КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Вектор можна уявити у вигляді опуклої лінійної комбінації
Доведення. Для доведення теореми досить показати, що кожний допустимий розв’язок являє собою опуклу лінійну комбінацію опорних планів, оскільки з опуклості допустимої області задачі лінійного програмування прямує, що кожна опукла лінійна комбінація допустимих розв’язків є допустимим розв’язком. Теорема 5.3 (Про уявлення обмеженої допустимої області задачі лінійного програмування). Якщо допустима область задачі лінійного програмування обмежена, то вона є опуклою оболонкою опорних планів. Нехай x0 = (x01, x02, …, x0n) – довільний допустимий розв’язок. Позначимо через N+ множину індексів додатніх координат вектору x0. Якщо стовпці матриці A з номерами, що належать N+, лінійно незалежні, то x0 – опорний план, і твердження теореми виконується. Тому розглянемо випадок, коли вказані стовпці лінійно залежні, і виконується рівняння lj aj = 0, j N+
у якому не усі коефіцієнти дорівнюють нулю. Як і при доведенні попередньої теореми, побудуємо вектор l’ = (l’1, l’2, …, l’n) таким чином l’j = lj, якщо j N+; l’j = 0, якщо j N+. l’j aj = 0, або Al’ = 0. Серед ненульових координат вектору l’ є як додатні, так і від’ємні, бо інакше, наприклад, при відсутності від’ємних, вектор x0 + tl’ при будь-якому значенні t ³. 0 належить допустимій області. А це суперечить обмеженості допустимої області, оскільки | x0 + tl’ | може приймати як завгодно великі значення при досить великому t. Визначимо два числа p 1 і p 2 таким чином p1 = min { x0 j / (-l’j ) | l’j < 0 }; p2 = min { x0 j / l’j | l’j > 0 }. j j Тоді вектори x+ = x0 + p1l’ і x- = x0 - p2l’ належать допустимій області, що можна показати, як при доведенні теореми 5.2 для векторів x1 і x2. x0 = p2 / (p1 + p2) x+ + p1 / (p1 + p2) x-, де кожний з векторів x+ і x- має меншу кількість ненульових координат, ніж x0. Зменшення кількості ненульових координат зумовлено тим, що для значень індексів, при яких відношення { x0 j / (-l’j ) і x0 j / l’j мають мінімальні значення, координати векторів x+ і x0 відповідно дорівнюють нулю.
Дата добавления: 2014-01-13; Просмотров: 458; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |