КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Сутність та види невизначеності
Чи завжди невизначеність є негативним явищем для суб’єкта господарювання? Обґрунтуйте відповідь. Поясніть як чинники зовнішнього та внутрішнього середовища впливають на розробку та реалізацію господарських рішень. Питання та навчальні завдання для самостійного вивчення Теорія корисності в системі процесів прийняття рішень. План Тема 6. Невизначеність як першопричина ризику підприємницької діяльності 1. Сутність та види невизначеності. 2. Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності. 2. Чому невизначеність є джерелом виникнення підприємницьких ризиків? Обґрунтуйте свою думку. Література 1. Василенко В. А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навч. посіб. - К: ЦУЛ, 2002. - 420 с. 2. Вітлінський В.В. Ризик у менеджменті. – К.: „Борисфен”, 1996. - 326 с. 3. Вiтлiнський В. В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2000. — 292 с. 4. Колпаков В. М. Теория и практика принятия управленческих решений: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2000. — 256 с. 5. Клименко С.М., Дуброва О.С. Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2006. – 188 с. 6. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир:. ЖДТУ, 2004 -352 с. 7. Смирнов Э. А. Разработка управленческих решений: Учеб. для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 271 с. 8. Хомяков В. І. Менеджмент підприємства: Навч. посіб. – К.: Кондор, 2005.- 434 с. 9. Чорноморченко Н.В., Іванова І.С., Приймак Н.С. Обгрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків: Навч.-метод. посіб. – Л.: Магнолія 2006, 2010. – 257 с. У процесі функціонування суб’єкти підприємництва зазнають впливу ряду чинників - соціально-політичних, адміністративно-законодавчих, виробничих, комерційних, фінансових тощо. Майбутній розвиток ситуацій, кінцеві результати господарських операцій спрогнозувати дуже складно, оскільки прийняття рішень в економіці на всіх рівнях управління відбувається в умовах неоднозначності розвитку, неможливості точного прогнозування певних подій, неповної чи недостовірної інформації. Усунути невизначеність майбутнього у підприємницькій діяльності неможливо, тому що вона являє собою елемент об’єктивної дійсності. Умови невизначеності є предметом досліджень й об’єктом постійного спостереження з боку економістів та спеціалістів інших сфер. Невизначеність - це об’єктивна неможливість здобуття абсолютного знання про об’єктивні та суб’єктивні фактори функціонування системи, неоднозначність її параметрів. На відміну від невизначеності, ризик це - потенційно, чисельно вимірювана можливість несприятливих ситуацій та пов’язаних з ними наслідків у вигляді втрат, шкоди, збитків, наприклад, очікуваного прибутку або майна тощо, у зв’язку з невизначеністю, тобто з випадковою зміною умов економічної діяльності та іншими несприятливими обставинами. Невизначеність передбачає наявність факторів, ступінь можливого впливу яких на результат невідома, тобто вона існує у той час, коли можливість наслідків визначається суб’єктивно. Кількісно невизначеність може виступати як можливість відхилення результату від очікуваного (або середнього) значення як у меншу, так і в більшу («спекулятивна» невизначеність) сторону, або можливість тільки негативних відхилень кінцевого результату події («чиста» невизначеність).
Основні причини невизначеності представлено схематично на рис. 6.1.
Рис. 6.1. Основні причини невизначеності
Економіка ринкового типу передбачає існування найрізноманітніших видів невизначеності для всіх суб’єктів господарювання (рис. 6.2). 1. Залежно від засобів визначення ймовірності розрізняють два типи невизначеності - статистичну та нестатистичну. Якщо мається на увазі статистична невизначеність, то іноді кажуть, що рішення приймається в умовах ризику, якщо нестатистична - то рішення приймається в умовах невизначеності. 2. Найпоширенішою є класифікація невизначеності за ступенем настання події тут розрізняють: o повну невизначеність, o повну визначеність, o часткову визначеність. 3. За об’єктом невизначеності класифікують: o людська невизначеність, o технічна невизначеність, o соціальна невизначеність.
Рис. 6.2. Схема видової класифікація невизначеності
Крім цієї класифікації в управління підприємством виникає невизначеність, яка може бути наслідком: · невизначеності у встановленні планового періоду і, зокрема, періоду, на який розробляється стратегія розвитку підприємства; · невизначеності формування цілей підприємства та вибору пріоритетів у визначених цілях, що може бути зумовлено наявністю ряду альтернативних цілей; · помилок в оцінках дійсного стану справ усередині самого підприємства і його місця на ринку, до чого, у свою чергу, може призвести ряд причин об’єктивного та суб’єктивного характеру; · неповної або помилкової інформації стосовно перспектив розвитку даного підприємства і ринку в цілому, рішень, прийнятих на її підставі; · можливих перебоїв у розробці чи реалізації стратегії розвитку підприємства; невизначеності контролю й оцінки результатів діяльності підприємства. Таким чином, невизначеність виступає невід’ємним атрибутом прийняття господарських рішень. Але слід зазначити, що вона не завжди є негативним фактором, оскільки усвідомлення факту її існування мотивує до самостійного розв’язання господарських завдань, веде до ініціативності та творчого пошуку. На практиці зниження рівня невизначеності, необхідне для прийняття господарських рішень, забезпечується: Ø збором інформації, що зменшує невизначеність очікувань; Ø обробкою інформації методами аналізу, прогнозу, сценарію та з’ясуванням причин, форм і наслідків невизначеності; Ø розробкою моделей, адекватних ситуаціям, що мають місце, й здобуттям у результаті моделювання значень цільових величин, функціональних залежностей станів об’єкта управління та навколишнього середовища.
Дата добавления: 2014-01-13; Просмотров: 7958; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |