Порядок обчислення ПДВ

Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

При цьому курс, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар вперше підпадає під режим митного контрою - офіційний курс гривні до іноземних валют, який встановлюється НБУ для здійснення обліку та митних платежів і є чинним на день подання ВМД до митного оформлення;

вперше підпадає під режим митного контролю - дата прийняття ВМД до митного оформлення та прославлення на ВМД штампа „Під митним контролем”.

Нарахування ПДВ, що підлягає сплаті, проводиться в графі 47 ВМД "Нарахування мита та митних платежів" та додаткових аркушів до неї.

Сума ПДВ нараховується за формулами, де Спдв - сума ПДВ; В - договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості; См - сума мита (ввізне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, сезонне); Са - сума акцизного збору; П - ставка ПДВ (20 %):

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

Спдв = (В + См + Са) х П / 100

б) на товари, що обкладаються тільки митом:

Спдв = (В + См) х П / 100

в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

Спдв = (В + Са) х П / 100

г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та акцизним збором:

Спдв = В х П / 100

Якщо ПДВ підлягає сплаті грошовими коштами, до основи нарахування ПДВ не включається:

- сума умовно нарахованих податків та зборів (обов’язкових платежів) при імпортуванні на митну територію України товарів, що звільнені від оподаткування ПДВ;

- сума податків та зборів (обов’язкових платежів), не сплачених внаслідок застосування інших видів податкових пільг (наприклад, векселі).

Якщо ПДВ нараховується умовно при імпортуванні на митну територію України товарів, що звільнені від оподаткування ПДВ, або застосовуються інші види податкових пільг, до основи нарахування включаються:

- сума податків та зборів (обов’язкових платежів), які підлягають сплаті;

- сума умовно нарахованих податків та зборів (обов’язкових платежів) при імпортуванні на митну територію України товарів, що звільнені від оподаткування ПДВ;

- сума податків та зборів (обов’язкових платежів), не сплачених внаслідок застосування інших видів податкових пільг (наприклад, векселі).

Якщо змінюється база оподаткування ПДВ митний орган здійснює розрахунок суми, яка підлягає стягненню або поверненню.

Платники ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати митним органам податковий вексель на суму податкового зобов'язання. Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 30 днів, включаючи дату його видачі. У разі імпорту на митну територію України товарів для окремих видів діяльності, які мають сезонний характер або здійснюються з використанням довгострокових договорів, може видаватися податковий вексель на суму податку на додану вартість з більш довгим строком погашення. Перелік таких товарів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Виняток становлять:

товари, на які встановлено законодавством акцизний збір;

товари, що відносяться до товарних груп 1 - 24 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД);

товари, які імпортуються на митну територію України особами, що були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за дванадцять календарних місяців до місяця, у якому здійснюється таке імпортування, чи тими, які є суб'єктами оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, які передбачають сплату цього податку за ставками іншими, ніж встановлені пунктами 6.1 статті 6 та 8¹.2 статті 8¹ Закону.

Податковий вексель надається окремо для кожної вантажної митної декларації на повну суму податкового зобов'язання.

Податкові векселі підлягають обов'язковому підтвердженню шляхом авалю комерційними банками, або їх філіями, на підставі довіреності від імені банку - юридичної особи.

Виданий податковий вексель не підлягає передачі шляхом індосаменту.

Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.

Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.97 № 1104 "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України".

Перелік операцій з імпортування на митну територію України товарів, що звільнені від оподаткування ПДВ, та перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, визначається відповідно до законодавства.

У разі імпорту на митну територію України товарів у межах міжнародних договорів (угод), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України, якими передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, застосовуються норми міжнародних договорів. ПДВ підлягає сплаті до завершення оформлення ВМД, тимчасової чи неповної декларацій (далі – ТД, НД).

При здійсненні митного оформлення із застосуванням періодичної митної декларації сума ПДВ, яка підлягає сплаті при оформленні товарів, повинна бути на відповідному рахунку митного органу.

ПДВ сплачується платниками у національній валюті України за ставкою, що діє на день подання ВМД до митного оформлення.

Сплата ПДВ може бути здійснена шляхом перерахування суми коштів за безготівковим розрахунком або готівкою на відповідний рахунок митного органу.

За нульовою ставкою оподатковуються операції з:

- експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства;

- постачання товарів:

а) для заправки або забезпечення морських суден, що:

використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України;

використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн;

входять до складу Військово-Морських Сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки;

б) для заправки або забезпечення повітряних суден, що:

виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату;

входять до складу Повітряних Сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування;

в) для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі;

г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством;

ґ) постачання товарів/послуг підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю (магазинах безмитної торгівлі (безмитних магазинах)), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Постачання товарів/послуг магазинами безмитної торгівлі (безмитними магазинами) може здійснюватися виключно фізичним особам, які виїжджають за митний кордон України, або фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться поза митними кордонами України. Порядок контролю за дотриманням норм цього підпункту встановлюється Кабінетом Міністрів України. Товари, придбані у безмитних магазинах без сплати податку на додану вартість, у разі зворотного ввезення таких товарів на митну територію України підлягають оподаткуванню у порядку, передбаченому для оподаткування операцій з імпорту;

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до ПКУ, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПКУ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПКУ.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Контрольні питання

1.До бази оподаткування податком на додану вартість, що нараховується умовно, включаються:

1. Сума акцизного збору, що нараховується умовно

2. Сума ввізного мита, що нараховане умовно

Дата добавления: 2014-01-11