Зазначені, а також інші види діяльності проводились в рамках різних організаційних структур

У серпні 2000р. вийшов Закон України “Про позашкільні освіту”. Законом визначено основні напрями позашкільної освіти: художньо-естетичний, туристсько-краєзнавчий, еколого-натуралістичний, науково-технічний, дослідницько-експериментальний, фізкультурно-спортивний або спортивний, військово-партіотичний, бібліотечно-бібліографічний, соціально-реабілітаційний, оздоровчий, гуманітарний.

Зупинимося зокрема на тих напрямках, які мають стосунок до предмету нашого вивчення.

Фізкультурно-спортивний або спортивний – забезпечує розвиток фізичних здібностей, необхідні умови для повноцінного оздоровлення, загартування, Змістовного відпочинку і дозвілля, занять фізичною культурою і спортом, підготовку спортивного резерву, набуття навичок здорового способу життя.

Багато в чому зміст діяльності зазначеного напряму збігається із змістом оздоровчого напряму, який забезпечує необхідні умови для змістовного відпочинку та передбачає оволодіння знаннями про здоровий спосіб життя, організацію оздоровлення, набуття і закріплення навичок зміцнення особистого здоров’я і формування гігієнічної культури особистості.

Позашкільний навчальний заклад, який розвиває названі, а також інші напрями діяльності, за своїми організаційно-правовими формами може бути державної, комунальної або приватної форми власності. Позашкільні навчальні заклади можуть функціонувати у формі: центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, спортивних шкіл, фізкультурно-спортивних і оздоровчих клубів за місцем проживання, дитячих стадіонів, оздоровчих закладів.

Формами організації позашкільної роботи є наступні: заняття, гурткова робота, клубна робота, урок, індивідуальне заняття, змагання, тренування, похід, екскурсія, експедиція.

В травні 2001 року спеціальною постановою Кабінету Міністрів України було затверджено “Положення про позашкільний навчальний заклад” і “Перелік типів позашкільних навчальних закладів”. До останнього, зокрема, належать такі, що організують спортивно-оздоровчу роботу із школярами та учнями ПТУ:

· Спортивні школи всіх типів;

· Дитячо-юнацькі клуби (авіаторів, космонавтів, парашутистів, десантників, радистів, туристів, краєзнавців, фізичної підготовки та ін);

· Оздоровчі заклади для дітей та молоді: дитячо-юнацькі табори, (містечка, комплекси): оздоровчі, заміські, профільні, праці та відпочинку, санаторного типу, з денним перебуванням, туристські бази;

· Центри, будинки, клуби, бюро туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді, туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді, станції юних туристів.

· Дитячі парки, стадіони, кімнати школяра та ін.

І хоча положення про за шкільний навчальний заклад стосується всіх типів установ, а у їх переліку наведено такі, що функціонують за місцем проживання, варто розглянути цю форму роботи детальніше.

Робота за місцем проживання у 70-80 роки була однією із активних форм проведення фізкультурно-оздоровчої діяльності учнівської молоді у соціально-побутовій сфері колишнього СРСР.

Її розглядали як складову системи культурно-освітньої і виховної діяльності. Фізкультурно-спортивна робота використовувалася не тільки для фізичного виховання школярів, покращення їх фізичного розвитку, але й для виховання і перевиховання підлітків з не благодійних сімей, а також тих, що скоїли правопорушення. Основними видами діяльності за місцем проживання були: фізкультурно-оздоровча робота; активний відпочинок; спортивно-тренувальна робота; агітація і пропаганда; змагання з видів спорту.

Дата добавления: 2014-01-11