Загартування

Років

Загартування.

Років

У п’ять років (старша група) діти порівняно з чотирирічними вже досить самостійні. Гра залишається провідною діяльністю дітей цього віку.

Охорона життя та зміцнення здоров’я дітей.

Фізкультурно-оздоровча робота. Виховувати у дітей звичку до щоденного виконання ранкової гімнастики та гігієнічної гімнастики після денного сну, тривалість 8-10 хвилин.

Вправи в основних рухах.

Загальнорозвиваючі вправи.

Рухливі ігри та ігрові вправи

Ігри з ходьбою, бігом, рівновагою: “Птахи і зозуля”, “Гуси-лебеді”, “Ми - веселі діти”, “Чия ланка швидше збереться?”, “Зроби фігуру”, “Каруселі”, “Хто перший?”, “Мишоловка”, “Квач”, “Карасі і щука”, “Хитра лисиця”, “Шпаки”.

Ігри з повзанням і лазінням: “Ведмідь і бджоли”, “Хто швидше до прапорця”, “Курочка і горошинки”.

Ігри з киданням та ловінням предметів: “Мисливці і зайці”, “Цілься краще”, “Серсо”, “Підкинь і злови”, “Не давай м’яч”, “Кільцекид”.

Ігри із стрибками: “Вудочка”, “Хто краще стрибне?”, “Чижик у клітці”, “Не боюсь!”, “Снігурі і кіт”, “Не залишайся на підлозі”.

Ігри на орієнтування у просторі: “Піжмурки”, “Горюдуб”, “Відгадай, чий голосок”, “Заборонений рух”, “Бережи предмет”, “Чий вінок кращий?”.

Доріжка перешкод. Виконувати послідовно такі вправи: біг, підлізання під дугу, пролізання в обруч, ходьба по колоді (лаві), стрибок у глибину, бігом повернутись на місце старту.

Спортивні ігри

Бадмінтон, городки, футбол, хокей.

Вправи спортвиного характеру

Катання на санках, ходьба на лижах, катання на велосипеді, плаваня, піші переходи.

Завдання дітей 6 років (підготовча група) - удосконалювати навички ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння, рівноваги, домагаючись природності та легкості виконання рухів. Формувати потребу у щоденній руховій діяльності.

Охорона життя та зміцнення здоров’я дітей.

Фізкультурно-оздоровча робота. Формувати у дітей потребу до щоденного виконання ранкової гімнастики та гігієнічної гімнастики після денного сну (тривалість 10-12 хв). Проводити щоденні заняття з фізичної культури тривалістю 35-40 хв. Привчати дітей самостійно організовувати рухливі ігри і виконувати фізичні вправи на прогулянці (тривалість 1 год 20 хв - 1 год 30 хв).

Вправи в основних рухах

Вправи у киданні, ловінні та метанні; вправи у повзанні та лазінні; вправи у рівновазі.

Загальнорозвиваючі вправи - вправи для тулуба, танцювальні вправи, шикуваня та перешикування.

Рухливі ігри та ігрові вправи

Ігри з ходьбою, бігом, рівновагою: “Два морози”, “Зміни прапорець”, “Дожени свою пару”, “Сміливіше вперед!”, “Рибалки і рибки”, “Швидко візьми, швидко поклади”, “Визволяй!”, “Совонька”, “Третій зайвий”, “Трактористи”, “День і ніч”, “Квачі парами”, “Шуліка”, “Пастух і вовк”, “Заєць без хатки”, “Білка, жолуді, горіхи”, “Слухай сигнал!”, “Море хвилюється”, “Білі ведмеді”, “Вільне місце”.

Ігри з повзанням і лазінням: “Пожежники на навчанні”, “Мисливці і мавпи”, “Розвідники”, “Птахи в клітці”,

Ігри з киданням та ловінням предметів: “Мисливці і звірі”, “Квач з м’ячем”, “Хто далі кине”, “Не давай м’яча ведучому”, “Передай і встань”, “Влучи в м’яч”, “Хто більше”, “Вантаження кавунів”, “Переправа”, “Спіймай м’яч”.

Ігри із стрибками: “Вовк у рові”, “Горобці-стрибунці”, “Гробці і білий котик”, Жаби й чапля”, “Стрибуни”, “Бій півнів”, “Класи”.

Ігри на орієнтування у просторі: “Група, струнко!”, “Подоляночка”, “Як у нас біля воріт”, “До свого прапорця!”, “Зозуля”, “Карлик і велетні”.

Ігри - естафети: “Зустрічна естафета”, “Естафета з прапорцями”, “Естафета з викликом номерів”, “Зустрічна естафета з перешкодами”, “Естафета парами”, “Естафета з веденням м’яча”.

Доріжка перешкод. Виконувати різні завдання, вправляючись в основних рухах.

Спортивні ігри

Бадмінтон, городки, баскетбол, настільний теніс, футбол, ігрові вправи, хокей.

Вправи спортвиного характеру

Катання на санчатах, ходьба на лижах, катання на ковзанах, катання на велосипеді, плавання, піші пе6реходи.

3. Гімнастика до занять:

З а д а ч і: Оптимізувати рівень збудливості і функціонування ЦНС, прискорити входження організму в роботу, сприяти організованому початку занять, вчити систематично займатися фізичними вправами.

К о м п л е к с: 5-8 вправ. Продовженість -- 6-7 хв.

Добирати вправи необхідно з врахуванням основних рухових дій, передбачених програмою фізичного виховання.

Послідовність вправ комплексу:

1-2 вправи, які залучають в роботу великі групи м'язів,

2-3 вправи на м'язи рук, тулуба, ніг,

1-2 вправи на роботу великих груп м'язів,

ходьба на місці, вправа на координацію рухів.

Змінити комплекс через 2-3 тижні, або поступово замінювати одну-дві вправи кожного тижня.

Рухові ігри проводяться щоденно на великих перервах, на ранковій та вечірній прогулянках до 15 хв.

Фізкультурні хвилинки для дітей молодшого шкільного віку - ефективний засіб зменшення втоми і підвищення розумової працездатності учнів на уроках. Поряд з цим вони сприятливо діють на організм дитини, запобігаючи порушенням постави. (Гужаловський А.А., 1996).

Протягом навчального дня поступово наростає стомленя дітей і знижується працездатність. У них знижується увага, збільшується кількість помилок у виконанні завдань, випадків порушення дисципліни. Тривале сидіння за партою спричинює втому м'язів спини, шиї, ніг, призводить до застійних явищ у нижній частині тіла. Стомлюючись, учень сутулить спину, лягає грудьми на парту, перекошує тулуб вліво або вправо. Все це негативно впливає на поставу дитини.

Слід пам'ятати, що фізкультурні хвилинки позитивно впливають на учнів тільки тоді, коли вони добре організовані і методично правильно проведені.

Фізкультхвилинка триває 2-3 хвилини. До її комплексу включають 3-4 прості, доступні вправи, які не вимагають складної координації і впливають на основні м'язові групи. Кожну вправу повторюють 4-6 разів, темп виконання середній або повільний. Такі вправи поліпшують кровообіг і дихання, сприяють підвищеню розумової працездатності, позитивно впливають на емоційний стан учнів. За своїм характером вправи мають бути типу "потягування" і деякого розслаблення м'язів, повинні сприяти активізації дихання і діяльності серцево-судинної системи.

Складаючи комплекс фізкультхвилинки, необхідно використовувати вправи, які вивчаються на уроках фізичної культури. Це заощадить час, який довелося б витратити для поясненя того або іншого вихідного положення і виконання вправи.

Час проведення фізкультхвилинок залежить від місця уроку в розкладі, а також від характеру його, стану учнів. Фізкультхвилинки можна використовувати не тільки на 3-4-му, а й на всіх уроках. У 1-3 класах фізкультхвилинки проводяться, як правило з 25 до 30 хвилини уроку.

Учитель класовод повинен добре знати вправи комплексу, вміти показувати ці вправи і стежити за правільним виконанням їх. До виконання вправ допускають всіх учнів, крім тих, які недавно перенесли тяжкі хвороби або операції.

Учні можуть виконувати фізичні вправи стоячи парт (це кращий варіант) або сидячи за партами. Команди і розпорядження учитель подає спокійним тоном. Якщо вправи нові, то учитель спершу показує їх, а потім пропонує учня виконувати.

Учитель стежить за правильністю виконання вправ учнями і робить необхідні зауваження. Дітям слід рекомендувати самостійно проводити фізкультхвилинки дома під час виконання домашніх завдань.

Серед усіх форм занять фізичною культурою -чільне місце посідає організація годин здоров’я

Організація годин здоров’я поладається на класних керівників і вчителів початкових класів, яким допомагає учнівський актив. Організаційно-методичне забезпечення здійснюють учителі фізичної культури, вони готують керівників занять, консультують їх.

Загальне керівництво проведення годин здоров’я покладається на директора школи і його заступників.

Учні займаються у спортивній формі. Учителі можуть займатися разом з учнями або окремою групою. Проводячи години здоров’я, використовують не тільки власну базу, а й спортивні споруди, розміщені неподалік (незалежно від їхньої відомчої належності). Доцільно створювати і спеціальні найпростіші споруди, стежки здоров’я, смуги перешкод, кросові та лижні траси, тренажерні майданчики тощо. У випадку несприятливої погоди замість годин здоров’я проводять наступні за розкладом уроки.

Раціональне розміщення класів і окремих груп учнів, забезпечення інвентарем, розподіл активу учнів (суддів, інструкторів) для організації та суддівства змагань, ігор і естафет можливі лише за умови чіткого планування усієї роботи. Для цього вчитель складає тижневий графік проведення годин здоров’я, згідно з яким кожен день для кожного класу передбачено новий вид занять, а отже, й місце, що врізноманітнює заняття і посилює інтерес учнів. Така робота дає хороші наслідки в Бишівській середній школі Львівської області. Можна запропонувати також метод колового тренування: протягом години здоров’я учнів кожного класу через певний час змінюють місця занять. Інструктори та судді закріплюються постійно за видом (місцем) занять. Актив інструктується один раз на тиждень (переважно в п’ятницю чи суботу).

Графік вивішується на видному місці (у кутку фізичної культури), що дає змогу всім учням школи за 2-3 хв. зайняти свої місця, де їх уже чекають інструктори, класні керівники, судді. Бажано, щоби вихід на заняття починався традиційними позивними і далі супроводжувався музикою.

Визначаючи методику проведення фізичних вправ під час годин здоров’я не дублюйте методику уроку. тут не повинно бути зорганізованості, примусу до обов’язкового викоання певних вправ. Навпаки, всебічно заохочуйте ініціативу і бажання самостійно добирати засоби, приймати рішення.

Водночас кожне заняття повинно будуватися з дотриманням закономірностей функціонування організму, щоби не завдати шкоди організму. У плані кожного заняття доцільно передбачити поступове впрацьовування (перша частина), утримання функцій організму на рівні малої або середньої інтенсивності навантаження (друга частина - основна) і поступовий вихід із робочого стану (третя частина - заключна).

Засобом є матеріал навчальної програми кожного класу. При цьому перевага надається вправам та іграм, які найбільше цікавлять учнів. Наприклад, старшокласники більше люблять народні ігри, кидки м’яча в баскетбольний кошик, гандбольні ворота, удари по футбольних воротах, вправи з гантелями та іншими вантажами, кроси; молодші школярі - ігри та розваги просто неба (наприклад, взимку - спорудження снігових фортець, сніговиків, кидання сніжок, спуск із гірок на санках, хокей).

Під час годин здоров’я рекомендуємо організовувати змагання між класами. Учні переважно самі визначають ті чи інші види занять, готують спортивний інвентар, обладнання, місця занять.

Організацію спортивної години треба розглядати в тісному взаємозв’язку з іншими формами занять. Їх розміщення в режимі шкільного дня повинно здійснюватися з урахуваням часу проведення години здоров’я, прогулянок, а також прийому їжі та відпочинку.

Організовуючи спортивні години, вчитель прагне до тісної взаємодії з вихователями груп. Для цього створюють методичні обєднання вчителів, на яких систематично розглядаються питання фізичного виховання. Із вихователями розробляються і розучуються конкретні вправи й ігри, їх ознайомлюють із доступними методами навчання (показ, пояснення, ігровий метод, використання навчальних карток тощо), прийомами дозування навантаження і попередженя травм, ознаками втоми.

Вчителі фізичної культури надають методичну допомогу вихователям. Учитель фізкультури складає графік занять груп, вказуючи місце і час проведення. Як і під час організації годин здоров’я, варто прагнути до врізноманітнення змісту занять у різні дні тижневого циклу. Бажано, щоб час проведення спортивних годин збігався з часом занять секцій і спеціальної медичної групи. Це дасть змогу одночасно залучити всіх учнів до корисної справи.

Щотижня бажано влаштовувати внутрішньогрупові та міжгрупові змагання. Програма змагань визначається за домовленістю вчителя, вихователя, учнів. За потреби на допомогу вихователеві готують громадського інструктора-старшокласника. Крім цього, вчитель повинен потурбуватися про забезпечення занять інвентарем і приладами в доповнення до того, що має у своєму розпорядженні кожна група.

Особливістю методики занять є те, що вони відбуваються у вільній, невимушеній обстановці і мають інровий характер.

4. Для позакласних занять фізичними вправами характерна спортивна спрямрованість. Якщо заняття в розпорядку навчального дня об’єднують учнів переважно одного класу, то позакласні заняття охоплюють дітей із різних класів.

Некласифікаційні змагання школярів:

* вони непередбачені спортивною класифікацією;

* їхня програма може певним чином відхилятися від класифікації;

* під час їх проведення допускаються передбачені програмою порушення правил змагань.

До таких змагань належать усі міні-ігри на майданчиках зменшених розмірів, зі скороченням часу, використанням нестандартного інвентаря, зміненою кількістю гравців, із дозволеним частковим порушенням окремих правил тощо.

Як можливі варіанти охарактерезуємо деякі види змагань, що здобули визнання у школах України.

Змагання за шкільною програмою. Програма таких змагань складається вчителем і повинна сприяти розв’язанню завдань, які ставляться перед учнями на кожному конкретному етапі засвоєння матеріалу шкільної програми. Вона передбачає завдання:

* із тезніки виконання засвоєних вправ або тих, що вивчаються;

* на результат (наприклад, штрафні кидки або удари по воротах із різних точок та віддалей, кидання в ціль тощо);

* на прояв фізичних якостей (стрибки, підтягування, згинання і розгинання рук в упорі лежачи та ін.) і обов’язково комплексні естафети.

У програму змагань може включатися теоретичний матеріал у вигляді запитань, що визначають уміння учнів самостійно займатись, управляти класом, допомагати товаришам.

Програма змагань повинна бути відома учням за 2-3 місяці до їх початку. Проводити їх можна окремо, або під час спортивної години у групах подовженого дня, чи під час годин здоров’я. Такі змагання сприяють зв’язку позаурочних занять і уроків фізичної культури, активізують самостійну діяльність школярів.

Змагання за шкільною програмою на уроках і в позаурочний час доцільно проводити, починаючи з першого класу, поступово ускладнюючи їхню програму і привчаючи дітей мобілізувати всі сили на досягнення високих результатів і чесне суперництво.

Конкурс. Мета цього виду змагань - розвивати вміння самостійно користуватися фізичними вправами, складати комплекси і комбінації, засвоювати певну інформацію. Їх можна організовувати як самостійні заходи на перервах, у групах подовженого дня або як складову частину інших заходів (вечорів, спортивних свят, днів здоров’я та ін.).

“Веселі старти”. Ігри - ефективний засіб загартування та оздоровленя дітей, тому доцільно їх використовувати в колективах шкіл, у таборах літнього відпочинку і за місцем проживання.

Виняткову увагу зверніть на створення спеціальної матеріальної бази, виготовлення відповідного інвентаря та атрибутики (ходулі, мішки, стійки, набори дощок, фанерних планшетів, кілець, прапорців тощо).

Програма “Веселих стартів” може передбачати ігри для змішаних команд, а також для хлопчиків і дівчаток окремо. Якщо у змаагннях беруть участь команди дітей різного віку, треба зрівняти їхні шанси на перемогу шляхом диференціації довжини дистанції, складності перешкод, розмірів і ваги предметів та приладів.

Щоб уникнути помилок під час пояснення чергової гри, рекомендуємо показати одному-двом учасникам способи передачі, подолання перешкод та ін. Після пояснення і показу необхідно відповісти на питання, які виникли в учасників (щодо техніки і правил гри).

Для визначення переможців у кожній грі за перше місце нараховують кількість очок, що дорівнює числу команд, за друге - на одне менше і т.д. Після всіх ігор і естафет одержані очки додаються, і перемагає команда, що набрала найбільше очок. Млжна визначити переможця і за найменшою сумою очок. У такому випадку нарахування йде у зворотному порядку.

Нагороджуючи, доцільно заохочувати всі команди.

Фізкультурно-художні свята. Свята проводяться для відзначення видатних подій, знаменних історичних дат у житті людей.

Свято не має чітко визначеної форми, вона може змінюватися залежно від бажань учасників, самодіяльність яких не тільки не регламентується, а й заохочується. Водночас, свято має певні обряди, які додають йому стабільності. Тому кожне свято повинно мати свою, характерну обрядову структуру, яка надає йому оригінальності та неповторності. Свято не тільки акумулює традиційні обряди, але й виступає своєрідною структурою духовного і фізичного життя людей.

Обряди - це соціальне явище, що являє собою комплекс символічних, традиційно закріплених умовних дій, спрямованих на оформлення певних подій у житті людей, держави, приурочених окремим етапам трудової діяльності та відзначенню певних календарних дат.

Слово “обряд” означає “приводити в належний вигляд (обряджати), впорядковувати, прикрашати”.

Мета обряду - за допомогою символів і символічних дій висловити, передати, закріпити традиційні для суспільства (соціальної групи) ідеї, ідеали, норми, цінності, зразки життєдіяльності, викликати в його учасників адекватні почуття, настрої, переживання. Створити у процесі проведення свята морально-психологічну атмосферу, яка б сприяла засвоєнню соціального досвіду, що передається певним обрядом.

У змісті стародовніх обрядів українців головним була не пісня, не її текст, а рухова діяльність, яка піднімала настрій, будила енергію людей, стимулювала до праці.

Спортивно-художні вечори - можуть присвячуватися різним подіям у житті колективу фізичної культури. Це може бути, наприклад, “Вечір спортивної слави”, присвячений підбиттю підсумків фізкультурної і спортивної роботи школи за рік. Вечори можуть присвячуватись високим досягненням команди або окремих спортсменів школи, проводитися за типом спортивно-художніх КВК, “нумо, хлопці”, “нумо дівчата” тощо. У будь-яких випадках вони є ефективною формою реалізації ідеї синтезу спорту і мистецтва, спробою об’єднати спортивні заходи з художніми.

Завдання вечора - заохочення фізкультурників і спортсменів школи, пропаганда їхніх досягнень і розумного способу життя та залучення до систематичних занять фізичною культурою нових поколінь школярів.

Проведенню вечора передує велика підготовча робота організаційного комітету, очолюваного одним із керівників школи та вчителем фізкультури. У селах та селищах такі вечори рекомендуємо проводити спільно для школярів та дорослого населення. У такому випадку доцільно забезпечити представництво в оргкомітеті дорослих сільчан та залучити до його підготовки всі організації і установи, що мають відношення до виховання і здоров’я людини (дитячі садочки, клуби, бібліотеки, лікарські заклади тощо). Ця підготовча робота полягає, по-перше, в складанні програми і сценарію вечора, виготовленні запрошень; по-друге, підготовці призів, подарунків; по-третє, у доборі членів журі та суддівських бригад.

Дні здоров’я. Що ж таке дні здоров’я? Це комплексні заходи, які потребують координації зусиль більшості вчителів-предметників (історії, біології, географії, літератури та ін.), батьків і громадських організацій. Вони проводяться у природних умовах складом усієї школи і насичені елементами романтики (при цьому розв’язуються питання влаштування побуту і безпеки). У цих заходах об’єднуються майже всі форми фізичного виховання (туризм, змагання, ранкова гімнастика тощо). Для їх проведення потрібно заздалегідь підготувати фізкультурний актив із учнів, учителів, батьків, шефів.

5. Фізичне виховання учнів за межами школи здійснюється сім’єю, позашкільними установами, ДСТ, ДЮСШ, дитячими екскурсійно-теристичними станціями та іншими культурно-просвітницькими установами та організаціями.

ФВ за місцем проживання - один із напрямків у розв’язанні завдань впровадження фізичної культури і спорту в повсякденному життя дітей.

Уся спортивна і фізкультурно-оздоровча робота серед дітей, підлітків і дорослих проводиться на спеціально обладнаних дитячих майданчиках, спортивних базах шкіл та інших закладів і організацій, що мають у своєму розпорядженні спортивні споруди.

наведемо зміст діяльності Ради зі спортивно-масової і фізкультурно-оздоровчої роботи в житловому мікрорайоні.

І. Організаційна робота передбачає: розробку календарного плану спортивних і фізкультурно-оздоровчих заходів; підготовку фізкультурного активу; вибори органів самоуправління команд і секцій, їх навчання; складання кошторису видатків на фізкультурно-оздоровчу і спортивно-масову роботу; лікарсько-медичне забезпечення; засідання ради; добір і затвердження громадських інструкторів клубів любителів бігу, туристичного, секцій з видів спорту; організацію інструктивно-консультативної групи для тих, хто займається самостійно.

ІІ. Спортивно-масова робота передбачає: набір і комплектування спортивних секцій і збірних команд; налагодження навчально-тренувальної роботи; участь у змаганнях.

ІІІ. Фізкультурно-оздоровча робота передбачає: організацію на майданчиках ранкової гімнастики; проведення лижних прогулянок; катання на ковзанах і санках; участь у тижнях фізичної культури; проведення масових “Веселих стартів”, рухливих ігор; організацію туристичних походів; проведення фізкультурно-художніх свят, сімейних змагань.

ІУ. Просвітницька робота передбачає: оформлення приміщень і майданчиків, налагодження роботи лекторію; показ спортивних фільмів; проведення тематичних спортивно-художніх вечорів, цікавих зустрічей; афішування заходів, що влаштовуються у мікрорайоні.

У. Господарська робота передбачає ремонт приміщень клубів, майданчиків та інших споруд; придбання і ремонт інвентаря; виготовлення атрибутики, навчальної документації, афіш, плакатів, пам’ятних медалей; закупівлю грамот, подарунків, призів.

Організація ФВ в літніх таборах відпочинку дітей. Найсприятливіші умови для фізичного виховання школярів, використання в цьому процесі всіх відомих засобів створюються в літніх таборах відпочинку. Наявність достатньої кількості інвентаря та обладнання, націленість усього колективу табору на масово-оздоровчу і спортивну роботу постійний контроль за її ходом сприяють розв’язанню цих питань на належному організаційному і методичному рівні.

Але успішне виконання програми фізичного виховання школярів у таборі значною мірою зумовлене попередньою роботою фізкультурного керівника та начальника табору, що полягає у створенні матеріальної бази, своєчасному плануванні та інструктуванні педагогічного персоналу.

У кожному таборі повинні бути впорядковані футбольне поле, баскетбольний, волейбольний майданчики, переносні баскетбольні щити, майданчики ручного м’яча, бадмінтону і загальної фізичної підготовки, навіси для настільного тенісу, басейн. Варто також підготувати достатню кількість прапорців, нагрудних номерів, мішеней для кидання в ціль, обмежувальних стійок, естафетних паличок, м’ячиків і м’ячів, гантелей, штанг. До відкриття радимо заготувати бланки довідок про виконання різноманітних нормативів, грамот, протоколів змагань, емблему табору, вимпели, трафарети, рулетки; забезпечити умови для успішної роботи групи художників та фотокореспондентів. Велику увагу приділяйте обладнаню місць для купання і для навчання плаванню. Ці місця оглядають, огороджують, очищають дно. Місця занять бажано оформити художньо.

Робота в таборі повинна бути своєчасною і чітко спланована х урахуванням кількості тих, хто відпочиває, наявної бази, рівня підготовленості і педагогічного колективу та традицій табору.

Роль сім’ї у ФВ дітей. Важливу роль у фізичному вихованні дітей відіграє сім’я. Між сім’єю і школою повинна бути створена атмосфера ділових, товариських стосунків, у яких менторську тону нема місця, бо йдеться про об’єднання зусиль для досягнення спільної мети. Водночас варто враховувати умови і можливості сім’ї та школи. У школах використовуються різноманітні форми роботи вчителів фізичної культури з батьками.

1. Виступи вчителя на загальношкільних батьківських зборах.

2. Батьківські конференції рекомендується проводити один раз на рік.

3. Протягом року в кожному класі проводиться три-чотири заняття для батьків, враховуючи вікові та індивідуальні особливості дітей, а також рівень підготовленості слухачів.

4. Ефективною формою роботи є організація участі батьків у змаганнях сімейних команд.

5. Велику користь можуть принести відкриті уроки для батьків, а також відвідування уроків батьками невстигаючих і слабо встигаючих учнів.

6. Озброїти батьків знаннями і практичними уміннями допоможуть виступити лікарів і вчителів на підприємствах і за місцем проживання.

Індивідуальні самостійні заняття. Однією з найпоширеніших і доступних форм самостійних занять є ранкова гімнастична зарядка. ЇЇ головне призначення - оптимізувати перехід від тривалого відпочинку (сну) до повсякденної життєдіяльності. Ця своєрідна розминка активізує функції систем організму, долає “інерцію спокою”.

Схема комплексу ранкових вправ:

> “вирівнюючі вправи” (“потягування” з випрямленям кінцівок і тулуба, лежачи і стоячи);

> вправи, що не форсовано активізують кровообіг переважно у великих м’язових групах нижніх кінцівок і тазової області (ходьба, повільні присідання або розтягування гумового джгута ногами в положенні сидячи);

> нахили, повороти, обертання тулуба з одночасними рухами рук, поступовим збільшенням амплітуди і темпу рухів.

> вправи загального або регіонального впливу, але не з граничними зусиллями (“віджимання” в упорі лежачи, тренування з гумовими амортизаторами);

> серія “розтягуючих” рухів (почергові махові рухи руками і ногами з поступовим збільшенням амплітуди до максимальної);

> циклічні вправи, що активізують функції дихання і серцево-судинної системи в межах аеробного режиму (серійні підскоки на місці або біг 3-5 хв, що викликають підвищення частоти пульсу до 140-150 уд\хв;

> заключна, заспокійливо-перехідна серія рухів (ходьба, вправи на дихання, розслаблення).

Тривалість заняття 15-18 хв.

ЛІТЕРАТУРА

1. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. 2 частина, 2 розділ. Тернопіль, 2002р.

2. Дитина. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. Київ. Освіта, 1993.

Дата добавления: 2014-01-11