні здібності, комунікабельність, трудова дисципліна, вміння об’єднати колектив, створити нормальний моральний та психологічний клімат у колективі
Особисті якості	- порядність, справедливість, чутність, ввічливість, правдивість, культурність тощо
Психомоторика та здоров’я	- швидке реагування у різних ситуаціях, швидке прийняття рішень, добре здоров’я

У кожного керівника склад якостей особистий і він формує відповідний стиль керівництва.

Стиль керівництва – це сукупність способів та прийомів діяльності і поведінки керівника в процесі управління.

Стилі керівництва та їх характеристика:

Демократичний	- вільний обмін думками, колегіальність, критика та самокритика, дотримання законності Це позитивний стиль керівництва, але найскладніший, оскільки підлеглі можуть стати некеровані. Тому при застосуванні цього стилю необхідно дотримуватися твердості, а якщо потрібне, то і жорсткості. Дотримання цього стилю можливе тоді, якщо керівник має кваліфікаційні переваги серед підлеглих. Некваліфіковані керівники не застосовують цей стиль
Ліберальний	- схожий на демократичний, але непринциповий, допускає порушення законності та дисципліни, свавілля – веде до анархії. Це негативний стиль. Застосування цього стилю не забезпечує ефективну діяльність організації. Приклад – ліберал Жириновський
Авторитарний	- керівник ігнорує думки підлеглих, колективу Це не ефективний стиль. Можливі наслідки – якщо керівник помиляється, страждає весь колектив
Адміністративний	- керівництво базується на адміністративних методах керівництва, ігноруються економічні, соціально-психологічні, організаційні методи керівництва Це не ефективний стиль. Наслідки – керівництво неефективне, може привести, навіть, до банкрутства
Розподіляй та володій	- базується на створенні штучних конфліктів між підлеглими для їх компрометувати Це дуже негативний стиль. Цей стиль використовують некваліфіковані та непорядні керівники для того, щоб утриматися на своєму місці, особливо тоді, якщо його безпосередні підлеглі більш кваліфіковані.
Бюрократичний	- це дотримання букви закону Це з одного боку позитивний стиль, оскільки треба керуватися законами. При правильному, творчому застосуванні забезпечує ефективну роботу. З другого боку це може бути не ефективний стиль, якщо допускається зловживання “буквою закону”. Це веде до зниження ефективності роботи, блокує рішення важливих завдань
Тоталітарний	- не дозволяє інакомислення Це дуже негативний стиль. Він не стимулює діяльність підлеглих, придушує їх ініціативу, народжує почуття страху

Прогресивним є демократичний стиль керівництва та бюрократичний при правильному його застосуванні.

Негативними є інші стилі керівництва. Їх застосовують некваліфіковані та непорядні керівники. Успіх керівництва та сила впливу на колектив суттєво залежить від авторитету керівника.

Авторитет – це ступінь довір’я, поваги керівника збоку підлеглих.

Авторитет може бути офіційний (зверху, в результаті призначення керівника на посаду) та реальний (знизу – збоку підлеглих, який заслуговує керівник своєю працею).

Найбільш успішна діяльність керівника буде тоді, якщо він має і реальний, і офіційний авторитет.

Лідерство також може бути формальним (за призначенням на посаду) та неформальним (за визнанням серед підлеглих).

2. Організація праці керівника. Принципи та методи підбору, підготовки та атестації кадрів керівників

Організація праці керівника містить:

- планування власної роботи (оперативне, поточне, стратегічне);

- раціоналізація праці (раціональне проведення нарад, ефективне використання часу, користування оргтехнікою тощо);

- делегування повноважень;

- аналіз ефективності власної роботи, використання робочого часу

Підбір кадрів керівників може проводитися зовні та усередині організації.

При підборі кадрів необхідно чітко визначити вимоги до кандидатур.

Існують два методи оцінки якостей кадрів при підборі:

- описовий – неформальний (бесіди з урахуванням анкетних даних, заочні характеристики, рекомендації);

- кількісний – формальний (із застосуванням еталонної моделі, системи показників-вимог, бальних оцінок, порівняльні, з ранжируванням показників-вимог); при застосуванні цього методу доцільно скласти “еталонну модель керівника” – визначити перелік показників, яким повинен відповідати кандидат на посада, та потім порівнювати дані претендентів з показниками “еталонної моделі “.

Підготовку управлінських кадрів ведуть ВНЗ за відповідними профілями. Але випускники ВНЗ не мають практики управлінської діяльності, та ще не відомо які управлінські здібності має випускник ВНЗ.

При прийманні досвідчених керівників зовні їх якісні дані, особливо ділові та особисті якості, не зовсім відомі.

Тому найбільш ефективним методом підбору кадрів керівників є резерв кадрів підприємства.

Резерв має час для набування практики керівництва, його якісні характеристики наперед відомі. Тому при призначенні керівників з резерву помилки практично відсутні.

На підприємстві періодично (через 3-5 років) проводиться атестація кадрів з метою визначення відповідності займаної посади. Атестацію також може проходити і резерв кадрів.

Атестацію проводить спеціальна комісія, яку призначає керівник підприємства.

На комісію представляють об’єктивні (анкетні) дані, звіт працівника (що атестується) та характеристику його діяльності за звітний (міжатестаційний) період збоку безпосереднього керівника.

По результатах атестації працівник може бути визнаний таким, що відповідає посаді, рекомендований на підвищення або до зниження по посаді.

Результати атестації затверджує керівник організації і вони доводяться до усього колективу.

Дата добавления: 2014-01-13